Завдання до лабораторної роботи:
Скласти технологічну послідовність монтажної та оздоблювальної секцій. Дані занести у таблицю.
Виготовити один з вузлів, який відноситься до монтажних операцій. (вшивання коміра у горловину, рукава у пройму тощо).
Скласти схему збирання виробу.
Контрольні питання:
Які операції технологічної послідовності відносять до монтажно-оздоблювальних?
Яке основне призначення остаточного оздоблення виробу?
Які операції відносять до остаточного оздоблення?
Яким чином визначається трудомісткість виготовлення виробу?
Лабораторна робота
Тема: Побудова графа процесу
Мета роботи (дидактична (навчальна), виховна): Систематизувати та закріпити знання зі складання технологічної послідовності та графу процесу.
Розвиток професійного інтересу, почуття відповідальності, творчого мислення.
Обладнання, прилади та матеріали:
Технологічна послідовність виробу, вузли швейного виробу, ножиці, лінійка, олівець.
Контрольні питання або завдання (тестові) для попереднього контролю готовності студентів до проведення лабораторної роботи:
Що таке технологічна послідовність виробу?
Що таке технологічно-неподільна операція?
На які етапи поділяється технологічна послідовність?
Умови для побудови графа процесу
Вміння та навички (що повинні сформуватись у студентів підчас лабораторної роботи): Формування вмінь та навичок по складанні графу технологічного процесу .
Методичні вказівки до організації лабораторної роботи:
Граф процесу складають для встановлення взаємозв’язку технологічних операцій при виготовленні швейного виробу, визначення порядку їх виконання в технологічному процесі і збереження часу на складання технологічної схеми розподілу праці.
При складанні графа процесу слід враховувати особливості технології виготовлення одягу – послідовне і паралельне виконання операцій процесу. Послідовне виконання операцій позначають на графі послідовним ланцюгом робіт, паралельне – двома, трьома і т.д. паралельними ланцюгами робіт. В деяких випадках можлива однакова послідовність виконання тих чи інших операцій. На графі процесу ці операції утворюють ромби зв’язків. Такі операції виконують послідовно в порядку, який визначає технолог, виходячи з виробничих міркувань. При наявності відповідного обладнання їх можна виконати паралельно на одній деталі(пришивання обшивок кишені на двоголовій машині з ножовим пристроєм).
Технологічна особливість обробки виробу – поява «плаваючих» операцій. «Плаваюча» операція може бути виконана в будь-який момент протягом певного періоду обробки виробу (напр. остаточна ВТО швів сукні, кишень сорочок, може бути виконана не одразу після їх виконання, а в кінці обробки виробу). На графі процесу такі операції виносять за основний процес із зазначенням інтервалу часу їх можливого виконання. «Плаваюча» операція належить до розряду робіт, що виконуються послідовно і можуть бути введені в процес виготовлення виробу після будь-якої операції заданого інтервалу часу.
Для надання графу процесу раціонального вигляду його будують у вигляді «дерева», обираючи умовно одну з деталей за основну. Ланцюг операцій при обробці даної деталі, її з’єднання з іншими являтиме собою «стовбур» процесу обробки. За основу обирають деталь, яка має найбільшу кількість конструктивно-технологічних зв’язків з іншими деталями.
Для оперативного використання в інформації про технологію виготовлення одягу при відображення операцій технологічного процесу на графах вказують деякі параметри: спеціальність розряд виконавця, час виконання і номер(замість спеціальності іноді зазначають клас обладнання або його код за класифікатором). Параметри записують у кругах або прямокутниках, що характеризують на графі факти виконання технологічних операцій. Під час складання графів процесів слід враховувати, що відображений у кружечках або прямокутниках номер технологічної операції не несе інформації про порядок її виконання. Порядок операцій у процесі заданий самою структурою графа. Номер технологічної операції необхідний лише для поповнення даних про операції, які беруть з переліку технологічних операцій, складеного раніше (напр. уточнюється зміст операції).
