План семінарського заняття

1. Поняття юридичного права, його сутність, призначення, ознаки, різновиди. Типи, принципи і функції права.

2. Правовий статус особи та громадянина. Права людини і права громадянина.

3. Поняття правосвідомості та її структура.

Контрольні питання

1. Порівняйте норми первісного суспільства та норми держави.

2. Як класифікуються функції права?

3. Назвіть відмінності в правовому статусі особи та громадянина.

4. Що таке «правосвідомість»?

5. Що таке загальнолюдські принципи права?

Тестові завдання

1. Право – це:

1) письмовий акт правотворчого органу, який вміщує формально-обов'язкове правило поведінки загального характеру;

2) санкціоноване (забезпечуване) державою звичаєве правило поведінки загаль­ного характеру;

3) система загальнообов'язкових правил, встановлених або санкціонованих державою, які виражають волю домінуючої частини соціально неоднорідного суспільства, спрямовані на врегулювання суспільних відносин відносно до ці­єї волі, а також до загальносоціальних потреб і забезпечуються державою.

2. У відповідях під якими буквами правильно вказані види основних прав людини:

а) фізичні;

б) біологічні;

в) пасивні;

г) активні;

д) індивідуальні.

3. У відповідях під якими буквами правильно вказані ознаки права, що відрізняють його від інших соціальних норм соціально неоднорідного суспільства:

а) не розмежовує права і обов'язки;

б) забезпечуються звичкою, громадською думкою;

в) виражає волю всіх членів суспільства;

г) виражає волю керівної частини суспільства;

д) встановлюється державою.

4. Назвіть інституційну систему нормативного регулюван­ня суспільних відносин:

а) мораль;

б) право;

в) традиції.

5. Які засоби впливу на поведінку людей закріплюються в нормах права?

а) декларації, заклики;

б) заборони, дозволи, позитивні зобов’язання;

в) моральні сентенції, політичні програми.

6. Об’єктивне юридичне право – це:

а) система діючих у державі правових норм і принципів, що вста­новлені (чи визнані) державою як регулятори суспільних відносин й забезпечені нею. Вони одержали закріплення в офіційних держав­них актах і тому незалежні від індивідуального інтересу (волі) і сві­домості суб’єкта права (крім «автора» цих норм);

б) правові норми і принципи як визначені, юридично визнані можливості (волі) суб’єкта права задовольняти власний інтерес;

в) система норм і принципів, які виникають із потреби узгоджен­ня інтересів індивідів один з одним і суспільством. Спрямовані на регулювання поведінки людей відповідно до понять добра і зла й під­тримуються особистими переконаннями, традиціями, вихованням.

7. Вид і міра належної поведінки зобов’язаної особи – це:

а) об’єктивне право;

б) юридичний обов’язок;

в) правова відповідальність.

8. Суб’єктивне юридичне право – це:

а) система діючих у державі правових норм і принципів, що вста­новлені (чи визнані) державою як регулятори суспільних відносин й забезпечені нею. Вони одержали закріплення в офіційних держав­них актах і тому незалежні від індивідуального інтересу (волі) і сві­домості суб’єкта права (крім «автора» цих норм);

б) правові норми і принципи як юридично визнані можливості (волі) суб’єкта права задовольняти власний інтерес;

в) система норм і принципів, які виникають із потреби узгоджен­ня інтересів індивідів один з одним і суспільством. Спрямовані на регулювання поведінки людей відповідно до понять добра і зла й під­тримуються особистими переконаннями, традиціями, вихованням.

9.Функція упорядкування суспільних відносин, визна­чення лінії поведінки людей, наділення їх певними правами і обов’язками – це:

а) орієнтаційна функція;

б) охоронна;

в) регулятивна.

10. Відмінність принципів права від норм права полягає в тому, що принципи права:

а) є стриженем усієї системи права, додають праву логічності, послідовності, збалансованості;

б) виступають як загальне мірило поведінки, зазначаючи права й обов’язки;

в) виступають як загальне мірило поведінки, не вказуючи права й обов’язки;

г) виступають юридичною основою при вирішенні конкретних справ;

д) є загальнообов’язковими формально визначеними правила­ми поведінки.

11. До загальносоціальних належать такі функції:

а) інформаційна;

б) орієнтаційна;

в) охоронна;

г) регулятивна;

д) виховна;

12. До загальносоціальних функцій не належать:

а) інформаційна;

б) орієнтаціна;

в) охоронна;

г) регулятивна.

13. Основними ознаками норм-звичаїв є:

а) обумовленість законами природи і техніки;

б) невиразність соціального характеру;

в) етнічний і колективістський характер;

г) пов’язаність із релігійними уявленнями і ритуалами;

д) моральна обумовленість і підкреслена публічність.

14. До загальних принципів права належать такі:

а) принципи свободи і справедливості;

б) принцип гласності та змагальності сторін судового розгляду;

в) принципи рівності, демократизму, законності;

г) принцип гуманізму;

д) принцип недоторканості власності;

е) принцип свободи економічної діяльності.

15. До основних проявів цінностей права належать:

а) соціальна цінність права;

б) інструментальна цінність;

в) власна цінність;

г) ідеологічна цінність.

16. Назвіть основні юридичні функції права:

а) регулятивна;

б) охоронна;

в) обидві названі функції.

17. Сукупність усіх діючих в даній державі юридичних норм — це:

а) об’єктивне право;

б) суб’єктивні права;

в) правова система;

г) система права.

18. Яким нормативним регуляторам притаманні загально­обов’язковість, нормативність, формальна визначеність?

а) правовим нормам;

б) моральним нормам;

в) корпоративним нормам;

г) політичним нормам.

19. Сукупність суттєвих рис, притаманних усім правовим системам, які спираються на певний тип виробничих відносин і відповідний тип держави та виражають соціальну сутність і спрямованість правового регулювання — це:

а) форма права;

б) правова сім’я;

в) тип права;

г) система права.

20. Вкажіть тип права, який характеризується такими ри­сами: закріплення особистої залежності селянства, кастовий характер, відкритий позаекономічний примус, наявність зна­чної кількості норм канонічного права:

а) соціалістичне право;

б) буржуазне право;

в) феодальне право;

г) мусульманське право.