Проблема вибірки

Перший етап усякої вибірки — це обрання джерела інформації.

Вибірка може бути репрезентативною чи типологічною. Репрезентативна вибірка претендує на те, щоб представляти усю сукупність, що досліджується, типологічна вказує, що для сукупності характерні певні риси, але не вичерпує усіх характеристик тих документів, що вивчаються. Репрезентативна вибірка поділяється на квотну і випадкову. З допомогою квотної вибірки ми беремо від кожної досліджуваної сукупності частку документів відповідно до розміру тієї сукупності (наприклад, тиражу газет) та її ролі у досліджуваній проблемі. Як бачимо, цей тип вибірки вимагає певних даних, які дослідник не завжди має. Тому більшість учених застосовує так звану випадкову вибірку. За цією вибіркою можливість потрапити у склад обраних документів рівна для усіх елементів сукупності, тому ця вибірка також вважається репрезентативною.

При проведені вибірки треба ретельно стежити за тим, щоб вона була справді випадкова.

Ще один тип вибірки, який широко застосовується дослідниками, але не дає надійних гарантій точності, це — вибірка з допомогою експертного опитування.

Для забезпечення високої якості дослідження треба при проведені вибірки користуватися науковими методиками. Відбір документів тільки за власним бажанням дослідника знижує достовірність і вносить зайвий елемент суб'єктивізму.

Контрольні питання:

1. В чому полягає сутність контент-аналізу?

2. Дайте визначення методу контент-аналізу.

3. Що може бути предметом контент-аналізу?

4. Що може бути об'єктом контент-аналізу?

5. Назвіть принципи контент-аналізу?

6. В чому полягають умови контент-аналізу?

7. Які вимоги висуває метод контент-аналізу до вченого?

8. Виділить загальні правила контент-аналізу.

9. Які можна ставити завдання при контент-аналітичному дослідженні?

10. Визначте напрями контент-аналізу, типи та види аналізу змісту.

11. Які особливості контент-аналізу у порівняні з якісним аналізом змісту?

12. Дайте загальні характеристики процесу контент-аналізу.

13. Розкрийте процедуру контент-аналізу. Які є стадії здійснення цього методу?

14. Як треба обирати категорії аналізу і виділяти одиниці дослідження?

15. Дайте методики квантифікації та інтерпретації при контент-аналізі.

Література:

1. Алексеев А.Н., Дудченко В.С. О специфике контент-анализа как социологического метода // Социологические проблемы семьи и молодежи: Сб.ст. / Под ред. И.И.Леймана. Л.: Наука, 1972.

2. Алексеев А.Н. Контент-анализ в социологии и точки соприкосновения с другими отраслями знания // Проблемы контент-анализа в социологии: Материалы Сибирского социологического семинара / Отв. ред. А.Н.Алексеев. - Новосибирск: СО АН СССР, 1970.

3. Баришполец А.Т. Методические рекомендации к изучению темы "Социологические исследования в области журналистики". - Чернигов: Б.и., 1987.

4. Жарикова Т.А. Контент-анализ социологический метод: Препринт / Институт истории, археологии и этнографии народов Дальнего Востока ДВО АН СССР. Владивосток, 1990. - 26 с.

5. Коробейников В.С. Анализ содержания материалов пропаганды // Проблемы социальной психологии и пропаганды. М.: Политиздат, 1971. - С. 70-92.

6. Лауристин М. О возможностях контент-анализа в социологическом исследовании массовой коммуникации // Проблемы контент-анализа в социологии: Материалы Сибирского социологического семинара / Отв. ред. А.Н.Алексеев. - Новосибирск: СО АН СССР, 1970. - C. 22-27.

7. Лизанчук В.В., Кузнецова О.Д. Методи збирання і фіксації інформації в журналістиці: Навч. посібник. - К.: НМК ВО при Мінвузі УРСР, 1991. - С. 44.

8. Berelson B. Content Analysis in Communication Research. - Glencoe: Free Press, 1952.

9. Lasswell H. Propaganda Technique in the World War. - N.Y., 1927.