- •1. Предмет, об’єкт, хронологія та історіографія курсу.
- •2. Формування та основні принципи Вестфальського договірного комплексу.
- •3. Основні принципи міжнародних відносин в Новий час.
- •4. Становлення національних держав. Їх роль в міжнародних відносинах Нового часу.
- •5. Міжнародні відносини на завершальному етапі Тридцятирічної війни.
- •6. Передумови встановлення гегемонії Франції в іі пол. Хvіі ст. Піренейський мир 1659 р.
- •7. Зовнішня політика Франції в 60 — 70-ті рр. Хvіі ст.
- •8. Зовнішня політика Франції в 80 — 90-ті рр. Хvіі ст.
- •9. Зовнішня політика Англії в 1640 — 1660-ті рр.
- •10. Міжнародні відносини та зовнішня політика Англії в 1660 — 1689 рр.
- •11. Війна за Іспанську спадщину (1701 — 1714 рр.). Утрехтський (1713 р.) та
- •12. Становлення та криза Голландської колоніальної імперії в хvіі ст.
- •13. Становлення та розвиток Французької колоніальної імперії в хvіі — і пол. Хvііі ст.
- •14. Англійська колоніальна експансія в хvіі ст.
- •15. Міжнародні відносини та зовнішня політика Московської держави в іі пол. Хvіі ст.
- •16. Міжнародні відносини в період Північної війни (1700 — 1721 рр.).
- •17. Міжнародні відносини та зовнішня політика Російської імперії в 1726 — 1755 рр.
- •18. Англо-французьке протистояння в і пол. Хvііі ст.
- •19. Міжнародні відносини під час війни за Польську спадщину (1733 —
- •1738 Рр.). Віденський мир 1738 р.
- •21. Війна за Австрійську спадщину (1740 — 1748 рр.): причини та
- •22. Семирічна війна в міжнародних відносинах: причини та передумови, “Дипломатична революція” сер. Хvііі ст., Паризький та Хубертсбургський мирні договори.
- •23. Польське питання в міжнародних відносинах хvііі ст.
- •24. Міжнародні відносини в період війни за незалежність сша (1775 —1783 рр.)
- •25. Російсько-турецькі відносини наприкінці хvіі — в іі пол. Хvііі ст.
- •26. Міжнародні відносини та зовнішня політика Франції в травні 1789 — серпні 1792 рр.
- •27. Міжнародні відносини та зовнішня політика Франції в вересні 1792 — липні 1794 рр.
- •28. Міжнародні відносини та зовнішня політика Франції в серпні 1794 — листопаді 1799 рр.
- •30. Міжнародні відносини та зовнішня політика Франції в 1806 — 1811 р
- •31. Діяльність Антинаполеонівської коаліції в 1812 — 1815 рр.
- •VI антифранцузская коалиция (1812—1814)
- •VII антифранцузская коалиция. «Сто дней» Наполеона (1815)
- •32. Віденський конгрес (1814 — 1815 рр.).
- •33. Міжнародні відносини та зовнішня політика сша наприкінці хvііі — в і пол. Хіх ст.
- •34. Утворення Священного союзу. Його діяльність в 1815 — 1848 рр.
- •35. Міжнародні відносин та зовнішня політика Російської імперії в 1815 — 1848 рр.
- •36. Опіумні війни в міжнародних відносинах сер. Хіх ст.
- •37. Латинська Америка в міжнародних відносинах і пол. Хіх ст.
- •38. “Східне питання”. Його еволюція в 1830 — 1840-ві рр.
- •39. Кримська війна (1853 — 1856 рр.). Паризький мирний договір 1856 р.
- •40. Міжнародні відносини та зовнішня політика сша в період Громадянської війни (1861 — 1865 рр.).
- •41. Міжнародні відносини та зовнішня політика Пруссії в 50 — 60-ті рр. Хіх ст.
- •42. Франко-прусська війна (1870 — 1871 рр.) та Франкфуртський мирний договір 1871 р.
- •43. Центральна Азія в міжнародних відносинах сер. Хіх ст.
- •44. Близькосхідна криза 1875 — 1877 рр.
- •45. Російсько-турецька війна 1877 — 1878 рр. Берлінський конгрес.
- •46. Колоніальна експансія Великої Британії в середині хіх — на початку хх ст.
- •47. Колоніальна експансія Франції в середині хіх — на початку хх ст.
- •48. “Союз трьох імператорів” в системі міжнародних відносин кінця 70 — 80-х рр. Хіх ст.
- •49. Утворення Троїстого союзу. Його роль в міжнародних відносинах кінця хіх ст.
- •50. Зовнішня політика Великої Британії в іі пол. Хіх ст.
- •51. Зовнішня політика Франції в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •52. Зовнішня політика Італії в останній третині хіх — на початку хх ст.
- •53. Близькосхідна криза 1894 — 1897 рр.
- •54. Японія в міжнародних відносинах іі пол. Хіх ст. Японсько-китайська
- •55. Експансія провідних держав світу в Китай наприкінці хіх — на початку
- •56. Іспансько-американська війна 1898 р.
- •57. Латинська Америка в міжнародних відносинах іі пол. Хіх — на початку хх ст. (экспансия сша)
- •58. Міжнародні відносини в період англо-бурської війни (1899 — 1902 рр.).
- •59. Зовнішня політика сша в останній третині хіх — на початку хх ст.
- •60. Російсько-японська війна (1904 — 1905 рр.). Портсмутський мирний
- •61. Боснійська криза 1908 — 1909 рр.
- •64. Експансія Італії в Північній Африці. Італійсько-турецька війна 1911 —
- •65. Балканський блок. Сербсько-болгарський договір 1912 р.
- •68. Липнева криза 1914 р. Причини та передумови Першої світової війни.
- •69. Перша світова війна (1914 – 1918 рр.). Компьєнське перемир’я.
6. Передумови встановлення гегемонії Франції в іі пол. Хvіі ст. Піренейський мир 1659 р.
Усиление Франции приходится на 17 век. Монархи и гос. лица этого периода:
- Генрих IV - преследовал две цели: ослабить могущество Габсбургов и поддержать выгодное ему равновесие между евр. державами. Правление ознаменовано благополучием.
- Людовик XIII и его регент кардинал Ришелье. Последний фактически и управлял страной с 1624 г. до 1642 г., воплощая принципы гос. интереса и полит. равновесия. Боролся против усиления Габсбургов. Политику Ришелье продолжил Мазарини, заключив договор с Испанией против Англии.
Характеристика периода:
17 век - время французской гегемонии в Европе. Во Франциии складывается абсолютная монархия. Усиление Франции происходит вследствие действий Генриха IV и кардинала Ришелье, проводящих политику равновесия и борьбы с гегемонией Габсбургов в Европе. Характерная особенность Франции этого периода - династические войны - военное расширение границ Франции. Особенно этим злоупотреблял Людовик XIV - 4 династические войны, последняя из которых - война за испанское наследство. Образовываются антифранцузские коалиции - Аугсбургская лига, союз Швеции с Вильгельмом Оранским против Франции. Франция вступает в борьбу с Англией, которая будет длиться весь 18 век. Потеря влияния Франции связана со вторжением войск во время войны за испанское наследство и окончательным истощением казны (начало 18 века).
7. Зовнішня політика Франції в 60 — 70-ті рр. Хvіі ст.
Период характеризуется правлением Людовика XIV. 60-е годы - его первый самостоятельный период после смерти главы правительства - Джулио Мазарини. Франция возглавляла Рейнскую лигу, сражавшуюся с Османскими турками (1664), участвовала в деволюционной войне против Испании (1667). Столкнувшись с тройственным альянсом (Швеция, Англия, Соединенные провинции Нидерландов), Людовик получает ультиматум, предупреждающий дальнейшее расширение территорий Франции, выраженный в Аахенском мире. В 1672-1678 - Голландская война между Францией и Голландией, вследствие которой Франция получает Франш-Конте и ряд уступок от Испанских Нидерландов. В 1683-1684 годах Франция участвует в Войне Воссоединения, где побеждает Испанию и Священную Римскую Империю.
Борьба Франции с Англией и Голландией. Франция Людовика XIV стремится установить гегемонию в Западной Европе. Также в войну на стороне англо-голландского блока вступает Германия. На стороне же Франции выступают мелкие отдельные гос-ва Германии и Италии, союзниками становятся заинтересованные в раздробленности Германии Швеция и Турция. Также Франция участвует в Войне Аугсбургской лиги и Войне за испанское наследство, где она противостоит Священной Римской Империи с союзными Англией и Голландской республикой.
8. Зовнішня політика Франції в 80 — 90-ті рр. Хvіі ст.
Центральная тема европейской международной политики в это время - борьба с революцинной Францией, нарушившей привычное расположение сил в Европе. В самой Франции в этот период вопросами ВП и дипломатии заведовала буржуазия, а самым главным вопросом ВП Франции была проблема войны, недопущение образования коалиции Австрии и Пруссии против Франции, попытки их разъединить, а также заручиться нейтралитетом Англии. В попытках противостоять Франции, Англия (Уильям Питт) обратилась с предложением о союзе к России, получив отказ, усиливший антагонизм двух государств. Союз, в конце концов, удалось заключить с Пруссией, но теперь он был направлен как против Франции, так и России. В 1791 году была подписана Пильницкая декларация, ставшая основой австро-прусского союза, направленна на восстановление власти Людовика XVI. Казнь Людовика XVI и занятия рев. армиями Бельгии возникла угроза распространения революции. 1793 год - антифранцузская коалиция состоит из Англии, Австрии, Пруссии, России, Испании, Голландии, германских княжеств, Сардинии, Пьемонта и Неаполя. Цель контрреволюционного движения - восстановление фр. монархии, расчленение и ограбление Франции. Борьба с антифранцузскими коалициями - определяющая во фр. ВП в конце 18-начале 19 вв, вплоть до окончания Наполеоновских войн и Венского конгресса 1815 года.