- •Тема 6 Організація технічного нормування праці
- •Тема 6. Методи нормування
- •2. Міжремонтне обслуговування технологічного устаткування
- •3. Налагоджування технологічного устаткування
- •4. Контроль якості продукції
- •5. Планово-запобіжний ремонт устаткування
- •6. Транспортні та вантажні роботи
- •1. Методи нормування і способи встановлення норм.
- •2. Особливості визначення складових частин норм часу.
- •1. Методи нормування і способи встановлення норм
- •2. Норми затрат праці
- •1.Призначення та класифікація нормативів праці
- •2. Методи створення трудових нормативів
- •2.1. Загальні умови і вихідні матеріали для створення нормативів
- •2.2. Етапи створення нормативів
- •2.3. Робоча методика
- •3. Перевірка нормативів у виробничих умовах
- •Тема: Аналіз трудового процесу і затрат робочого часу
- •Тема: Об'єкти нормування праці План
- •1. Поділ і кооперування праці
- •2. Робочий час
- •5. Трудовий мікроелемент
- •8. Трудовий процес і його раціоналізація
- •9. Організація робочих місць
- •10. Умови праці і фактори їх формування.
- •1. Сутність і місце нормування в організації праці
- •2. Призначення та завдання нормування праці
- •3. Предмет, об'єкт і мета курсу "Нормування праці"
5. Трудовий мікроелемент
У масовому виробництві на процесах з великою питомою вагою ручних трудових прийомів продуктивність праці значною мірою залежить від вправності робітника, його тренованості, знання найраціональніших трудових прийомів та їх оптимального поєднання й послідовності. Для цього насамперед аналізують трудову структуру виробничої операції (рис. 2.), вдосконалюють її, а вже потім опановують найвигідніші методи виконання кожної окремої структурної частини і всієї операції в цілому.
|
Операція |
|
||
|
|
|
|
|
Комплекси трудових прийомів |
||||
|
|
|
|
|
|
Трудові прийоми |
|
||
|
|
|
|
|
|
Трудові дії |
|
||
|
|
|
|
|
|
Трудові руки |
|
||
Рис. 2. Схема трудової структури виробничої операції
Елементарною часткою операції є трудовий рух, тобто просте переміщення будь-якої частини людського тіла: пальців, руки, ноги, голови тощо.
6
Насамперед зона обслуговування характерна для роботи багатоверстатників у текстильній промисловості, на обробних процесах з багатоверстатним обслуговуванням у машинобудуванні. На подібних виробничих процесах зона обслуговування вимірюється кількістю машин, ефективну роботу яких може забезпечити один робітник або бригада. При цьому багатоверстатним (багато агрегатним) вважається такий варіант обслуговування, коли кількість машин переважає чисельність обслуговуючого персоналу. У ткацькому виробництві, наприклад, одна ткаля обслуговує десятки сучасних верстатів.
На допоміжних процесах зони обслуговування визначають для наладчиків устаткування, ремонтного персоналу, прибиральників приміщень і території, машиністів мостових кранів тощо.
7. Чисельність персоналу
В усіх без винятку галузях народного господарства існують такі види трудової діяльності, де об'єктом нормування праці виступає чисельність персонапу.
У сфері матеріального виробництва це стосується насамперед обслуговування потужних технологічних, енергетичних, транспортних систем, установок, агрегатів, машин, доменних печей, прокатних станів, електростанцій, теплоходів, літаків тощо.
Оптимальна чисельність обслуговуючого персоналу для таких складних технічних систем визначається виходячи з рівня їх технічної досконалості, вимог безпеки і надійності функціонування, режиму роботи і тлі.
До розрахунків чисельності персоналу вдаються й тоді, коли треба встановити оптимальну кількість керівників, спеціалістів і службовців при проектуванні й будівництві нових підприємств або реконструкції, розширенні чи перепрофілюванні діючих.
Як видно із змісту цього розділу, об'єкти нормування праці різноманітні за своїм характером, вимагають застосування різних підходів і методів часом досить складних і -трудомістких, за ними стоять величезні контингенти робітників і службовців. Тому навіть незначні помилки й прорахунки у нормуванні праці можуть спричинити значні втрати у народному господарстві. Все це робить процес нормування праці значущим і відповідальним, а діяльність відповідних установ, служб і працівників об'єктивно необхідною, соціально престижною.