- •Місце політології у системі наук про суспільство
- •Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі
- •Характеристика методів політології
- •Поняття і категорії політології. Їх класифікація
- •Функції політології
- •Політика як соціальне явище. Суб’єкти і об’єкти політики
- •Види політики. Засоби і функції політики
- •Політичні вчення Стародавнього Сходу
- •Політичні вчення Стародавньої Греції і Риму
- •Політичні концепції т. Гоббса і Дж. Локка
- •Політичні ідеї н. Макіавеллі
- •Політичні ідеї ш.Монтеск'є і ж.-ж.Руссо
- •Політичні ідеї представників німецької класичної філософії і. Канта і г. Гегеля
- •Політична думка в Україні хуї-хуііі ст.: ю. Дрогобич, с. Оріховський, X. Філалет, і. Вишенський
- •Політичні ідеї в. Липинського
- •Політичні ідеї м. Костомарова і м. Драгоманова
- •Політичні ідеї м. Грушевського і д. Донцова.
- •Політична діяльність і її форми
- •Види політичної взаємодії у процесі політичної діяльності
- •Поняття, ознаки і структура влади
- •Типи, види і функції влади
- •Політичні рішення, їх види, етапи прийняття політичних рішень
- •Соціальна структура суспільства і її роль у політиці
- •Соціальна стратифікація та її види
- •Демократія, її ознаки і форми
- •Сучасні концепції демократії
- •Принципи демократії
- •Демократичні процедури
- •Нації як суб'єкт політичних відносин
- •Міжетнічні конфлікти і їх типологія
- •Основні напрямки етнополітики
- •Структура і типологія політичної свідомості
- •Поняття та рівні політичної свідомості
- •Типи і соціальні функції політичної культури
- •Походження та функції політичної ідеології
- •Характеристика основних елементів політичної ідеології (ідея, гіпотеза, концепція, теорія, ідеал, гасло, програма)
- •Лібералізм і неолібералізм як політична течія
- •Основні ідейно-політичні течії сучасності
- •Консерватизм і неоконсерватизм як політичні течії
- •Суть і структура політичної системи суспільства
- •Типи і ф-ї політичних систем
- •Держава-головний політичний інститут політичної системи. Ознаки та функції держави
- •Теорії походження держави
- •Форми державного устрою і їх характеристика
- •Форми державного правління і їх характеристика
- •Правова держава - поняття й основні ознаки
- •Сутність громадянського суспільства
- •Сутність і функції громадських організацій і рухів
- •Поняття і ознаки політичної партії
- •Типи політичних партій
- •Партійні системи і їх типологія
- •Політичне лідерство. Риси і вимоги до політичного лідера
- •Поняття політичного режиму та критерії їх класифікації
- •Авторитарний політичний режим
- •Демократичний політичний режим
- •Політична криза і її різновиди
- •Політична участь і політичне функціонування
- •Особливості становлення багатопартійності в Україні
- •Функція політичних партій
- •Особливості сучасного світу і її вплив на політику
- •Глобальні проблеми, їх класифікація
- •Основні принципи міжнародної політики і сучасне політичне мислення
- •Міжнародні організації, їх класифікація і функції
- •Сутність політичних технологій і їх види
- •Виборчі технології
- •Поняття і функції політичного маркетингу
- •Політичний менеджмент і його функції
- •Типи і види цивілізацій
- •Соціально-політичні перспективи розвитку людства. Футурологічні концепції сучасності.
- •Функції політичних еліт і політичного лідерства
Форми державного устрою і їх характеристика
Форма державного устрою — це елемент форми держави, який характеризує внутрішню структуру держави, спосіб її територіального поділу, співвідношення держави як єдиного цілого з її складовими частинами, міру централізації та децентралізації державної влади. На поточний момент виділяється три основні форми державного устрою: • Унітарна держава • Федерація .• Конфедерація Унітарна держава — це єдина цілісна держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають статусу державних утворень і не володіють суверенними правами.Більшість держав, які існували в минулому й існують сьогодні, є унітарними. Перевагою унітарної держави є можливість ефективно керувати нею, унітарна форма надійно забезпечує державну єдність і цілісність. Унітарна держава характеризується такими ознаками. 1. Має єдині вищі органи державної влади (глава держави, парламент, уряд, судові органи та ін.), яким підпорядковуються або підконтрольні місцеві органи. 2. Не містить відокремлених територіальних утворень, що мають ознаки суверенності. 3. Має єдину для всієї держави систему законодавства. 4. Управління єдиними збройними силами і правоохоронними органами здійснюється центральними органами державної влади. 5. Має єдине громадянство. 6. Одноособове представництво від усієї держави у міжнародних взаємовідносинах на рівні держав. За ступенем залежності місцевих органів від центральної влади унітарні держави поділяються на: -Централізовані — місцеві органи державної влади очолюють керівники, що призначені із центру і їм підпорядковуються органи місцевого самоврядування (наприклад, Фінляндія). -Децентралізовані — місцеві органи влади мають значну самостійність у вирішенні питань місцевого життя (наприклад, Велика Британія,Данія, Грузія та ін.). -Змішані — присутні ознаки централізації і децентралізації (наприклад, Японія, Туреччина, Україна та ін.). Федеративна Країна — це складна союзна держава, що містить державні утворення (республіки,штати, землі, кантони тощо), які мають деякі риси державного суверенітету, певну юридично визначену політичну самостійність. • Ознаками федеративної держави є такі. 1) Територія федерації складається із територій її суб’єктів, які можуть встановлювати власний адміністративно-територіальний по- діл. 2) Існують два рівня органів державної влади і управління — федерації та її суб’єктів (наприклад, у Російській Федерації — президент РФ, Федеральні збори РФ, уряд РФ, Верховний Суд РФ та ін., а також президенти, законодавчі збори, уряди, верховні суди республік, що входять до складу РФ). 3) Для федерації характерним є двопалатний парламент, в якому одна з палат представляє інтереси суб’єктів федерації. 4) Законодавство складається із законодавства федерації і законодавства суб’єктів федерації, яке не може суперечити законодавству федерації. 5) Суб’єкти федерації не є суб’єктами міжнародного права, але у міжнародних договірних відносинах у разі надання відповідних повноважень від федерації суб’єктам федерації останні можуть брати участь у міжнародних договірних відносинах самостійно. Федеральна влада при цьому має виключне право контролювати впровадження зовнішньої політики. 6) Можливість дворівневої системи судових та правоохоронних органів. 7) Наявність зовнішніх атрибутів (столиця, прапор, герб, гімн) федерації і суб’єктів федерації. Усі федеративні держави класифікуються за різними критеріями. За способом утворення федерації поділяються на:договірні,конституційні,конституційно-договірні. За змістовним критерієм:територіальні,національні,змішані федерації. За способами здійснення владних повноважень:централізовані,децентралізовані. За характером владних повноважень між суб’єктами: симетричні(коли усі суб’єкти мають однаковий політико-правовий статус), асиметричні (коли суб’єкти мають різний політико-правовий статус) Конфедерація — тимчасовий союз суверенних держав, які об'єдналися для досягнення певних цілей і спільно здійснюють низку напрямків державної діяльності (оборона країни, зовнішня торгівля, митна справа, грошово-кредитна система тощо) при збереженні в інших питаннях"повної самостійності. Основні ознаки конфедерації: 1) відсутність спільної для всієї конфедерації єдиної території і державного кордону; 2) відсутність загальних законодавчих органів і системи управління; 3) відсутність загальних для всієї конфедерації конституції, системи законодавства, громадянства, судової та фінансової систем; 4) відсутність суверенітету конфедерації, збереження суверенітету і міжнародно-правового статусу учасників конфедерації; 5) наявність загального конфедеративного органу, що складається з делегатів суверенних держав; 6) рішення загальних конфедеративних органів, прийняте за принципом консенсусу; у разі незгоди з ним членів конфедерації не є обов'язковим і не спричиняє ніяких санкцій (право нуліфікації, тобто відхилення); 7) наявність права виходу зі складу конфедерації у кожного з її суб'єктів. Конфедерації мають нестійкий, перехідний характер: вони або розпадаються, або еволюціонують у федерацію.
