- •Місце політології у системі наук про суспільство
- •Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі
- •Характеристика методів політології
- •Поняття і категорії політології. Їх класифікація
- •Функції політології
- •Політика як соціальне явище. Суб’єкти і об’єкти політики
- •Види політики. Засоби і функції політики
- •Політичні вчення Стародавнього Сходу
- •Політичні вчення Стародавньої Греції і Риму
- •Політичні концепції т. Гоббса і Дж. Локка
- •Політичні ідеї н. Макіавеллі
- •Політичні ідеї ш.Монтеск'є і ж.-ж.Руссо
- •Політичні ідеї представників німецької класичної філософії і. Канта і г. Гегеля
- •Політична думка в Україні хуї-хуііі ст.: ю. Дрогобич, с. Оріховський, X. Філалет, і. Вишенський
- •Політичні ідеї в. Липинського
- •Політичні ідеї м. Костомарова і м. Драгоманова
- •Політичні ідеї м. Грушевського і д. Донцова.
- •Політична діяльність і її форми
- •Види політичної взаємодії у процесі політичної діяльності
- •Поняття, ознаки і структура влади
- •Типи, види і функції влади
- •Політичні рішення, їх види, етапи прийняття політичних рішень
- •Соціальна структура суспільства і її роль у політиці
- •Соціальна стратифікація та її види
- •Демократія, її ознаки і форми
- •Сучасні концепції демократії
- •Принципи демократії
- •Демократичні процедури
- •Нації як суб'єкт політичних відносин
- •Міжетнічні конфлікти і їх типологія
- •Основні напрямки етнополітики
- •Структура і типологія політичної свідомості
- •Поняття та рівні політичної свідомості
- •Типи і соціальні функції політичної культури
- •Походження та функції політичної ідеології
- •Характеристика основних елементів політичної ідеології (ідея, гіпотеза, концепція, теорія, ідеал, гасло, програма)
- •Лібералізм і неолібералізм як політична течія
- •Основні ідейно-політичні течії сучасності
- •Консерватизм і неоконсерватизм як політичні течії
- •Суть і структура політичної системи суспільства
- •Типи і ф-ї політичних систем
- •Держава-головний політичний інститут політичної системи. Ознаки та функції держави
- •Теорії походження держави
- •Форми державного устрою і їх характеристика
- •Форми державного правління і їх характеристика
- •Правова держава - поняття й основні ознаки
- •Сутність громадянського суспільства
- •Сутність і функції громадських організацій і рухів
- •Поняття і ознаки політичної партії
- •Типи політичних партій
- •Партійні системи і їх типологія
- •Політичне лідерство. Риси і вимоги до політичного лідера
- •Поняття політичного режиму та критерії їх класифікації
- •Авторитарний політичний режим
- •Демократичний політичний режим
- •Політична криза і її різновиди
- •Політична участь і політичне функціонування
- •Особливості становлення багатопартійності в Україні
- •Функція політичних партій
- •Особливості сучасного світу і її вплив на політику
- •Глобальні проблеми, їх класифікація
- •Основні принципи міжнародної політики і сучасне політичне мислення
- •Міжнародні організації, їх класифікація і функції
- •Сутність політичних технологій і їх види
- •Виборчі технології
- •Поняття і функції політичного маркетингу
- •Політичний менеджмент і його функції
- •Типи і види цивілізацій
- •Соціально-політичні перспективи розвитку людства. Футурологічні концепції сучасності.
- •Функції політичних еліт і політичного лідерства
Демократія, її ознаки і форми
Демократія ніде і ніколи не існувала без держави. Реально демократія є формою (різновидом) держави, яка характеризується, щонайменше, такими ознаками: 1) визнанням народу вищим джерелом влади; 2) виборністю основних органів держави; 3) рівноправністю громадян і насамперед рівністю їх виборчих прав; 4) підкоренням меншості більшості (перших останнім) при прийнятті рішень. Сучасні демократичні держави (а бути демократичною державою є престижним) доповнюються низкою інших ознак і принципів: (1) додержання прав людини, їх пріоритет над правами держави; (2) конституційне обмеження влади більшості над меншістю;(3) повага до прав меншості на власну думку і її вільне вираження;(4) верховенство закону;(5) поділ влади та ін. Демократія — політична організація влади народу, при якій забезпечується: рівна участь усіх і кожного в управлінні державними і суспільними справами; виборність основних органів держави і законність у функціонуванні всіх суб'єктів політичної системи суспільства; забезпечення прав і свобод людини і меншості відповідно до міжнародних стандартів. Розглянемо ознаки демократії. 1. Демократія має державний характер:а) виражається в делегуванні народом своїх повноважень державним органам. Народ бере участь в управлінні справами в суспільстві і державі як безпосередньо (самоврядування), так і через представницькі органи. Він не може здійснювати сам належну йому владу і делегує державним органам частину своїх повноважень; б) забезпечується виборністю органів держави, тобто демократичною процедурою організації органів держави в результаті конкурентних, вільних і чесних виборів; в) проявляється в спроможності державної влади впливати на поведінку та діяльність людей, підкоряти їх собі з метою управління суспільними справами. 2. Демократія має політичний характер:а) передбачає політичне різноманіття. Демократія, як, утім, і ринкова економіка, неможлива без існування конкуренції, тобто без опозиції і плюралістичної політичної системи. Це знаходить вияв у тому, що демократія виступає принципом діяльності політичних партій у боротьбі за володіння державною владою. При демократії враховується різноманіття політичних думок -партійних та інших, ідеологічних підходів до вирішення суспільних і державних завдань. Демократія виключає державну цензуру та ідеологічний диктат. б) ґрунтується па політичній рівноправності громадян на участь в управлінні справами суспільства і держави і, насамперед, рівності виборчих прав. Така рівність надає можливість вибору між різними політичними варіантами, тобто політичними можливостями розвитку. 3. Демократія передбачає проголошення, гарантування та фактичне втілення прав громадян — економічних, політичних, громадянських, соціальних, культурних, а так само — й їх обов'язків відповідно до міжнародних стандартів, закріплених у Хартії прав людини (Загальна декларація прав людини 1948 p., Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р. і Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 p., які набрали сили від 23 березня 1976 р., та ін.). Законом України від 10 грудня 1991 р. «Про дію міжнародних договорів на тери- торії України» встановлено порядок застосування міжнародних норм про права людини. 4. Демократія передбачає законність як режим суспільно-політичного життя. Режим громадсько-політичного життя виражається у вимогах до всього суспільства — до всіх суб'єктів політичної системи (вони ж — і суб'єкти демократії) і, насамперед, до державних органів — засновуватися і функціонувати на основі суворого і неухильного виконання правових норм. Кожний орган держави, кожна посадова особа повинні мати стільки повноважень, скільки необхідно, щоб створити умови для реалізації прав людини, їх охорони і захисту. 5. Демократія припускає взаємну відповідальність держави і громадянина, що виражається у вимозі утримуватися від учинення дій, що порушують їх взаємні права і обов'язки. У Конституції України наголошено: «Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави» Залежно від форм участі народу у здійсненні влади виділяють пряму і представницьку демократію. 1. Пряма демократія. У прямій демократії між волею народу і її втіленням у рішення немає опосередкованих ланок: народ сам бере участь в обговоренні і прийнятті рішень 2. Представницька (репрезентативна) демократія. У представницькій (репрезентативній) демократії воля народу виражається не прямо, а через інститут посередників, тому її ще називають делегованою демократією.
