Визначення консистенції цементно-піщаного розчину

Маса портланд-цементу, г	Маса піску, г	Кількість води, г	Діаметр розпливу конусу, мм	Водоцементне відношення В/Ц

Висновок повинен містити порівняння отриманого результату з вимогами стандарту (водоцементне відношення, що відповідає значенню розпливу конуса в межах 106…115 мм, використовують для проведення подальших випробувань).

6.5.2. Визначення границі міцності при згині і стиску Порядок виконання роботи

Безпосередньо перед виготовленням зразків-балочок внутрішню поверхню стінок форм і піддона трохи змащують машинним мастилом. Стики зовнішніх стінок та піддон форми змащують тонким шаром солідолу або іншим густим мастилом. На зібрану форму встановлюють насадку і змащують густим мастилом стик між формою і насадкою.

Для визначення міцності портландцементу виготовляють зразки-балочки з цементно-піщаного розчину згідно з ДСТУ Б В.2.7-187:2009, з В/Ц = 0,39 та консистенцією, яка характеризується розпливом конуса не більше ніж 106 мм.

Для кожного строку випробувань, що встановлений згідно з вимогами стандартів на різні види, типи і марки цементів або програмою випробувань, виготовляють по три зразки-балочки (одна форма).

Для ущільнення розчину форму для зразків-балочок із насадкою, що підготовлені згідно з ДСТУ Б В.2.7-187:2009, закріплюють у центрі віброплощадки. Дозволено встановлювати дві форми, які потрібно симетрично розташовувати відносно центра віброплощадки, за умови одночасного їх заповнення. Форму наповнюють приблизно на 1 см за висотою розчином і вмикають вібраційну площадку. Протягом перших 2 хв вібрації усі три гнізда форми рівномірно заповнюють розчином невеликими порціями. Через 3 хв від початку вібрації віброплощадку зупиняють. Форму знімають із віброплощадки, і надлишок розчину видаляють ножем, який розташовують під невеликим кутом до поверхні укладання, розгладжуючи з натиском розчин врівень із краями форми. Ніж повинен бути попередньо протертий вологою тканиною.

Після виготовлення зразки-балочки зберігають 24±1 год у формах у камері з гідравлічним затвором або в шафі, що забезпечує температуру повітря 20±1 ^оС і відносну вологість не менше ніж 90%. Після закінчення строку зберігання зразки-балочки обережно розформовують, відповідним чином маркують і розміщують у посудинах із питною водою в горизонтальному або вертикальному положенні на відстані один від одного, щоб вода мала вільний доступ до всіх шести граней зразків. Шар води повинен покривати зразки не менше ніж на 2 см. Воду замінюють кожні 14 діб. Температура води повинна становити 20±1 ^оС. Дозволено одночасно замінювати не більше ніж 50% води.

Рис. 6.6. Схема розміщення зразка-балочки на опорних елементах

Після закінчення строку зберігання зразки-балочки виймають з води і не пізніше ніж через 30 хв випробовують. Безпосередньо перед випробуванням зразки-балочки протирають тканиною, залишаючи їх напівсухими. Зразок-балочку встановлюють на опорні елементи приладу так, щоб його горизонтальні грані знаходились у вертикальному положенні (рис. 6.6). Для визначення міцності при згині використовують три зразки-балочки, які випробовують відповідно до інструкції, що наведена до приладу.

Шість половинок зразків-балочок, які отримали після випробувань на згин, одразу випробовують на стиск. Половинку зразка-балочки розміщують між двома пластинками так, щоб бокові грані, які під час виготовлення примикали до стінок форми, знаходилися на площині пластинок, а упори пластинок щільно примикали до торцевої гладкої площини зразка-балочки (рис. 6.7).

Р ис. 6.7. Розташування зразка-балочки між пластинками: 1 – нижня плита преса; 2 – пластинки; 3 – верхня плита преса

Зразок-балочку разом із пластин-ками центрують на опорній плиті машини для випробувань. Середня швидкість збільшення навантаження під час випробування повинна бути (2400±200) Н/с або (2,4±0,2) кН/с.

Міцність при згині. Результат випробування міцності при згині обчислюють як середнє арифметичне значення трьох одиничних результатів, отриманих у процесі випробування трьох зразків-балочок. Кожен результат має бути наведений із точністю не менше ніж 0,1 МПа. Середнє арифметичне значення наводять із точністю не менше ніж 0,1 МПа.

Міцність при стиску. Міцність при стиску окремого зразка обчислюють як частку від ділення величини руйнівного навантаження (Н) на робочу площу пластинки (мм²), тобто 2500 мм². Результат випробування міцності при стиску обчислюють як середнє арифметичне значення шести одиничних результатів, отриманих у процесі випробування трьох зразків-балочок. Кожен результат наводять із точністю не менше ніж 0,1 МПа.

Якщо одиничне значення з шести результатів відрізняється від середньоарифметичного більше ніж на ± 10%, усі результати випробувань відкидають і визначення міцності повторюють. Середнє арифметичне значення наводять із точністю не менше ніж 0,1 МПа. Результати заносять до табл. 6.5.

Таблиця 6.5