- •1. Предмет, об’єкт, хронологія та історіографія курсу.
- •2. Формування та основні принципи Вестфальського договірного комплексу.
- •3. Основні принципи міжнародних відносин в Новий час.
- •4. Становлення національних держав. Їх роль в міжнародних відносинах Нового часу.
- •5. Міжнародні відносини на завершальному етапі Тридцятирічної війни.
- •6. Передумови встановлення гегемонії Франції в іі пол. Хvіі ст. Піренейський мир 1659 р.
- •7. Зовнішня політика Франції в 60 — 70-ті рр. Хvіі ст.
- •8. Зовнішня політика Франції в 80 — 90-ті рр. Хvіі ст.
- •9. Зовнішня політика Англії в 1640 — 1660-ті рр.
- •10. Міжнародні відносини та зовнішня політика Англії в 1660 — 1689 рр.
- •11. Війна за Іспанську спадщину (1701 — 1714 рр.). Утрехтський (1713 р.) та
- •12. Становлення та криза Голландської колоніальної імперії в хvіі ст.
- •13. Становлення та розвиток Французької колоніальної імперії в хvіі — і пол. Хvііі ст.
- •14. Англійська колоніальна експансія в хvіі ст.
- •15. Міжнародні відносини та зовнішня політика Московської держави в іі пол. Хvіі ст.
- •16. Міжнародні відносини в період Північної війни (1700 — 1721 рр.).
- •17. Міжнародні відносини та зовнішня політика Російської імперії в 1726 — 1755 рр.
- •18. Англо-французьке протистояння в і пол. Хvііі ст.
- •19. Міжнародні відносини під час війни за Польську спадщину (1733 —
- •1738 Рр.). Віденський мир 1738 р.
- •21. Війна за Австрійську спадщину (1740 — 1748 рр.): причини та
- •22. Семирічна війна в міжнародних відносинах: причини та передумови, “Дипломатична революція” сер. Хvііі ст., Паризький та Хубертсбургський мирні договори.
- •23. Польське питання в міжнародних відносинах хvііі ст.
- •24. Міжнародні відносини в період війни за незалежність сша (1775 —1783 рр.)
- •25. Російсько-турецькі відносини наприкінці хvіі — в іі пол. Хvііі ст.
- •26. Міжнародні відносини та зовнішня політика Франції в травні 1789 — серпні 1792 рр.
- •27. Міжнародні відносини та зовнішня політика Франції в вересні 1792 — липні 1794 рр.
- •28. Міжнародні відносини та зовнішня політика Франції в серпні 1794 — листопаді 1799 рр.
- •30. Міжнародні відносини та зовнішня політика Франції в 1806 — 1811 р
- •31. Діяльність Антинаполеонівської коаліції в 1812 — 1815 рр.
- •VI антифранцузская коалиция (1812—1814)
- •VII антифранцузская коалиция. «Сто дней» Наполеона (1815)
- •32. Віденський конгрес (1814 — 1815 рр.).
- •33. Міжнародні відносини та зовнішня політика сша наприкінці хvііі — в і пол. Хіх ст.
- •34. Утворення Священного союзу. Його діяльність в 1815 — 1848 рр.
- •35. Міжнародні відносин та зовнішня політика Російської імперії в 1815 — 1848 рр.
- •36. Опіумні війни в міжнародних відносинах сер. Хіх ст.
- •37. Латинська Америка в міжнародних відносинах і пол. Хіх ст.
- •38. “Східне питання”. Його еволюція в 1830 — 1840-ві рр.
- •39. Кримська війна (1853 — 1856 рр.). Паризький мирний договір 1856 р.
- •40. Міжнародні відносини та зовнішня політика сша в період Громадянської війни (1861 — 1865 рр.).
- •41. Міжнародні відносини та зовнішня політика Пруссії в 50 — 60-ті рр. Хіх ст.
- •42. Франко-прусська війна (1870 — 1871 рр.) та Франкфуртський мирний договір 1871 р.
- •43. Центральна Азія в міжнародних відносинах сер. Хіх ст.
- •44. Близькосхідна криза 1875 — 1877 рр.
- •45. Російсько-турецька війна 1877 — 1878 рр. Берлінський конгрес.
- •46. Колоніальна експансія Великої Британії в середині хіх — на початку хх ст.
- •47. Колоніальна експансія Франції в середині хіх — на початку хх ст.
- •48. “Союз трьох імператорів” в системі міжнародних відносин кінця 70 — 80-х рр. Хіх ст.
- •49. Утворення Троїстого союзу. Його роль в міжнародних відносинах кінця хіх ст.
- •50. Зовнішня політика Великої Британії в іі пол. Хіх ст.
- •51. Зовнішня політика Франції в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •52. Зовнішня політика Італії в останній третині хіх — на початку хх ст.
- •53. Близькосхідна криза 1894 — 1897 рр.
- •54. Японія в міжнародних відносинах іі пол. Хіх ст. Японсько-китайська
- •55. Експансія провідних держав світу в Китай наприкінці хіх — на початку
- •56. Іспансько-американська війна 1898 р.
- •57. Латинська Америка в міжнародних відносинах іі пол. Хіх — на початку хх ст. (экспансия сша)
- •58. Міжнародні відносини в період англо-бурської війни (1899 — 1902 рр.).
- •59. Зовнішня політика сша в останній третині хіх — на початку хх ст.
- •60. Російсько-японська війна (1904 — 1905 рр.). Портсмутський мирний
- •61. Боснійська криза 1908 — 1909 рр.
- •64. Експансія Італії в Північній Африці. Італійсько-турецька війна 1911 —
- •65. Балканський блок. Сербсько-болгарський договір 1912 р.
- •68. Липнева криза 1914 р. Причини та передумови Першої світової війни.
- •69. Перша світова війна (1914 – 1918 рр.). Компьєнське перемир’я.
68. Липнева криза 1914 р. Причини та передумови Першої світової війни.
Июльский кризис (1914) — дипломатическое столкновение европейских держав летом 1914 года, которое привело к Первой мировой войне. 28 июня 1914 года член сербской нац. группировки «Млада Босна» Гаврила Принцип застрелил австрийского эрцгерцога, наследника австро-венгерского престола Франца Фердинанда и его супругу, которые совершали визит в Боснию, присоединенную к Австро-Венгрии в 1908 году. Австро-венгерское правительство предъявило Сербии ультиматум с требованием наказать виновных и допустить своих представителей к расследованию. Дипломатической целью Австро-Венгрии являлось ослабление Сербии как альтернативной силы на Балканах (прежде всего — в Боснии, где сербы составляли этническое большинство) и в южных районах самой габсбургской империи. Сербские националисты расценили появление австрийского престолонаследника на Балканах как образ врага всех южных славян. Убийство было ближайшим поводом к войне.
Великобритания (в составе Антанты)
Боясь потенциальной немецкой угрозы, отказалась от традиционной для страны политики "изоляции" и перешла к политике образования антигерманского блока государств.
Франция (в составе Антанты)
Хотела отыграться за поражение, нанесенное ей Германией в франко-прусской войне 1870 года. Желала возвратить Эльзас и Лотарингию, отделенные от Франции в 1871 году. Не могла смириться со своими убытками на традиционных рынках сбыта из-за конкуренции с немецкими товарами.
Россия (в составе Антанты)
Требовала пересмотра в свою пользу режима контроля над проливом Дарданеллы, ибо хотела иметь свободный проход для своего флота в Средиземном море. Оценивала строительство железной дороги Берлин-Багдад (1898 год) как недружественный со стороны Германии акт.Не желала мириться с тем, что Германия набирала силы и начинала диктовать свои условия в Европе. Желала главенствовать над всеми славянскими народами, поэтому поддерживала на Балканах антиавстрийские и антитурецкие настроения у сербов и болгар.
Сербия (в составе Антанты)
Получив полную независимость только в 1878 году, стремилась утвердиться на Балканах в качестве лидера славянских народов полуострова. Желала образовать Югославию, включив в нее всех славян, проживающих на юге Австро-Венгерской империи.
Германская империя (Тройственный союз)
Как развитая в экономическом плане страна, стремилась к военному, экономическому и политическому господству на Европейском континенте.
Австро-Венгрия (Тройственный союз)
Из-за своей многонациональности играла роль постоянного очага нестабильности в Европе. Силилась удержать захваченные ею в 1908 году Боснию и Герцеговину. Противодействовала России, потому что Россия взяла на себя роль защитника всех славян на Балканах, и Сербии.
США (поддерживала Антанту)
Здесь историки не выражаются конкретно, приводя лишь тот факт, что до Первой мировой войны Соединенные Штаты являлись крупнейшим мировым должником, а после войны стали единоличным мировым кредитором.