- •Визначники, матриці.
- •Матриці.
- •Визначники.
- •Основні властивості визначників.
- •Методи обчислення визначників.
- •Визначники 3го – порядку обчислюються за правилом Саррюса (правило трикутників).
- •Обчислення визначників (третього та вищих порядків) розкладанням за елементами і - рядка або j - стовпця.
- •Обчислення визначників методом ефективного зниження порядку.
- •Віднімання матриць.
- •Системи лінійних рівнянь.
- •Розв’язування систем лінійних рівнянь за формулами Крамера.
- •Розв’язування систем лінійних рівнянь методом Гауса.
- •Матричний метод розв’язування систем лінійних рівнянь
- •Ранг матриці.
- •Однорідні системи лінійних рівнянь.
- •Векторна алгебра.
- •Лінійні операції над векторами.
- •Дії над векторами в геометричній формі.
- •Дії над векторами, заданими своїми координатами.
- •Векторний добуток векторів.
- •Ділення відрізка у даному відношенні.
- •Аналітична геометрія.
- •Пряма на площині. Відповідні рівняння.
- •Загальне рівняння прямої на площині:
- •Рівняння прямої у відрізках на осях.
- •Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом.
- •Взаємне розміщення прямих на площині.
- •Нормальне рівняння прямої.
- •Рівняння площини.
- •Взаємне розміщення двох площин.
- •Рівняння площини, що проходить через три точки.
- •Кут між двома площинами.
- •Рівняння прямої у просторі.
- •Загальне рівняння прямої у просторі можна задати як перетин двох площин
- •3 Параметричні рівняння прямої.
- •Гіпербола.
- •Парабола.
- •Полярна система координат.
- •Границя функції.
- •Властивості границь.
- •Похідна функції та її застосування
- •Означення похідної.
- •Геометричний зміст похідної.
- •Рівняння дотичної і нормалі до плоскої кривої.
- •Механічний зміст похідної.
- •Залежність між неперервністю і диференційовністю функції.
- •Основні правила диференціювання.
- •Похідні від основних елементарних функцій.
- •Означення диференціалу функції.
- •Дослідження функцій за допомогою похідних.
- •Інтеграл та його застосування
- •Методи розв’язування систем лінійних рівнянь.
- •Ранг матриці.
- •Однорідні системи. Первісна та невизначений інтеграл.
- •Основні властивості невизначеного інтеграла.
- •Методи знаходження невизначених інтегралів.
- •Визначений інтеграл.
- •Властивості визначеного інтеграла.
- •Застосування визначених інтегралів для розв’язку геометричних задач.
- •Завдання для самостійного виконання.
- •Н.К. Вороніна Вища математика Конспект лекцій
Інтеграл та його застосування
План.
-
Первісна та невизначений інтеграл.
-
Основні властивості невизначеного інтеграла.
-
Таблиця невизначених інтегралів.
-
Методи знаходження невизначених інтегралів.
-
Визначений інтеграл.
-
Властивості визначеного інтеграла.
-
Методи розв’язування систем лінійних рівнянь.
-
Ранг матриці.
-
Однорідні системи. Первісна та невизначений інтеграл.
В багатьох практичних задачах необхідно по заданій похідній відновити первісну функцію.
Означення. Функція F(x) називається первісною для функції f(x) на проміжку (а; b), , якщо на цьому проміжку .
Операція знаходження первісних для функції f(x) називається інтегруванням f(x).
Означення.Невизначеним інтегралом для неперервної функції називають множину всіх первісних функцій і позначають
де:
— знак невизначеного інтеграла;
f(x) — підінтегральна функція;
f(x) dx — підінтегральний вираз;
dx — диференціал змінної інтегрування.
Основні властивості невизначеного інтеграла.
1) ;
2) ;
3) .
Таблиця невизначених інтегралів.
1. ;
2. ;
3. ;
4. ;
5. ;
6. ;
7. ;
8. ;
9. ;
10. ;
11. ;
12. ;
13. ;
14. ;
15. ;
16. ;
17..
Методи знаходження невизначених інтегралів.
Під час знаходження невизначених інтегралів застосовують такі способи: безпосереднє інтегрування, метод підстановки, інтегрування частинами, інші.
Інтегрування розкладанням: мета методу — розкласти підінтегральну функцію на такі доданки, інтеграли від яких відомі або їх простіше інтегрувати, ніж початкову підінтегральну функцію.
Приклад. Знайти інтеграл .
Виділимо цілу частину підінтегральної функції. Для цього поділимо чисельник на знаменник способом ділення многочлена на многочлен, або припишемо в чисельнику та і розглянемо суму дробів. Одержимо
.
.
Приклад. Знайти інтеграл .
Розглянемо різницю двох інтегралів і до кожного із них застосуємо відповідну формулу із таблиці інтегралів. Одержимо
,
.
Приклад. Знайти інтеграл .
Виділимо повний квадрат у знаменнику підінтегральної функції і зможемо застосувати відповідну формулу із таблиці інтегралів. Одержимо:
Метод підстановки: мета методу підстановки — перетворити даний інтеграл до такого вигляду, який простіше інтегрувати.
Приклад. Знайти інтеграл .
Часто доводиться вводити заміну для спрощення обчислення інтегралу. Замінимо на нову змінну. Одержимо
У цьому випадку було застосовано ділення:
Інтегрування частинами: мета методу – застосувати один чи декілька разів формулу для знаходження інтегралу:
Приклад. Знайти інтеграл .
Приклад. Знайти інтеграл .
Одержимо:
Визначений інтеграл.
Означення. Криволінійною трапецією називається плоска фігура, що обмежена лініями:
На малюнку зображені: класична криволінійна трапеція та її окремі випадки.
Обчислення площі криволінійної трапеції приводить до розгляду нового математичного поняття – визначеного інтегралу, який позначається:
де:
— знак визначеного інтеграла;
а, b — нижня та верхня межі інтегрування;
f(x) — підінтегральна функція;
f(x) dx — підінтегральний вираз;
dx — диференціал змінної інтегрування.
Якщо , то дорівнює площі відповідної криволінійної трапеції.