- •Курсова робота
- •Харків – 2016
- •1.1.Фактори ґрунтотворення
- •1.1.1. Материнські породи
- •1.1.2. Біологічний фактор
- •1.1.4. Антропогенний фактор
- •1.2. Умови ґрунтотворення
- •1.2.1. Рельєф
- •Розділ 2. Основні морфологічні ознаки ґрунту
- •2.1. Характеристика морфологічних ознак ґрунту
- •2.2. Номенклатура і символи (індекси) генетичних горизонтів
- •2.2.1. Профіль досліджуваного ґрунту
- •2.3. Назви ґрунтів за гранулометричним складом
- •1.Чорнозем
- •2. Сірий опідзолений грунт
- •3. Каштановий грунт
- •4. Солонець
- •5. Дерново-підзолистий грунт
- •3.1. Гумусовий стан
- •3.2. Баланс гумусу
- •Розділ 4. Вбирна здатність ґрунту. Склад обмінних катіонів.
- •4.1. Механічне вбирання
- •4.2. Фізичне вбирання
- •4.3. Фізико-хімічне вбирання
- •4.3.1. Закономірності фізико-хімічного вбирання
- •4.4. Хімічне вбирання
- •Розділ 5. Кислотність і лужність ґрунту. Хімічна меліорація ґрунту.
- •5.1. Активна кислотність ґрунту
- •5.2. Потенційна кислотність
- •5.2.1. Обмінна кислотність
- •5.2.2. Гідролітична кислотність
- •5.3. Шляхи утворення соди в ґрунті
- •Висновки
- •Список використаної літеретури
5.2.2. Гідролітична кислотність
Гідролітична кислотність виявляється при взаємодії ґрунту з розчином гідролітично лужної солі (солі сильної основи і слабкої кислоти): СН3СООNа, Са(СН3СОО)2 і т. п. Встановлено, якщо ґрунт обробити нормальним розчином оцтовокислого натрію, то кислотність буде підвищуватись, бо з ҐКВК у ґрунтовий розчин буде переходити іон водню, який нейтральною сіллю не витісняється. При визначенні гідролітичної кислотності застосовують оцтовокислий натрій. Внаслідок гідролізу СН3СООNа лужна реакція обумовлена утворенням NаОН за реакцією:
СН3СООNа + Н2О = СН3СООН + NаОН
Оцтова кислота дисоціює дуже слабо, а луг, що утворився, реагує з обмінним воднем, який утворює в розчині гідролітичну кислотність:
[ҐКВК]Н+ + NаОН + СН3СООН = [ҐКВК]Nа+ + Н2О + СН3СООН
При відсутності обмінної кислотності — гідролітична — не шкідлива для рослин, бо іони Н+ гідролітичної кислотності малорухомі. Вимірюють гідролітичну кислотність в мг-екв на 100 г ґрунту і позначають індексом Нг. За величиною гідролітичної кислотності розраховують дози вапна, необхідного для нейтралізації всіх присутніх у ґрунті іонів водню та алюмінію. За ступенем кислотності розрізняють ґрунти: дуже-, сильно-, серед ньо- слабокислі, близькі до нейтральних і нейтральні.
5.3. Шляхи утворення соди в ґрунті
Існує декілька шляхів утворення соди в ґрунті – хімічний, колоїдальнохімічний та біохімічний
1. СаСО3 + 2NaCl + Н2О + СО2 → 2NaHCО3 + СаС12;
2. [ГКBK]Nа+ + Н2СО3 → [ГКВК]Н+ + NaHCО3
3. Na2SО4 + 2С→ Na2S + 2СО2;
Гідрокарбонат натрію, який утворюється під час зазначених реакцій, може переходити у карбонат натрію, який при взаємодії з водою дає їдкий натрій тобто іони ОН-
2NaHCО3 → Na2CО3 + СО2 + Н2О Na2CO3 + Н2О → NaOH + Н2СО3
NaOH → Na+ + ОН-
Біохімічний процес утворення соди в ґрунті відбувається за участю сульфатредуктуючих бактерій. Сода негативно впливає на ріст і розвиток сільськогосподарських культур. При вмісті її в ґрунті 0,005% рослини починають в'янути і гинути.
Усунення надмірної лужності і ліквідація негативних властивостей солонців і солонцевих ґрунтів – основне завдання хімічної меліорації. З цією метою застосовують гіпсування. Як меліоруючі засоби використовують гіпс і різні гіпсомісткі відходи промисловості та речовини кислотного характеру. Застосування кислих промислових відходів, усуваючи надлишкову лужність ґрунтів, сприяє одночасно їх утилізації і може вважатися як складова частина безвідходного виробництва у промисловості.
Таблиця 6. Реакція ґрунтового розчину торф’яно-болотного солончакового ґрунту
Генетичний горизонт |
Глибина, см |
рНводний |
рНсольовий |
Нгідр, мг-екв/100г ґрунту |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
T1hks |
0-18 |
7,8 |
6,7 |
5,29 |
T2(h)ks |
19-60 |
7,6 |
6,8 |
8,11 |
DGlks |
61-115 |
7,5 |
7,4 |
0,68 |
