Методичні вказівки до організації лабораторної роботи:
Аналіз технологічної схеми потоку проводиться розрахунковим та графічним методами.
Коефіцієнт завантаження потоку визначається за формулою:
(1)
де: Т – трудомісткість виготовлення виробу, за схемою, с;
Nф – фактична кількість робітників, за схемою, чол.;
– такт потоку, с.
Коефіцієнт завантаження дозволяє аналізувати завантаженість потоку в цілому і вважається вірним, якщо він дорівнює 1. Межа допустимих відхилень ±2%(0,981,02).
Якщо коефіцієнт завантаження відхиляється від 1 більш допустимих відхилень, уточнюють таки потоку, тобто визначають новий такт потоку і відповідно до нього новий випуск потоку.
В звіті слід дати аналіз розрахованого Кз, вказуючи, чи завантажений потік нормально, наскільки недовантажений або перевантажений (що краще) в межах допустимих відхилень.
Завдання до лабораторної роботи:
Розрахувати коефіцієнт завантаження потоку.
Зробити висновки, що до отриманого результату.
Контрольні питання:
Що характеризує коефіцієнт завантаження потоку?
Чому повинен дорівнювати коефіцієнт завантаження потоку?
Що необхідно робити, якщо коефіцієнт завантаження виділяється більш ніж допустимі відхилення?
Лабораторна робота
Тема: Побудова графіку узгодження.
Мета роботи (дидактична (навчальна), виховна): Закріпити та систематизувати навички з побудови графіку узгодження.
Розвиток пізнавальної активності, самостійності, відповідальності.
Обладнання, прилади та матеріали:
1. Персональний комп’ютер
Контрольні питання або завдання (тестові) для попереднього контролю готовності студентів до проведення лабораторної роботи:
1. Яка формула для розрахунку коефіцієнта завантаження потоку?
2.Допустимі відхилення коефіцієнта завантаження потоку?
3.Що показує графік узгодження?
Вміння та навички (що повинні сформуватись у студентів підчас лабораторної роботи) : Формування практичних вмінь та навичок по побудові графіку узгодження.
Методичні вказівки до організації лабораторної роботи:
Завантаженість операцій потоку визначають за допомогою графіка синхронності операцій (графіка узгодження). Він дає наочне уявлення про завантаження операцій проектованого потоку .
За даними графіка аналізують завантаженість початкових операцій секцій потоку , всієї секції і вплив цієї завантаженості на харчування потоку . У ході аналізу відзначають операції, що мають значне відхилення від такту потоку , намічають заходи, що забезпечують ритм роботи на цих операціях і стабільний заробіток робітників на недовантажених операціях.
Графік будують у прямокутних осях координат.
По осі ординат відкладають в масштабі витрату часу ( в межах умов погодження ) на виконання організаційних операцій потоку . Для кратних операцій приймають середнє час, що припадає на одного виконавця. По осі абсцис проставляють номери організаційних операцій з урахуванням кількості робітників на них , вказуючи спеціальність.
Порядок побудови графіка зводиться до наступного: на осі ординат намічають точку , відповідну такту. Від цієї точки вгору і вниз відкладають в довільному масштабі значення ( у секундах) допустимих відхилень від такту за умовою узгодження. Через отримані точки проводять горизонталі і позначають їх відповідно - ) -10 % і -10 %. Між означеними точками по осі ординат для полегшення побудови графіка можна відзначити проміжні точки значень часу.
По осі абсцис відкладають рівні відрізки довжиною 5-10 мм , кількість яких відповідає кількості робітників у потоці, проставляючи номер операції і спеціальність . Якщо потік складається з груп і секцій , то на графіку вони можуть бути розділені , інтервалами. З точок на осі абсцис , що характеризують операцію, проводять ординати до перетину з горизонтальними прямими, відповідними часу виконання кожної операції. Кожна точка перетину цих прямих показує координати операції. Точки перетину з'єднують послідовно прямими для наочності графіка, хоча між ними і немає функціональної залежності. Синхронний графік показує нерівномірну завантаженість за часом окремих груп обробки і операцій при перевантаженості секції в цілому.
