Політичні вчення Стародавнього Сходу

Першіідеї про формиорганізованого державного існування і розвиткусуспільстваз'явились у країнахСтародавнього Сходу ще в II тисячолітті до н.e.  Ці ідеї у стародавніх китайців, індусів, вавилонян, персів, євреїв мали релігійно-міфологічний характер.  У XI - VIII ст. до н. є.простежуєтьсятенденція переходу відрелігійно-міфологічнихуявлень до раціональногосприйняття. Цейперехідвиявився у вченнях:  - Конфуція і Мо Цзи в Китаї  - Будди в Індії  - Заратустри в Персії  - проповідяхєврейськихпророків.  ВченняКонфуція (551-479 рр. до н. є.) викладено у книзі "Луньюй" ("Бесіди і судження"), складеніййогоучнями. Вінрозвивавпатріархально-патерналістську концепціюдержави,відповідно до якої держава виступає як велика сім'я. Влада правителя в державі є такою, як влада батька в сім'ї, а відносиниправителів і підданихнагадуютьсімейнівідносини, де молодшізалежатьвід старших. Правитель є "сином неба", йоговладамаєбожественнепоходження, але вона залишаєтьсябожественноюдоти, доки він править "розумно", наслідуючи шлях, вказаний Богом.  Доброчесність виступає як комплекс етико-правових норм і принципів, до якоговходять:правила ритуалу, людинолюбство, піклування про людей, шанобливеставлення до батьків, відданість правителю, відчуттяобов'язку.  Умовоюдотриманняцихдоброчесностей є "виправленняімен" - суворе й чіткевизначенняобов'язків кожного члена суспільства.  Негативне ставленнядозаконів зумовленоїхтрадиційнокаральнимзначенням, зв'язкомізжорстокимипокараннями.  Конфуціанство стало найвпливовішою течією етичної і політичної думки в Китаї, зберігає своє значення й понині.  Мо Цзи (479-400 рр. до н. є.), засновникмоїзму.Мо Цзирозвивавідеюприродноїрівностівсіх людей і обґрунтовувавдоговірну концепціювиникненнядержави, в основіякоїлежитьідеяналежностіверховноївлади народу.  "Воля неба" виявляєтьсявтому, що "небо" дотримуєтьсявсезагальноїлюбові і приносить усімкористь. Цявсезагальність "неба", щовідіграє в моїзмі роль зразка й моделі для людськихстосунків, міститьвизнаннярівностівсіх людей. Наслідуватинебеснийзразокозначаєшануватимудрість як основу управління, а важливим моментом такого мудрого управління є вмілепоєднаннянастанов (моральніформивпливу на людей) з покараннями (насильство).  Мо Цзивисунув ідею договірного походженнядержави. У давнину не булоуправління, кожниймаввласнерозуміннясправедливості, й тому увідносинахміж людьми панувалаворожнеча. Зрозумівши, що причиною безладу й хаосу в суспільстві є відсутність старшинства та управління, люди обралинайбільшдоброчесну і мудрулюдину правителем, зробилиїї "сином неба", якийпокликанийстворюватиєдинийзразоксправедливості в суспільстві й забезпечувати у ньому порядок. Бідність Мо Цзивважавджереломбезпорядків у державі.  Шан Ян (390- 338 рр. до н. є.), правитель областіШан, був теоретиком легізму та засновниківшколи "законників".  Вінвиступив з обгрунтуванням управління, яке спирається на закони й суворіпокарання. Організація державного управліннямаєгрунтуватися не на традиції і ритуалі, а на основієдиних, чітковизначенихзаконів - "фа" (звідсикитайськаназвацієїшколи - "фацзя"), якіспираються на суворіпокарання.Уявленнялегістів про жорстокізакони як основнийзасібуправлінняпов'язані з розумінням відносинміж державною владою і населенням як антагоністичних за своєю природою. Концепція державного управлінняШан Яна пройнятаворожістю до простих людей, низькоюоцінкоюїхніхвчинків і переконань, певністю, щолише за допомогоюжорстокихзаконів народ можнатримати в покорі.  Ідеал "законницької" державизаперечуєзаконодавчевстановлення будь-яких прав підданих і сприймає закон лише як засіб державного управління в інтересахправителів.  В цілому на початок II ст. до н. є. офіційнадержавнаідеологія у СтародавньомуКитаїпоєднувала в собівластивості як легізму, так і конфуціанства, щовідігралозначну роль у подальшомурозвиткудержави і права в ційкраїні.