Визначення активності та марки портландцементу

Водо-цементне відношення, В/Ц	Міцність при згині, Rзг		Площа поперечного перерізу, F, см2	Наванта-ження, Р, кгс	Міцність при стиску, Rст, МПа	Активність цементу	Марка цементу
	кгс см2	МПа
			25

Для визначення марки портландцементу за європейськими нормами EN 196-1(1987) Methods of testing cement. Determination of strength використовують цементний розчин пластичної консистенції, що містить цемент та стандартний пісок CEN у співвідношенні 1:3, водоцементне відношення становить В/Ц = 0,5. Пісок повинен мати певний гранулометричний склад. Змішування компонентів проводять у спеціальному змішувачі. Випробування цементу проводять через 24, 48, 72 год, 7 діб та 28 діб твердіння. Потім визначають клас цементу у МПа.

Висновок: на підставі порівняння отриманих результатів випробувань з вимогами стандарту (ДСТУ Б В.2.7-46:2010) визначають марку портландцементу.

Загальний висновок повинен містити умовне позначення цементу з розкриттям сутності кожної позначки.

Лабораторна робота № 7 випробування дрібних заповнювачів для бетону

Короткі відомості

Заповнювачі – це природні або штучні сипкі матеріали визначеного зернового складу, які використовують для отримання розчинів і бетонів загапьнобудівельного та спеціального призначення (теплоізоляційних, декоративних, жаростійких, вогнетривких, електропровідних, кислотостійких, тампонажних, гідротехнічних тощо).

Заповнювачі поділяють за величиною середньої густини зерна на щільні (ρ_m > 2 г/см³) та пористі (ρ_m < 2 г/см³). Щільні заповнювачі використовують для отримання важких бетонів, пористі – для отримання легких бетонів, звуко- і теплоізоляційних засипок тощо.

Заповнювачі за розміром зерен поділяють на крупні (щебінь та гравій, фракція понад 5 мм до 80 мм) та дрібні (пісок). До пісків відносять неорганічні зернисті сипкі будівельні матеріали з розмірами зерен від 0,05 до 5,0 мм.

Піски щільні всіх видів використовують як дрібний заповнювач для виробництва важких бетонів і розчинів, а також дорожніх сумішей; як заповнювач та компонент суміші – для виробництва силікатних виробів (ніздрюватих і щільних силікатних бетонів, силікатних каменів та цегли); сипкий матеріал – для дорожнього покриття, баластового шару залізничних колій, основ будівель і споруд, планувальних і рекультиваційних робіт, благоустрою територій та інших будівельних робіт.

Пористі піски всіх видів використовуються як дрібний заповнювач для легких бетонів і розчинів, а також в якості звуко- і теплоізоляційних засипок. Пористі піски із карбонатних порід та шлаків використовуються також як дрібний заповнювач для асфальтобетонних сумішей, а перлітовий, вермикулітовий піски та піски із золи-винесення – як добавки для жаростійких бетонів.

Пісок (ДСТУ Б В.2.7-32-95) у бетоні поряд з цементним тістом сприяє утворенню ієрархічної структури матеріалу.

Піски класифікують за такими ознаками (табл. 7.1 – 7.3):

• густиною зерен;

• насипною густиною;

• походженням та видом;

• зерновим складом;

• вмістом пилуватих і глинистих частинок, у тому числі глини у грудках;

• вмістом органічних домішок.

Також звертають увагу на характер форми зерен, вміст шкідливих домішок і сполук, міцність, пустотність, питому поверхню, стабільність фізико-механічних властивостей.

Таблиця 7.1