МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ХАРКІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ ТЕКСТИЛЮ ТА ДИЗАЙНУ»

ЗАТВЕРДЖУЮ

В.о. директора

Л.П. Ненахова

(підпис) (прізвище та ініціали)

" " 20 року

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ДО ЛАБОРАТОРНИХ ТА ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

з дисципліни «Технологія виробів»

спеціальність: 5.05160201 «Швейне виробництво»

Склав викладач: Дверницька М.І.

Затверджено на засіданні

циклової комісії «Моделювання та

конструювання промислових виробів,

швейного виробництва»

Протокол №___ від “___”________20_ р.

Голова комісії _________ Л.С.Міхєєва

(підпис) (ПІП)

Харків 2015р

Вступ

Ефективною формою організації навчального процесу у вищому навчальному закладі, яка базується на самостійній роботі студентів, є лабораторне заняття.

Лабораторне заняття - форма навчального заняття, за якої студент під керівництвом викладача проводить природничі або імітаційні експерименти чи досліди з метою підтвердження окремих теоретичних положень певної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень.

Основними завданнями лабораторних занять є: поглиблення та уточнення знань, здобутих на лекціях і в процесі самостійної роботи; формування інтелектуальних умінь і навичок планування, аналізу та узагальнень; опанування техніки; нагромадження первинного досвіду організації виробництва та оволодіння технікою управління ним тощо.

Лабораторні заняття не лише закріплюють теоретичні знання, а й дають змогу студентові глибоко вивчати механізм застосування цих знань, оволодівати важливим для фахівця умінням інтелектуального проникнення у ті природно-технічні або виробничі процеси, які досліджуються на лабораторному занятті. Під впливом цієї форми занять у студентів часто виникають нові ідеї наукового і технічного характеру, які використовуються у курсових, кваліфікаційних, дипломних роботах. Лабораторні заняття значною мірою забезпечують відпрацювання вмінь і навичок прийняття практичних рішень у реальних умовах виробництва.

Під час виконання лабораторних робіт відбувається формування відповідних умінь і навичок роботи з вимірювальною апаратурою, розрахунки окремих вузлів і процесів, формування окремих технологічних умінь і навичок, необхідних фахівцю у сфері виробництва.

Успіх проведення конкретного лабораторного заняття залежить від його підготовки, яка охоплює: глибоке вивчення студентами теоретичного матеріалу; підготовку необхідної навчально-матеріальної бази і документації; підготовку викладача, обслуговуючого персоналу і студентів.

Підготовка до лабораторного заняття здійснюється в кілька етапів: попередня підготовка, початок роботи, її виконання, складання звіту і оцінювання роботи викладачем. Попередня підготовка до роботи в лабораторії здійснюється у відведений для самостійної роботи час. Готуючись до неї, студент передусім повинен усвідомити її зміст, засвоїти теоретичний матеріал, домогтися чіткого уявлення про фізичні та інші процеси, покладені в основу роботи приладів чи установок.

Лабораторні заняття проводяться у першому та другому семестрах протягом навчального року згідно навчального плану спеціальності і робочої програми навчальної дисципліни.

Практичне заняття — форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття грунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі — тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв’язування їх студентами на занятті.

Теми лабораторних занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1	2	3
	І семестр
1	Обробка кишень в брюках та спідницях	2
2	Обробка кишень з відрізними бочками.	2
3	Обробка застібок на тасьму «блискавка»	2
4	Обробка верхніх зрізів брюк та спідниць	2
5	Аналіз методів обробки основних вузлів верхнього одягу	2
6	Способи обробки кишень різних конструкцій	2
7	Обробка кишень у швах	2
8	Обробка накладних кишень	2
9	Обробка застібок, які доходять до низу виробу	2
10	Обробка застібок, які не доходять до низу виробу	2
11	Обробка комірів в чоловічих сорочках	2
12	З’єднання коміра з виробом.	2
13	Обробка горловини без коміра	2
14	Обробка рукавів з манжетами	2
15	Вибір моделі, матеріалу. Характеристика матеріалу (у табличній формі). Вибір методів обробки, обладнання. Характеристика обладнання (у табличній формі).	2
16	Обробка вузлів в заготівельний секції (у табличній формі).	2
17	Монтаж виробу та кінцеве оздоблення (у табличній формі).	2
18	Побудова графа процесу	2
19	Використання комп’ютерного забезпечення при складанні технологічної послідовності.	2
	Разом за семестр	38
	ІІ семестр
20	Складання технологічної послідовності обробки виробу.	4
21	Комплектування організаційних операцій.	4
22	Аналіз комплектування. Розрахунок коефіцієнту завантаження.	2
23	Побудова графіку узгодження.	2
24	Побудова монтажного графіку.	2
25	Складання ТС потоку.	4
26	Розрахунок ТЕП організаційних операцій	4
27	Складання зведеної таблиці чисельності основних робітників.	2
28	Складання зведеної таблиці обладнання та робочих місць	2
29	Розрахунок ТЕП потоку.	2
	Разом за семестр	28