1.1.Фактори ґрунтотворення

1.1.1. Материнські породи

Ґрунтотворні (материнські) породи — це такі осадові гірські породи, на поверхні та з тіла яких утворюються ґрунти. Під ґрунтотворними породами залягають підстилаючі породи. Материнські породи суттєво впливають на хімічний, мінералогічний, гранулометричний склад ґрунтів, їх фізичні, фізико-механічні властивості, водно-повітряний, тепловий і поживний режими. Склад і властивості материнських порід впливають на швидкість і напрямок ґрунтотворних процесів. За походженням ґрунтотворні породи поділяють на такі основні групи: елювіальні, колювіальні, пролювіальні, делювіальні, алювіальні, озерні, льодовикові, водно-льодовикові, озерно-льодовикові, морські, еолові. Породи відрізняються одна від одної морфологічними ознаками, умовами залягання, будовою, хімічним, мінералогічним, грануломеричним складом.

Елювій — це продукти вивітрювання вихідних порід, що зали- шилися на місці свого утворення. Елювій щільних порід поширений здебільшого в гірських районах. В Україні найбільш поширений елювій твердих карбонатних порід (вапняку, крейди, доломіту); безкарбонатних (пісковиків, магматичних) порід. Характерною ознакою цих порід є грубозернистість, щебенистість, невелика грубизна та поступовий перехід до невивітрених порід.

Колювій — це відклади на схилах, біля підніжжя гір у вигляді осипів та обвалів. Характеризуються різноманітним гранулометричним складом до кам’янистого.

Пролювій — продукти вивітрювання різних порід, що перевідкладені бурхливими, але короткочасними потоками атмосферних вод (селевими потоками) і відкладені на пригірських похилих рівнинах. Це погано відсортована грубоуламкова порода.

Делювій — продукти вивітрювання різних порід, що перевідкладені атмосферними (стікаючими) водами. Вони займають схили та понижені місця. Це шарувата дрібноземиста порода, часто гумусована, її склад пов’язаний з характером порід, що виходять на поверхню підвищених ділянок рельєфу. За часом розрізняють давній і сучасний делювій, а за місцем відкладення — схиловий і яружний.

Алювій — це породи, що утворюються внаслідок постійних річкових водних потоків і викладені у річкових долинах. Це шарувата, дрібно- уламкова порода, з доброю обкатаністю часточок. Розрізняють давній і сучасний алювій: перший залягає на надзаплавних терасах, другий — у заплаві. Виділяють три фації сучасного алювію: русловий, заплавний, старичний.

Озерні — формуються в замкнених пониженнях, на місцях колишніх озер. Вони шаруваті, важкого гранулометричного складу з високим умістом мулистої фракції. Спостерігаються прошарки сапропеліту, торфу, бувають оглеєні та засолені.

Морена — це льодовикові відклади. Порода червоно-бура, має переважно суглинковий гранулометричний склад з включеннями валунів, гальки, гравію. Частіше морени безкарбонатні (кислі), але рідко трапляються і карбонатні. Спостерігається осередками у Поліссі України.

Флювіогляціальні (водно-льодовикові) відклади — це переважно піщані, супіщані породи, що перевідкладені водами під час танення льодовика. Це шаруваті, бідні на елементи живлення породи. Вони є ґрунтотворними у Поліссі, інколи підстилаються мореною.

Лімногляціальні (озерно-льодовикові) відклади — це тонкошаруваті стрічкові глини, що утворюються у пониженнях на місці льодовикових озер.

Морські відклади — засолені породи, що залягають у місцях регресії моря. На Керченському півострові залягають майкопські глини сірого кольору. Вони щільні, тонкошаруваті, засолені.

Еолові відклади — це піщані та пилуваті породи, що утворилися завдяки діяльності вітру. У пустелях еолові піски утворюють бархани, в районах помірного клімату на берегах морів і в долинах річок — дюни, горби. Вони рухомі.

Леси — полімінеральні, пухкі, пилувато-суглинкові породи, бурувато-палевого кольору, високо пористі (до 50%), карбонатні (10—15%), багаті на елементи живлення. У напрямку на південь і схід гранулометричний склад цих порід стає важчим.

Лесоподібні суглинки — це перевідкладені леси. На відміну від лесів вони шаруваті, менш карбонатні і малопористі. Лесові породи найкращі для ґрунтотворення, але ерозійнонебезпечні. Леси підстилаються переважно пісками, глинами. На схилах балок у Лісостепу і Степу, де лесові породи змиті, ґрунтотворення відбувається на червоно-бурих глинах. Вони карбонатні, засолені водорозчинними солями, мають призматичну структуру.

Що стосується досліджуваного ґрунту, сформований він на піщаних флювіогляційних відкладах з глибоким заляганням порід і частково на високо карбонатних лесових відкладах.