- •Планування цілеспрямованих дій та ухвалення рішень
- •Людський чинник у процесі ухвалення рішень
- •Задачі ухвалення рішень
- •Теорія ухвалення рішень і до
- •Логістика і дослідження операцій
- •Головні етапи та принципи операційних досліджень
- •Приклади математичних моделей задач до
- •1.2.Людський чинник у процесі ухвалення рішень 2
- •1.3.Задачі ухвалення рішень 3
- •1.8.Математичні методи дослідження операцій 18
- •Основи математичного моделювання задач до
- •Класифікація задач до
- •Математичні методи дослідження операцій
-
Логістика і дослідження операцій
Поставимо запитання: які задачі розв’язує дослідження операцій для економіки? Для відповіді на це запитання звернемося до такого поняття, як виробнича логістика, концепція якої в економіці останніми рокaми одержала широкий розвиток.
Як термін логістика не є новим поняттям. Історія його виникнення сягає далекого минулого, а походить він від грецького логос чи логікос (мистецтво рахування, правильно мислячий, розважливий) або ж від французького logis (квартира, розквартирування).
На перше з цих слів посилався візантійський цар Леонтос IV, який на початку X ст. написав грецькою мовою працю під назвою “Сумарний виклад військового мистецтва”, у котрій, окрім стратегії і тактики, вирізнив третю військову науку - логістику, яка займалася обчисленнями, що стосувалися переміщення військ.
У французькому джерелі терміна “Замальовки про військове мистецтво” барона де Жоміньї, опублікованому 1837 року, йдеться про місце розташування і постачання складів, планування і реалізацію походів, підготовку транспортних засобів, обладнання комунікацій, постачання військових загонів. Перекладена англійською мовою, ця праця стає основою для вивчення у Військово-морській школі США з 1885 року. Поняття логістики стало загальновживаним у військовій мові, а згодом його почали застосовувати в економіці.
Щодо сучасних виробничих завдань, то найрозгорнутіше визначення логістики дала Рада логістичного менеджменту США:
“Логістика - це широкий діапазон діяльності, пов’язаної з ефективним рухом кінцевих продуктів від кінця виробничої лінії до покупця, що у деяких випадках включає рух сировини від джерела постачання до початку виробничої лінії. Ця діяльність охоплює транспортування, складування, обробку матеріалів, захисне упакування, контроль запасів, вибір місця перебування виробництва і складів, прогнозування попиту, маркетинг і обслуговування споживачів” [12, с. 12].
Отже, логістика — це наука про планування, організацію, управління, контроль і регулювання рухом матеріальних та інформаційних потоків у просторі й часі від їхнього первинного джерела до кінцевого споживача.
Інтереси логістики охоплюють сервіс клієнта, прогнозування попиту, надходження інформації, управління запасами, розміщення виробничих підприємств і складів, процеси постачання, упакування, обслуговування повернень, утилізацію відходів та інші, взаємопов’язані з цими, завдання.
Головна ідея логістики полягає у тому, щоб усі стадії виробництва (видобуток сировини, одержання матеріалів, виготовлення кінцевої продукції), транспортування і збуту розглядати як єдиний і безупинний процес трансформації та руху продукту праці й пов’язаної з ним інформації.
Мета логістики полягає у раціональному управлінні матеріальними й інформаційними потоками для задоволення попиту, постачання вантажів у чітко визначені терміни.
Важливо наголосити на основній концепції логістики, що полягає у системному підході до виробничих процесів, який визначає формалізацію задачі і застосування строгих математичних методів. Як бачимо, на це спрямовані і визначення, і мета, й ідея логістики.
Математичний апарат логістики охоплює вже розглянута нами з концептуального погляду теорія дослідження операцій. Отож, логістика і дослідження операцій нероздільні і взаємодоповнювальні. Логістика постачає дослідженню операцій формулювання задач, ідеологію й економічне обгрунтування (хоча, звісно, не одна тільки логістика постачає задачі економічного змісту для дослідження операцій).
Дослідження операцій, у свою чергу, дає інструмент для розв’язання задач логістики та їхнього кількісного обґрунтування.
