- •Питання до екзамену з історії україни (1 курс, II семестр)
- •Політична форма держави і інститути державної влади Київської Русі.
- •Місце і роль віча в Київській Русі.
- •Галичина і Волинь в хі-хи ст.: територія, географічні умови, соціально-
- •Відокремлення Галицького і Волинського князівства від Києва.
- •Галичина за Ярослава Осмомисла і Володимира Ярославича.
- •Утворення єдиної Галицько-Волинської держави. Внутрішня і зовнішня політика Романа Мстиславича.
- •Боротьба за "галицьке наслідство" (1205-1245 рр.).
- •Внутрішня політика Данила Галицького.
- •Галицько-Волинська держава за наступників Данила Галицького.
- •Розпад Галицько-Волинської держави, її історичне значення.
- •Українська культура XIII - першої половини XIV ст.
- •Експансія Польщі на українські землі в середині XIV ст.
- •Політичне становище і територіально-адміністративний устрій українських територій у складі Польського королівства (хіу-хуі ст.)
- •Поширення влади литовських князів на українські землі.
- •Характер утвореної Литовсько-Руської держави. Удільний період
- •Кревська унія 1385 р.
- •Битви на Синіх Водах, Ворсклі та під Грюнвальдом і їхнє значення.
- •Зміцнення позицій Вітовта і просування кордонів Великого князівства
- •Громадянська війна 30-х рр. XV ст. Відновлення і остаточна ліквідація
- •Становище українських земель у складі Угорщини та Молдавського князівства.
- •Московсько –Литовське протистояння і перехід Чернігово-Сіверщини до Московської держави.
- •Утворення Кримського ханства.
- •Входження Кримського ханства під протекторат Туреччини: причини і наслідки.
- •Набіги кримських татар на українські землі наприкінці XV - середині XVI ст.
- •Населення українських земель і його етнічний склад (XIV - XVI ст.)
- •Зміни в соціальній структурі населення України (хіу-хуі ст.).
- •Зміцнення позицій шляхти і закріпачення селянства.
- •Аграрні відносини в Україні. "Устава на волоки".
- •32. Промисли і ремесла в хіv-xvIст.
- •33. Зовнішня та внутрішня торгівля в хіv-xvIст.
- •34. Українська культура в хіv-xvIст.
- •35. Становище православної церкви у вкл та кп в хіv-xvIст.
- •38. Наслідки Берестейської унії для України.
- •39. Передумови об`єднання вкл та кп.
- •40. Люблінська унія 1569р.
- •41. Наслідки входження українських земель до рп.
- •42. Запровадження фільварків та формування магнатського землеволодіння.
- •43. Історичні джерела та основні наукові дослідження з історії українського козацтва.
- •44. Проблема виникнення українського козацтва.
- •47. Запорізька Січ як державно-політичне утворення українського народу.
- •56.Джерела винекнення та характер національно-культурного піднесення (кінецьXvi ст.)
- •58 Міжконфесійна боротьба в Україні наприкінці 15 ст.
Характер утвореної Литовсько-Руської держави. Удільний період
Фактично від часу входження українських земель до складу ВКЛ останнє тривалий час розвивалося на основі традицій руської державності. Це простежувалось насамперед у самій державній організації, суспільному ладі та, особливо, в законодавстві.
По-перше, литовці фактично зберігали стару систему управління - удільні князівства, в яких, однак, руська князівська династія змінилася на литовську. На зламі Х^-ХУ ст. знову піднісся Київ як адміністративний, культурний та релігійний центр у Середній Наддніпрянщині. Він відігравав помітну роль у розкладі політичних сил на теренах усієї Східної Європи. Відомо, що в Києві почали карбувати власну монету. Історик М. Брайчевський навіть уважав за можливе називати час правління в Києві Володимира Ольгердовича, його сина Олелька та онука Симеона другим українським королівством (1362-1471 рр.).
По-друге, структура адміністрації литовського князя розбудовувалась за руським зразком.
По-третє, руське боярство переходило на службу до Литви. Наукові дослідження (#. Яковенко) показують, що українська еліта аж до початку XVII ст. ще діяла як "живий соціальний організм", Виразник інтересів Русі-України, "стабільний консервант звичаїв і традицій".
По-четверте, литовці запозичили руський досвід військової організації, спорудження фортець.
По-п'яте, литовці налагодили руську систему оподаткування. Нарешті, розширилася сфера впливу руського православ'я на терени Литовської держави. "Руська правда" утвердилася державною правовою основою, а руська (староукраїнська чи старобілоруська) мова визнавалась офіційною державною мовою.
Етнічні литовці, які становили лише десяту частину населення новоствореної держави, намагаючись утримати під своїм контролем інкорпоровані українські землі, послідовно дотримувалися правила: "старого не ламати, а нового не вводити". Однак процес асиміляції литовців не завершився. Йому перешкодила друга визначальна особливість державно-правового розвитку українських земель у складі ВКЛ, що зумовлювалася взаємовідносинами між Литвою та Польщею. Спільна для обох держав воєнна загроза з боку сусідніх - тевтонського ордену й Московського князівства - привели спершу (кінець XIV ст.) до політичного зближення, згодом (перша половина XV ст.) - до перетворення Литви у васально-залежну від Польщі державу, а від середини XVI ст. - до політичного об'єднання і створення конфедеративної польсько-литовської держави - Речі Посполитої.
Кревська унія 1385 р.
Причини унії
Прагнення Литви і Польщі об'єднати зусилля перед небезпекою з боку могутнього Тевтонського ордену, який панував на Балтійському узбережжі, з боку Московського князівства, авторитет якого зростав після перемоги над татарами в Куликовській битві 1380 р., з боку Кримського ханства (яке виділилося у 1443 р. зі складу Золотої Орди, у 1475 р. визнало залежність від Османської імперії).
Пошуки великим князем литовським Ягайлом (1377-1392 рр.) союзника для зміцнення свого становища. Ягайло, молодший син Ольгерда, зайнявши великокнязівський престол усупереч принципам родового старшинства, опинився у скрутній ситуації. Проти нього виступили старші Ольгердовичі і кузен Вітовт.
Зміст унії
Це була шлюбна унія - литовський князь Ягайло одружився з польською королевою Ядвігою і був проголошений польським королем; унаслідок цього сутички між Польщею і Великим князівством Литовським припинялися, а їхні збройні сили об'єднувалися. Унією передбачалося приєднання Великого князівства Литовського до Польщі. Проте, у результаті прагнення литовської верхівки до політичної самостійності Литва фактично залишилася окремою державою, влада в якій безпосередньо належала кузену Ягайла - князю Вітовту (1392-1430 рр.).
За умовами унії Литва, яка була останньою язичницькою країною в Європі, прийняла католицизм.
Наслідки унії
Позитивні - об'єднання зусиль двох держав допомогло розгромити Тевтонський орден і зупинити просування німців у слов'янські землі (битва при Грюнвальді 1410 р.).
Негативні - посилювався вплив поляків в Україні, почалося насильне насадження католицизму. Польща прагнула повністю підкорити Велике князівство Литовське.
