- •Місце політології у системі наук про суспільство
- •Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі
- •Характеристика методів політології
- •Поняття і категорії політології. Їх класифікація
- •Функції політології
- •Політика як соціальне явище. Суб’єкти і об’єкти політики
- •Види політики. Засоби і функції політики
- •Політичні вчення Стародавнього Сходу
- •Політичні вчення Стародавньої Греції і Риму
- •Політичні концепції т. Гоббса і Дж. Локка
- •Політичні ідеї н. Макіавеллі
- •Політичні ідеї ш.Монтеск'є і ж.-ж.Руссо
- •Політичні ідеї представників німецької класичної філософії і. Канта і г. Гегеля
- •Політична думка в Україні хуї-хуііі ст.: ю. Дрогобич, с. Оріховський, X. Філалет, і. Вишенський
- •Політичні ідеї в. Липинського
- •Політичні ідеї м. Костомарова і м. Драгоманова
- •Політичні ідеї м. Грушевського і д. Донцова.
- •Політична діяльність і її форми
- •Види політичної взаємодії у процесі політичної діяльності
- •Поняття, ознаки і структура влади
- •Типи, види і функції влади
- •Політичні рішення, їх види, етапи прийняття політичних рішень
- •Соціальна структура суспільства і її роль у політиці
- •Соціальна стратифікація та її види
- •Демократія, її ознаки і форми
- •Сучасні концепції демократії
- •Принципи демократії
- •Демократичні процедури
- •Нації як суб'єкт політичних відносин
- •Міжетнічні конфлікти і їх типологія
- •Основні напрямки етнополітики
- •Структура і типологія політичної свідомості
- •Поняття та рівні політичної свідомості
- •Типи і соціальні функції політичної культури
- •Походження та функції політичної ідеології
- •Характеристика основних елементів політичної ідеології (ідея, гіпотеза, концепція, теорія, ідеал, гасло, програма)
- •Лібералізм і неолібералізм як політична течія
- •Основні ідейно-політичні течії сучасності
- •Консерватизм і неоконсерватизм як політичні течії
- •Суть і структура політичної системи суспільства
- •Типи і ф-ї політичних систем
- •Держава-головний політичний інститут політичної системи. Ознаки та функції держави
- •Теорії походження держави
- •Форми державного устрою і їх характеристика
- •Форми державного правління і їх характеристика
- •Правова держава - поняття й основні ознаки
- •Сутність громадянського суспільства
- •Сутність і функції громадських організацій і рухів
- •Поняття і ознаки політичної партії
- •Типи політичних партій
- •Партійні системи і їх типологія
- •Політичне лідерство. Риси і вимоги до політичного лідера
- •Поняття політичного режиму та критерії їх класифікації
- •Авторитарний політичний режим
- •Демократичний політичний режим
- •Політична криза і її різновиди
- •Політична участь і політичне функціонування
- •Особливості становлення багатопартійності в Україні
- •Функція політичних партій
- •Особливості сучасного світу і її вплив на політику
- •Глобальні проблеми, їх класифікація
- •Основні принципи міжнародної політики і сучасне політичне мислення
- •Міжнародні організації, їх класифікація і функції
- •Сутність політичних технологій і їх види
- •Виборчі технології
- •Поняття і функції політичного маркетингу
- •Політичний менеджмент і його функції
- •Типи і види цивілізацій
- •Соціально-політичні перспективи розвитку людства. Футурологічні концепції сучасності.
- •Функції політичних еліт і політичного лідерства
Поняття та рівні політичної свідомості
Політична свідомість – це сукупністъ уявлень і почуттів, поглядів і емоцій, оцінок і установок, які виражають ставлення людей до здійснюваної й бажаної політики, що визначають здатність людини до участі в управлінні справами суспільства й держави. Політична свідомість – одна з основних форм суспільної свідомості, вона виникає разом з появою державності, політичної влади. Це найбільш загальна категорія, що характеризує суб'єктивну сторону політики. За своїм змістом вона охоплює почуттєві і теоретичні, ціннісні й нормативні уявлення громадян, опосередковучи їх зв'язки з інститутами влади. Політична свідомість здатна випереджати практику, прогнозувати розвиток політичних процесів, визначати природу діяльності в сфері влади як окремих людей, так і їх суспільних об'єднань. Тому від політичної свідомості прямо залежать зміст і характер політичного про¬цесу, цілі й засоби режиму правління. Сутність політичної свідомості полягає в тому, що це є результат і водночас процес відбиття й освоєння політичної реальності з урахуванням інтересів людей. Політична свідомість як системне утворення, котре має такі рівні: 1. Емпірично-буденний рівень, котрий базується на безпосередній практиці й участі в політичному процесі різних суб'єктів. Цей рівень відображає почуття, настрої, переживання, волю, ілюзії, уявлення, фіксує переважно зовнішні аспекти подій і явищ. 2. Практично-політичний рівень створює інформаційну базу для більш складної теоретичної моделі свідомості. 3. Концептуальний рівень або політико-ідеологічний, який існує на рівні політичних ідей, концепцій, доктрин, учень. Усвідомлення політики на теоретичному рівні дає змогу ставити й вирішувати стратегічні та тактичні політичні завдання, визначати засоби їх досягнення, напрями і шляхи організаційно політичного забезпечення назрілих проблем, коригувати політику на основі практичного досвіду. 4. Державний рівень, на якому здійснюється вироблення офіційної політики; обґрунтовується і реалізується захист існуючих політичних режимів і принципів управління. Крім цього, виділяють такі типи політичної свідомості: великих суспільних груп; національну; партійну, елітну, індивідуальну свідомість, а також державні й антидержавні, централістські та децентралістські типи політичної свідомості.
Типи і соціальні функції політичної культури
Політична культура — це система об'єктивних знань про суспільство; поглядів, переконань і духовних цінностей; принципів і засобів політичної діяльності з врахуванням історичного досвіду.Політична культура для своєї реалізації наділена певними функціями. Саме з їх допомогою вона стає реально відчутною, зрозумілою і практично значущою. Найважливішими функціями політичної культури є: 1. Політичне забезпечення реалізації суспільних, соціально-групових, національних інтересів. 2. Засвоєння і перетворення політичних відносин в інтересах держави, соціальних груп, націй. 3. Нормативно-регулююча. 4. Виховна. Формування і прищеплення політичної свідомості, вміння осмислювати одержані знання. 5. Комунікативна. Передача політичної культури через політичні традиції, стереотипи свідомості і поведінки.6. Пізнавальна. Озброює людей знаннями, необхідними для успішної діяльності в сфері політики.7. Прогностична. Класифікація політичної культури за типами дуже різноманітна. Охарактеризуємо типологію американських політологів Г. Алмонда і С. Верби. Патріархальний тип. Він притаманний суспільству з несформованою політичною системою, де відсутні спеціалізовані політичні ролі та інтерес громадян до політики, а їх політичні орієнтації невіддільні від релігійних і соціальних (існує переважно у відсталих племен). Підданський тип. Йому властиве здебільшого пасивне ставлення до політичної системи: особа в дусі підданської культури шанує авторитет уряду, пасивна в політичному житті (найпоширеніший цей тип у феодальному суспільстві). Активістський тип. Він вирізняється чіткою орієнтацією індивідів на активну роль у політичній системі, незалежно від позитивного чи негативного ставлення до її елементів або системи загалом. У реальній політиці існують, як правило, змішані типи: піддансько-активістський, патріархально-підданський та ін. Буржуазному суспільству притаманні два основних типи політичної культури: демократичний та автократичний. Демократична політична культура характеризується активністю громадян, їх включеністю до політичного життя, визнанням громадянських прав і свобод, принципом контролю громадянами діяльності уряду, визнанням політичних сил в рамках і на основі капіталістичного влаштування суспільства. Автократична політична культура характеризується запереченням демократичної політичної культури і здійсненням сильної неконтрольованої влади, що виключає демократичні права та свободи громадян.
