- •1. Предмет, об’єкт, хронологія та історіографія курсу.
- •2. Формування та основні принципи Вестфальського договірного комплексу.
- •3. Основні принципи міжнародних відносин в Новий час.
- •4. Становлення національних держав. Їх роль в міжнародних відносинах Нового часу.
- •5. Міжнародні відносини на завершальному етапі Тридцятирічної війни.
- •6. Передумови встановлення гегемонії Франції в іі пол. Хvіі ст. Піренейський мир 1659 р.
- •7. Зовнішня політика Франції в 60 — 70-ті рр. Хvіі ст.
- •8. Зовнішня політика Франції в 80 — 90-ті рр. Хvіі ст.
- •9. Зовнішня політика Англії в 1640 — 1660-ті рр.
- •10. Міжнародні відносини та зовнішня політика Англії в 1660 — 1689 рр.
- •11. Війна за Іспанську спадщину (1701 — 1714 рр.). Утрехтський (1713 р.) та
- •12. Становлення та криза Голландської колоніальної імперії в хvіі ст.
- •13. Становлення та розвиток Французької колоніальної імперії в хvіі — і пол. Хvііі ст.
- •14. Англійська колоніальна експансія в хvіі ст.
- •15. Міжнародні відносини та зовнішня політика Московської держави в іі пол. Хvіі ст.
- •16. Міжнародні відносини в період Північної війни (1700 — 1721 рр.).
- •17. Міжнародні відносини та зовнішня політика Російської імперії в 1726 — 1755 рр.
- •18. Англо-французьке протистояння в і пол. Хvііі ст.
- •19. Міжнародні відносини під час війни за Польську спадщину (1733 —
- •1738 Рр.). Віденський мир 1738 р.
- •21. Війна за Австрійську спадщину (1740 — 1748 рр.): причини та
- •22. Семирічна війна в міжнародних відносинах: причини та передумови, “Дипломатична революція” сер. Хvііі ст., Паризький та Хубертсбургський мирні договори.
- •23. Польське питання в міжнародних відносинах хvііі ст.
- •24. Міжнародні відносини в період війни за незалежність сша (1775 —1783 рр.)
- •25. Російсько-турецькі відносини наприкінці хvіі — в іі пол. Хvііі ст.
- •26. Міжнародні відносини та зовнішня політика Франції в травні 1789 — серпні 1792 рр.
- •27. Міжнародні відносини та зовнішня політика Франції в вересні 1792 — липні 1794 рр.
- •28. Міжнародні відносини та зовнішня політика Франції в серпні 1794 — листопаді 1799 рр.
- •30. Міжнародні відносини та зовнішня політика Франції в 1806 — 1811 р
- •31. Діяльність Антинаполеонівської коаліції в 1812 — 1815 рр.
- •VI антифранцузская коалиция (1812—1814)
- •VII антифранцузская коалиция. «Сто дней» Наполеона (1815)
- •32. Віденський конгрес (1814 — 1815 рр.).
- •33. Міжнародні відносини та зовнішня політика сша наприкінці хvііі — в і пол. Хіх ст.
- •34. Утворення Священного союзу. Його діяльність в 1815 — 1848 рр.
- •35. Міжнародні відносин та зовнішня політика Російської імперії в 1815 — 1848 рр.
- •36. Опіумні війни в міжнародних відносинах сер. Хіх ст.
- •37. Латинська Америка в міжнародних відносинах і пол. Хіх ст.
- •38. “Східне питання”. Його еволюція в 1830 — 1840-ві рр.
- •39. Кримська війна (1853 — 1856 рр.). Паризький мирний договір 1856 р.
- •40. Міжнародні відносини та зовнішня політика сша в період Громадянської війни (1861 — 1865 рр.).
- •41. Міжнародні відносини та зовнішня політика Пруссії в 50 — 60-ті рр. Хіх ст.
- •42. Франко-прусська війна (1870 — 1871 рр.) та Франкфуртський мирний договір 1871 р.
- •43. Центральна Азія в міжнародних відносинах сер. Хіх ст.
- •44. Близькосхідна криза 1875 — 1877 рр.
- •45. Російсько-турецька війна 1877 — 1878 рр. Берлінський конгрес.
- •46. Колоніальна експансія Великої Британії в середині хіх — на початку хх ст.
- •47. Колоніальна експансія Франції в середині хіх — на початку хх ст.
- •48. “Союз трьох імператорів” в системі міжнародних відносин кінця 70 — 80-х рр. Хіх ст.
- •49. Утворення Троїстого союзу. Його роль в міжнародних відносинах кінця хіх ст.
- •50. Зовнішня політика Великої Британії в іі пол. Хіх ст.
- •51. Зовнішня політика Франції в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •52. Зовнішня політика Італії в останній третині хіх — на початку хх ст.
- •53. Близькосхідна криза 1894 — 1897 рр.
- •54. Японія в міжнародних відносинах іі пол. Хіх ст. Японсько-китайська
- •55. Експансія провідних держав світу в Китай наприкінці хіх — на початку
- •56. Іспансько-американська війна 1898 р.
- •57. Латинська Америка в міжнародних відносинах іі пол. Хіх — на початку хх ст. (экспансия сша)
- •58. Міжнародні відносини в період англо-бурської війни (1899 — 1902 рр.).
- •59. Зовнішня політика сша в останній третині хіх — на початку хх ст.
- •60. Російсько-японська війна (1904 — 1905 рр.). Портсмутський мирний
- •61. Боснійська криза 1908 — 1909 рр.
- •64. Експансія Італії в Північній Африці. Італійсько-турецька війна 1911 —
- •65. Балканський блок. Сербсько-болгарський договір 1912 р.
- •68. Липнева криза 1914 р. Причини та передумови Першої світової війни.
- •69. Перша світова війна (1914 – 1918 рр.). Компьєнське перемир’я.
41. Міжнародні відносини та зовнішня політика Пруссії в 50 — 60-ті рр. Хіх ст.
Период объединения Германии. В 1848—1850 и 1864 годах Пруссия совместно с Германским союзом вела войну против Дании за обладание герцогствами Шлезвиг и Гольштейн (См. Датско-прусская война 1848—1850, Датская война 1864 года). По итогам войны герцогства были объявлены совместными владениями Пруссии и Австрии, стоявшей во главе Германского союза. Стремление Австрии и Пруссии к объединению всех германских земель под своей эгидой привело к началу в 1866 году Австро-Прусской войны итогами которой стали аннексия Пруссией территорий Ганновера, Кургессена, Нассау, Шлезвиг-Гольштейна, Франкфурта-на-Майне, достигнутое вследствие этих аннексий территориальное соединение рейнских провинций Пруссии с основной территорией королевства и образование Северогерманского союза, объединившего 21 германское государство.
42. Франко-прусська війна (1870 — 1871 рр.) та Франкфуртський мирний договір 1871 р.
Франко-прусская война 1870—1871 годов — военный конфликт между империей Наполеона III и германскими государствами во главе с добивавшейся европейской гегемонии Пруссией. Война, спровоцированная прусским канцлером О. Бисмарком и формально начатая Наполеоном III, закончилась поражением и крахом Франции, в результате чего Пруссия сумела преобразовать Северогерманский союз в единую Германскую империю. Наполеон III был против объединения Германии под началом Пруссии, Пруссия же (канцлер Отто фон Бисмарк и Вильгелм I Гогенцоллерн) ставили цель объединить Германию и отнять франц. пограничные провинции с немецкогов. населением. Повод к началу войны - кандидатуры на исп. престол. Кандидатура Пруссии - родственник короля, принц Леопольд Гогенцоллерн-Зигмаринген. Наполеон добился отказа принца Леопольда от трона и требовал того же от Пруссии. Причина войны - редакция Эмсской депеши короля канцлером, чтоб она приобрела оскорбительный для французов оттенок и её публикация. Объявление войны Наполеоном 14 июля 1870. Война кончилась для Франции поражением. После разгрома при Седане во Франции пала Вторая империя - Наполеон III был низложен, парижские депутаты объявили Третью республику, президентом которой стал Адольф Тьер. Конец войны - осада Парижа (1870-1871). 1871 - Франкфуртский мир, Франция уступала Германии Эльзас и Лотарингию. 18 января 1871 года в Версале было объявлено о воссоединении Германии. Результаты войны: Франция превратилась в республику и потеряла две провинции. Северогерманский союз и южногерманские государства объединились в Германскую империю, территория которой была увеличена присоединением Эльзас-Лотарингии. Преобладание на континенте перешло от Франции к Германской Империи. Также стоит отметить усиление милитаризации гос-в по примеру Пруссии.
Франкфуртский мир (1871, Германия и Франция). Основные положения - в прелиминарном мирном договоре от 26.2.1871 в Версале. Подписан 10 мая во Франкфурте-на-Майне. Франция уступала Германии Эльзас и северо-восточная часть Лотарингии и обязывалась уплатить 5 млрд. франков контрибуции (1,5 млрд. в 1871, 0,5 млрд. в 1872, 3 млрд. до марта 1874). На территории Франции оставались германские оккупационные войска, вывод которых должен был осуществляться по мере выплаты контрибуции (расходы по содержанию оккупационных войск возлагались на Францию). Ф. м. способствовал усилению Германской империи. Он углубил германо-французские противоречия и стал фактором нарастания напряжённости в Европе. Условия Ф. м. были аннулированы Версальским мирным договором 1919.
