- •О.В. Передрієнко, г.М. Санагурська Теорія держави і права Навчальний посібник
- •Передмова
- •Програма курсу вступ предмет, метод і функції теорії держави і права
- •Тема 1. Поняття, сутність і походження держави
- •Тема 6. Основні концепції держави
- •Тема 7. Поняття, сутність і походження права
- •Тема 8. Правоутворення і правотворчість. Форми права
- •Тема 9. Система права і система законодавства.
- •Тема 10. Правові (юридичні) норми.
- •Тема 11. Законність і правопорядок.
- •Тема 12. Правомірна поведінка. Реалізація права.
- •Тема 13. Застосування правових норм.
- •Тема 14. Тлумачення правових норм.
- •Тема 15. Правові відносини.
- •Тема 16. Юридична відповідальність за правопорушення.
- •Тема 17. Правове регулювання суспільних відносин.
- •Шкала оцінювання: національна та естs
- •Модуль 1 Змістовний модуль 1
- •Тема 1. Поняття, сутність і походження держави
- •Тезисний конспект лекцій
- •План семінарського заняття
- •Тестові завдання
- •Тема 2. Сучасні держави соціально-демократичної орієнтації Тезисний конспект лекцій
- •План семінарського заняття
- •Тестові завдання
- •Тема 3. Форми держави Тезисний конспект лекцій
- •План семінарського заняття
- •Тестові завдання
- •Змістовний модуль 2
- •Тема 4. Механізм і апарат держави Тезисний конспект лекцій
- •План семінарського заняття
- •Тестові завдання
- •Тема 5. Держава у політичній системі суспільства Тезисний конспект лекцій
- •План семінарського заняття
- •Тестові завдання
- •Тема 6. Основні сучасні концепції держави Тезисний конспект лекцій
- •1. Соціальні-змістовні.
- •План семінарського заняття
- •Тестові завдання
- •Змістовний модуль 3
- •Тема 7. Поняття, сутність і походження права Тезисний конспект лекцій
- •План семінарського заняття
- •Тестові завдання
- •Тема 8. Правоутворення і правотворчість. Форми права Тезисний конспект лекцій
- •План семінарського заняття
- •Тестові завдання
- •Змістовний модуль 4
- •Тема 9. Система права і система законодавства Тезисний конспект лекцій
- •План семінарського заняття
- •Тестові завдання
- •Тема 10. Правові (юридичні) норми Тезисний конспект лекцій
- •План семінарського заняття
- •Тестові завдання
- •Тема 11. Законність і правопорядок Тезисний конспект лекцій
- •План семінарського заняття
- •Тестові завдання
- •Тема 12. Правомірна поведінка. Реалізація права Тезисний конспект лекцій
- •План семінарського заняття
- •Тестові завдання
- •Тема 13. Застосування правових норм Тезисний конспект лекцій
- •План семінарського заняття
- •Тестові завдання
- •Тема 14. Тлумачення правових норм Тезисний конспект лекцій
- •План семінарського заняття
- •Тестові завдання
- •Змістовний модуль 5
- •Тема 15. Правові відносини Тезисний конспект лекцій
- •План семінарського заняття
- •Тестові завдання
- •Тема 16. Юридична відповідальність за правопорушення Тезисний конспект лекцій
- •План семінарського заняття
- •Тестові завдання
- •Тема 17. Правове регулювання суспільних відносин Тезисний конспект лекцій
- •План семінарського заняття
- •Тестові завдання
- •Завдання та рекомендації для виконання самостійної роботи
- •Тема 1. Поняття, сутність і походження держави
- •Тема 2. Сучасні держави соціально-демократичної орієнтації
- •Тема 3. Форми держави
- •Тема 4. Механізм і апарат держави
- •Тема 5. Держава у політичній системі суспільства
- •Тема 6. Основні сучасні концепції держави
- •Тема 7. Поняття, сутність і походження права
- •Тема 8. Правоутворення і правотворчість. Форми права.
- •Приблизний перелік питань для підготовки до іспиту
- •Література
Тема 12. Правомірна поведінка. Реалізація права Тезисний конспект лекцій
Поняття “поведінка” завжди передбачає людську активність, яка характеризується певними соціальними і юридичними ознаками.
Якщо характеризувати правову поведінку, то можна назвати такі її ознаки:
соціальна значущість;
вираженість зовні у формі дії чи бездіяльності;
свідомо-вольовий характер;
регламентованість правовими нормами;
передбачає юридичні наслідки.
Соціальна значущість має дві форми: соціальну корисність і соціальну шкідливість.
Поведінка осіб в рамках права може бути активною (вчинення дій) чи неактивною (утримання від дій - бездіяльність).
Сама поведінка осіб в рамках права є одним з видів юридичних фактів, тобто тих конкретно життєвих обставин, з якими право пов”язує виникнення, зміну чи припинення правових відносин. А це, безумовно вимагає вольових дій суб’єктів правових відносин.
Норма права є модель як поведінки в цілому, так в першу чергу, модель правових вчинків, які являють собою діяння, що складаються з певних елементів, таких як суб’єкт, суб’єктивна сторона, об’єкт, об’єктивна сторона.
Суб’єктами правового вчинку може бути фізична чи юридична особа, котра є дієздатною та деліктоздатною, тобто може здійснювати свої права і обов’язки і нести юридичну відповідальність.
Суб’єктивна сторона – це те, як суб”єкт ставиться до свого діяння і його наслідків.
Об’єкт – це ті явища, на які спрямовані діяння суб”єкта (суспільні відносини, соціальні цінності).
Об’єктивна сторона – її складають дія чи бездіяльність, наслідки (корисні чи шкідливі), причинний зв’язок між дією, бездіяльністю і наслідком.
Таким чином, правомірна поведінка – це такі вчинки (діяння), які не суперечать приписам правових норм або основним принципам права певної держави.
Основним, що характеризує правомірну поведінку є:
відповідність поведінки особи правовим нормам і праву взагалі;
правомірна поведінка як еталон оцінки кожного суб”єкта;
врегульованість правомірної поведінки нормами права.
Правомірну поведінку можна розглядати:
в правовому регулюванні як модель;
в юридичних фактах – як конкретні життєві обставини;
у правовідносинах – як суб”єктивні права і обов”язки;
в реалізації суб”єктивних прав і обов”язків – як засіб і норма реалізації;
в правопорядку – як його зміст.
За різними критеріями правомірна поведінка поділяється:
за суб”єктами: правомірна діяльність державних органів, громадських об”єднань, соціальних спільностей, особи;
за сферою суспільних відносин:
економічна;
політична;
соціальна.
за об’єктивною стороною (формою зовнішнього виразу):
активна (вчинення певних дій);
пасивна (утримання від дій);
за суб’єктивною стороною (в залежності від психологічного відношення суб”єкта до своєї поведінки):
соціально-активна (активність полягає у добросовісності здійснення правових норм, переконаності в їх необхідності і справедливості, доброму знанні права, всебічної участі в правовій діяльності);
конформіська (пасивно-пристосовницьке ставлення до правового середовища, яке здійснюється за принципом “робити так, як роблять інші”);
маргинальна (базується на наявності страху перед юридичною відповідальністю)
В залежності від зафіксованості поведінки в законодавстві:
врегульовані законодавством;
не врегульовані законодавством.
В залежності від ставлення держави до правомірної поведінки:
схвалення;
стимульована;
допустима.
За формою зовнішнього виразу:
фізична поведінка;
вербальна поведінка (усна або письмова).
Реалізація права, тобто правових норм – це здійснення приписів юридичного норм в практичних діях суб’єктів.
Право може бути реалізоване в правовідносинах. При цьому форми реалізації залежить від гіпотез, де вказуються умови застосування певної правової норми і диспозиції, де містяться необхідне правило поведінки.
Відповідно до цього розрізняють такі форми реалізації норм права:
використання;
виконання;
дотримання;
застосування.
Використання – це форма реалізації уповноважуючих юридичних норм, яка полягає в активній поведінці суб’єктів, що здійснюються ними за їх власними бажаннями.
Виконання – це форма реалізації зобов’язуючих юридичних норм, яка полягає в активній поведінці суб’єктів, що здійснюється ними незалежно від їх власного бажання.
Дотримання – це форма реалізації забороняючих юридичних норм, яка полягає в пасивній поведінці суб”єктів, вчинюваній незалежно від їх власного бажання.
Застосування (правозастосування) — це одна із форм реалізації права, яка має державно-владний організуючий характер компетентних державних органів і уповноважених державою інших суб'єктів суспільних відносин і направлена на зміну, припинення або виникнення правовідносин шляхом видання індивідуальних актів застосування правових норм в певних формах, а також направлена на конкретизацію правового регулювання і охорону соціальних цінностей.
