Тема: Об'єкти нормування праці План

1. Поділ і кооперування праці

2. Робочий час.

3. Виробнича операція.

4. Технологічна структура операції.

5. Трудовий мікроелемент.

6. Обсяг роботи.

7. Зона обслуговування.

8. Чисельність персоналу.

9. Трудовий процес і його раціоналізація

10. Організація робочих місць

11 .Умови праці і фактори їх формування

Використана література:

І.Данюк В.М. Нормування праці. 36. Завдань і вправ: Навч. посіб. - К.КНЕУ, 2006,

с. 12-18.

2. Абрамов В.М., Данюк В.М. Нормування праці: Підручник - К., 1995, с. 12-19.

Контрольні запитання і завдання

1. Чому і як суспільство нормує робочий час?

2. Дайте визначення виробничої операції.

3. У чому полягає призначення допоміжних операцій?

4. Назвіть складові технологічної структури операції.

5. Розкрийте трудову структуру операції.

6. Що таке мікроелемент трудового процесу?

7. Дайте визначення трудового прийому.

8. Що таке зона обслуговування?

9. Назвіть основні об'єкти нормування праці.

1. Поділ і кооперування праці

Поділ праці як спеціалізація трудової діяльності, що призводить до виділення і співіснування різноманітних її видів, з доісторичних часів був основним фактором зростання продуктивності праці. В певній формі поділ праці існує на всіх рівнях людської діяльності: від світового господарства до сім'ї і робочого місця.

Суспільний поділ праці — це диференціація в суспільстві як цілому соціальних функцій, що виконуються певними групами людей, і виділення в зв'язку з цим різних сфер суспільства (промисловість, сільське господарство, місто і село, наука, мистецтво, армія і т.д.), які, в свою чергу, поділяються на дрібніші галузі й підгалузі.

Технічний поділ праці — це диференціація видів трудової діяльності між підрозділами та працівниками підприємства, поділ трудового процесу на підприємстві на ряд часткових функцій і операцій, це спеціалізація працівників у процесі економічної діяльності.

Технічний поділ праці — це вихідний пункт організації праці, що, враховуючи цілі виробництва, полягає у закріпленні за кожним працівником і за кожним підрозділом їхніх обов'язків, функцій, видів робіт, технологічних операцій. Вирішення цього питання повинно передбачати не лише вимоги раціонального використання робочого часу і кваліфікації працівників, але і збереження змістовності праці, попередження її монотонності, гармонізацію фізичних та психічних навантажень на працівників тощо.

Розрізняють такі основні види поділу праці всередині підприємства: 1)функціональний — поділ праці між різними категоріями працівників підприємства залежно від характеру виконуваних ними функцій і участі у виробничому процесі. Він проявляється у двох напрямках: а) виділення в складі персоналу підприємства таки> основних категорій: робітники і службовці (до службовців відносяться технічн виконавці, спеціалісти, керівники); б) поділ працівників на основних (що безпосередню змінюють форму і стан предметів праці, виробляючи продукцію) і допоміжних (щ< створюють необхідні умови для ефективної роботи основних працівників). Змін:

характеризуються зростанням частки спеціалістів у загальній кількості персоналу т частки допоміжних працівників, що займаються наладкою обладнання;

2. технологічний — поділ праці за технологічними операціями і процесами, за фазамі видами робіт, виробами, деталями. Він визначає розстановку працівників у відповіднос з технологією виробництва і значно впливає на рівень змістовності праці. Важливи завданням організації праці є пошук оптимального рівня технологічного поділу праї Дуже вузька спеціалізація спричиняє монотонність, що викликає надмірну втому зменшення продуктивності праці. Надто широка спеціалізація може стати причинс неякісного виконання робіт. Різновидами цієї форми поділу праці є предметна подетальний та поопераційний поділ;

3. професійний — поділ праці між групами працівників за ознакою технологічі однорідності виконуваних ними робіт. У цьому напрямку зміни характеризуюті зростанням частки професій інтелектуальної праці, механізованої праці, профе широкого профілю;

кваліфікаційний — поділ праці між групами працівників у залежності від складне виконуваних ними робіт. Працівники однієї і тієї ж професії можуть мати різні знан вміння і досвід роботи, що відображається у кваліфікації — якості роботи (праи лежить в основі розподілу працівників за групами кваліфікації — розряда категоріями, класами тощо. Зміни тут відбуваються в напрямку підвищення культур технічного і кваліфікаційного рівня працівників і, відповідно, частки висококваліфікованих працівників/

Поділ праці як одночасне співіснування різних виді трудової діяльності відіграє важливу роль у розвитку організації виробництва і праці. Він є необхідною передумовою організації виробництва та підвищення продуктивності праці. Поділ праці дозволяє організувати послідовну та одночасну обробку багатьох предметів праці на всіх фазах виробництва та стадіях технологічного циклу. Спеціалізація виробничих процесів сприяє вдосконаленню трудових навичок працівників.

Однак існують межі економічної та соціальної доцільності в процесі поділу праці, які часто не збігаються. З економічної точки зору поглиблювати поділ праці доцільно доти, доки це поглиблення супроводжується підвищенням ефективності використання робочої сили і обладнання, враховуючи також витрати на проектування та організацію виробничих процесів і нормування праці. З соціальної точки зору межею доцільності подальшого поглиблення поділу праці є збереження широкої кваліфікації працівників та змістовності їх роботи, попередження монотонності та надмірної втоми.

З поділом праці нерозривно пов'язане її кооперування, що означає досягнення раціональних пропорцій в затратах праці різних видів і передбачає встановлення раціональних соціально-трудових взаємовідносин між учасниками трудового процесу, узгодження інтересів людей і цілей виробництва.

Кооперування праці на підприємстві здійснюється в різних формах, наприклад при індивідуальному виконанні роботи на окремих робочих місцях, при багатоверстатній роботі або поєднанні трудових функцій і спеціальностей, при колективній роботі.

Провідне місце серед колективних форм організації сучасної праці належить бригадній. Бригада — це група працівників, що разом здійснюють виробничий процес або його частину і колективно відповідають за результати своєї роботи. Основними видами бригадної організації праці є спеціалізовані бригади (складаються із працівників однієї професії, що виконують однорідні технологічні процеси) і комплексні бригади (складаються із працівників різних професій, що виконують комплекс взаємопов'язаних технологічно різнорідних робіт).