- •Місце політології у системі наук про суспільство
- •Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі
- •Характеристика методів політології
- •Поняття і категорії політології. Їх класифікація
- •Функції політології
- •Політика як соціальне явище. Суб’єкти і об’єкти політики
- •Види політики. Засоби і функції політики
- •Політичні вчення Стародавнього Сходу
- •Політичні вчення Стародавньої Греції і Риму
- •Політичні концепції т. Гоббса і Дж. Локка
- •Політичні ідеї н. Макіавеллі
- •Політичні ідеї ш.Монтеск'є і ж.-ж.Руссо
- •Політичні ідеї представників німецької класичної філософії і. Канта і г. Гегеля
- •Політична думка в Україні хуї-хуііі ст.: ю. Дрогобич, с. Оріховський, X. Філалет, і. Вишенський
- •Політичні ідеї в. Липинського
- •Політичні ідеї м. Костомарова і м. Драгоманова
- •Політичні ідеї м. Грушевського і д. Донцова.
- •Політична діяльність і її форми
- •Види політичної взаємодії у процесі політичної діяльності
- •Поняття, ознаки і структура влади
- •Типи, види і функції влади
- •Політичні рішення, їх види, етапи прийняття політичних рішень
- •Соціальна структура суспільства і її роль у політиці
- •Соціальна стратифікація та її види
- •Демократія, її ознаки і форми
- •Сучасні концепції демократії
- •Принципи демократії
- •Демократичні процедури
- •Нації як суб'єкт політичних відносин
- •Міжетнічні конфлікти і їх типологія
- •Основні напрямки етнополітики
- •Структура і типологія політичної свідомості
- •Поняття та рівні політичної свідомості
- •Типи і соціальні функції політичної культури
- •Походження та функції політичної ідеології
- •Характеристика основних елементів політичної ідеології (ідея, гіпотеза, концепція, теорія, ідеал, гасло, програма)
- •Лібералізм і неолібералізм як політична течія
- •Основні ідейно-політичні течії сучасності
- •Консерватизм і неоконсерватизм як політичні течії
- •Суть і структура політичної системи суспільства
- •Типи і ф-ї політичних систем
- •Держава-головний політичний інститут політичної системи. Ознаки та функції держави
- •Теорії походження держави
- •Форми державного устрою і їх характеристика
- •Форми державного правління і їх характеристика
- •Правова держава - поняття й основні ознаки
- •Сутність громадянського суспільства
- •Сутність і функції громадських організацій і рухів
- •Поняття і ознаки політичної партії
- •Типи політичних партій
- •Партійні системи і їх типологія
- •Політичне лідерство. Риси і вимоги до політичного лідера
- •Поняття політичного режиму та критерії їх класифікації
- •Авторитарний політичний режим
- •Демократичний політичний режим
- •Політична криза і її різновиди
- •Політична участь і політичне функціонування
- •Особливості становлення багатопартійності в Україні
- •Функція політичних партій
- •Особливості сучасного світу і її вплив на політику
- •Глобальні проблеми, їх класифікація
- •Основні принципи міжнародної політики і сучасне політичне мислення
- •Міжнародні організації, їх класифікація і функції
- •Сутність політичних технологій і їх види
- •Виборчі технології
- •Поняття і функції політичного маркетингу
- •Політичний менеджмент і його функції
- •Типи і види цивілізацій
- •Соціально-політичні перспективи розвитку людства. Футурологічні концепції сучасності.
- •Функції політичних еліт і політичного лідерства
Партійні системи і їх типологія
Партійна система — це сукупність партій (правлячих та опозиційних), які тісно пов'язані між собою та з державою і які беруть участь у здійсненні державної влади. Під терміном «партійна система» розуміють: — право партій на формування власної системи правління; — сукупність політичних сил, представлених у парламенті, або таких, що прагнуть до представництва в ньому; — сукупність відносин між легально діючими політичними партіями, що виявляються у суспільній боротьбі або суперництві за владу в суспільстві; — сукупність політичних партій, що існують у країні незалежно від форм діяльності та ступеня інституціоналізації, згідно з чинним законодавством. Найбільш поширена типологія партійних систем ґрунтується на кількісному критерії — кількості партій, які реально борються за владу або здійснюють вплив на неї. Відповідно вирізняють: однопартійну, двопартійну та багатопартійну системи. Ця типологія належить М. Дюверже, який виокремлює також «систему двох з половиною партій»— проміжний варіант між двопартійною та багатопартійною системами, коли сили двох партій врівноважуються. Типологія партійних систем Дж. Сарторі базується на якісних критеріях і охоплює: 1. Однопартійну систему, що має такі ознаки: — існування тільки однієї легальної партії та заборона утворення інших; — зрощення партійного апарату з державним; — тоталітарний політичний режим. 2. Систему з гегемоністською партією — існує декілька партій, але одна є постійним політичним гегемоном. 3. Систему домінуючої партії — домінуюча партія демократично співіснує з іншими партіями. 4. Двопартійну систему, яка характеризується такими рисами: — наявністю кількох політичних партій; — існуванням двох партій, значно пріоритетніших за інші; — формуванням складу уряду однією з двох партій, яка перемогла на виборах; — впливовою опозиційною партією, яка програла вибори; — демократичним політичним режимом. 5. Систему поміркованого (обмеженого) плюралізму: — наявність у країні багатьох політичних партій; — репрезентація в парламенті лише кількох партій; — репрезентація в уряді деяких із представлених у парламенті партій; — відсутність позасистемної опозиції; — демократичний політичний устрій. Залежно від механізму формування уряду вирізняють декілька варіантів системи обмеженого плюралізму: — однопартійне правління — уряд формується партією, яка дістала абсолютну більшість голосів на парламентських виборах; — двоблокова коаліція — уряд формується одним із двох блоків, що перемогли на виборах; — мультипартійна коаліція — уряд формується з представників декількох партій на основі їх пропорційного представництва в парламенті за результатами виборів. 6. Систему крайнього (поляризованого) плюралізму: — наявність багатьох політичних партій; — гострота ідеологічного розмежування між ними; — присутність серед опозиційних партій позасистемних; — формування уряду партіями центру; — наявність двосторонньої деструктивної опозиції; — демократичний політичний режим. 7. Атомізовану партійну систему: — наявність і незначна впливовість усіх партій; — присутність серед опозиційних партій позасистемних; — формування уряду на позапартійній основі або на основі широкої коаліції; — демократичний або авторитарний політичний режим. Існують два різновиди атомізованої системи: — система крайнього плюралізму — уряд формується або на широкій коаліційній основі, або за позапартійними критеріями; — авторитарна псевдопартійність — багато партій ведуть боротьбу, але реальна влада і контроль над ситуацією в країні перебуває в руках військової верхівки.
