- •Визначники, матриці.
- •Матриці.
- •Визначники.
- •Основні властивості визначників.
- •Методи обчислення визначників.
- •Визначники 3го – порядку обчислюються за правилом Саррюса (правило трикутників).
- •Обчислення визначників (третього та вищих порядків) розкладанням за елементами і - рядка або j - стовпця.
- •Обчислення визначників методом ефективного зниження порядку.
- •Віднімання матриць.
- •Системи лінійних рівнянь.
- •Розв’язування систем лінійних рівнянь за формулами Крамера.
- •Розв’язування систем лінійних рівнянь методом Гауса.
- •Матричний метод розв’язування систем лінійних рівнянь
- •Ранг матриці.
- •Однорідні системи лінійних рівнянь.
- •Векторна алгебра.
- •Лінійні операції над векторами.
- •Дії над векторами в геометричній формі.
- •Дії над векторами, заданими своїми координатами.
- •Векторний добуток векторів.
- •Ділення відрізка у даному відношенні.
- •Аналітична геометрія.
- •Пряма на площині. Відповідні рівняння.
- •Загальне рівняння прямої на площині:
- •Рівняння прямої у відрізках на осях.
- •Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом.
- •Взаємне розміщення прямих на площині.
- •Нормальне рівняння прямої.
- •Рівняння площини.
- •Взаємне розміщення двох площин.
- •Рівняння площини, що проходить через три точки.
- •Кут між двома площинами.
- •Рівняння прямої у просторі.
- •Загальне рівняння прямої у просторі можна задати як перетин двох площин
- •3 Параметричні рівняння прямої.
- •Гіпербола.
- •Парабола.
- •Полярна система координат.
- •Границя функції.
- •Властивості границь.
- •Похідна функції та її застосування
- •Означення похідної.
- •Геометричний зміст похідної.
- •Рівняння дотичної і нормалі до плоскої кривої.
- •Механічний зміст похідної.
- •Залежність між неперервністю і диференційовністю функції.
- •Основні правила диференціювання.
- •Похідні від основних елементарних функцій.
- •Означення диференціалу функції.
- •Дослідження функцій за допомогою похідних.
- •Інтеграл та його застосування
- •Методи розв’язування систем лінійних рівнянь.
- •Ранг матриці.
- •Однорідні системи. Первісна та невизначений інтеграл.
- •Основні властивості невизначеного інтеграла.
- •Методи знаходження невизначених інтегралів.
- •Визначений інтеграл.
- •Властивості визначеного інтеграла.
- •Застосування визначених інтегралів для розв’язку геометричних задач.
- •Завдання для самостійного виконання.
- •Н.К. Вороніна Вища математика Конспект лекцій
Дії над векторами, заданими своїми координатами.
Якщо і , то
-
- множення вектора на число;
-
- додавання векторів;
-
- віднімання векторів.
Операції додавання, віднімання, множення вектора на число задовольняють слідуючим властивостям:
Скалярний добуток векторів.
Скалярним добутком векторів і називається число, яке дорівнює сумі добутків відповідних координат: .
Скалярний добуток векторів дорівнює добутку модулів цих векторів на косинус кута між ними:
Кут між векторами знаходять за формулою:
Геометричні властивості скалярного добутку:
-
(умова перпендикулярності векторів);
Алгебраїчні властивості скалярного добутку:
Векторний добуток векторів.
Векторним добутком векторів і називається вектор (позначається ), який задовольняє слідуючи умови:
-
довжина вектора дорівнює площі паралелограма, побудованого на векторах і : , де ;
-
вектор перпендикулярний кожному з векторів і : ;
-
трійка векторів , і - права: напрям вектора такий, що при спостереженні з його кінця найменший кут від до здійснюється проти годинникової стрілки:
Властивості векторного добутку:
-
(умова колінеарності векторів);
-
;
-
;
-
;
Якщо вектори задано їхніми координатами і , то
Мішаний добуток векторів.
Мішаним добутком векторів упорядкованої трійки векторів , і називається число, яке дорівнює векторному добутку , помноженому скалярно на вектор .
Якщо вектори , , задано своїми координатами , , , то їх мішаний добуток визначають за формулою
Геометричний зміст мішаного добутку векторів: модуль мішаного добутку векторів , і дорівнює об’єму паралелепіпеда, побудованого на цих векторах
а об’єм відповідної піраміди .
Необхідна і достатня умова компланарності або лінійної залежності векторів , і виражається рівністю .
Якщо , то упорядкована трійка векторів , і права (мал..1.), а якщо , то ліва (мал..2.).
мал. 1. мал..2.
Базис.
Лінійною комбінацією векторів з дійсними коефіцієнтами називається довільний вектор . Якщо вектор поданий у вигляді лінійної комбінації деяких векторів, то кажуть, що він розкладений за цими векторами.
Вектори називаються лінійно залежними, якщо існують такі числа , що і . Якщо рівність справджується лише при , то вектори називаються лінійно незалежними.
Два колінеарні вектори – лінійно залежні, а два не колінеарні вектори – лінійно незалежні.
Три компланарні вектори – лінійно залежні, а три не компланарні вектори - лінійно незалежні. Чотири вектори в тривимірному просторі завжди лінійно залежні.
Базисом векторів на площині називається упорядкована пара лінійно незалежних (неколінеарних) векторів і . Всякий вектор компланарний векторам і , які утворюють базис, можна подати у вигляді суми . Числа і називають координатами вектора у базисі і пишуть , сума - розклад вектора за цим базисом.
Базисом у просторі називається упорядкована трійка лінійно незалежних (некомпларних) векторів. Всякий вектор простору можна розкласти за базисом : , ,, називають координатами вектора у цьому базисі пишуть .
Приклад. Дано: , , .
Перевірити чи утворюють дані вектори базис. Якщо так, то знайти координати вектора в цьому базисі.
-
знайдемо мішаний добуток даних векторів:
, значить дані вектори некомпланарні, тобто утворюють базис.
-
Виразимо вектор через вектори , , :
Складаємо систему рівнянь ; ;
Отже ,