- •Визначники, матриці.
- •Матриці.
- •Визначники.
- •Основні властивості визначників.
- •Методи обчислення визначників.
- •Визначники 3го – порядку обчислюються за правилом Саррюса (правило трикутників).
- •Обчислення визначників (третього та вищих порядків) розкладанням за елементами і - рядка або j - стовпця.
- •Обчислення визначників методом ефективного зниження порядку.
- •Віднімання матриць.
- •Системи лінійних рівнянь.
- •Розв’язування систем лінійних рівнянь за формулами Крамера.
- •Розв’язування систем лінійних рівнянь методом Гауса.
- •Матричний метод розв’язування систем лінійних рівнянь
- •Ранг матриці.
- •Однорідні системи лінійних рівнянь.
- •Векторна алгебра.
- •Лінійні операції над векторами.
- •Дії над векторами в геометричній формі.
- •Дії над векторами, заданими своїми координатами.
- •Векторний добуток векторів.
- •Ділення відрізка у даному відношенні.
- •Аналітична геометрія.
- •Пряма на площині. Відповідні рівняння.
- •Загальне рівняння прямої на площині:
- •Рівняння прямої у відрізках на осях.
- •Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом.
- •Взаємне розміщення прямих на площині.
- •Нормальне рівняння прямої.
- •Рівняння площини.
- •Взаємне розміщення двох площин.
- •Рівняння площини, що проходить через три точки.
- •Кут між двома площинами.
- •Рівняння прямої у просторі.
- •Загальне рівняння прямої у просторі можна задати як перетин двох площин
- •3 Параметричні рівняння прямої.
- •Гіпербола.
- •Парабола.
- •Полярна система координат.
- •Границя функції.
- •Властивості границь.
- •Похідна функції та її застосування
- •Означення похідної.
- •Геометричний зміст похідної.
- •Рівняння дотичної і нормалі до плоскої кривої.
- •Механічний зміст похідної.
- •Залежність між неперервністю і диференційовністю функції.
- •Основні правила диференціювання.
- •Похідні від основних елементарних функцій.
- •Означення диференціалу функції.
- •Дослідження функцій за допомогою похідних.
- •Інтеграл та його застосування
- •Методи розв’язування систем лінійних рівнянь.
- •Ранг матриці.
- •Однорідні системи. Первісна та невизначений інтеграл.
- •Основні властивості невизначеного інтеграла.
- •Методи знаходження невизначених інтегралів.
- •Визначений інтеграл.
- •Властивості визначеного інтеграла.
- •Застосування визначених інтегралів для розв’язку геометричних задач.
- •Завдання для самостійного виконання.
- •Н.К. Вороніна Вища математика Конспект лекцій
Похідна функції та її застосування
План.
-
Означення похідної.
-
Геометричний зміст похідної.
-
Рівняння дотичної і нормалі до графіка функції в певній точці.
-
Механічний зміст похідної.
-
Залежність між неперервністю і диференційовністю функції.
-
Основні правила диференціювання.
-
Похідні від основних елементарних функцій.
-
Означення диференціалу функції.
-
Дослідження функцій за допомогою похідних.
Означення похідної.
Нехай функція визначена на деякому проміжку (а; b). Візьмемо значення і надамо аргументу приросту . Тоді функція набуде приросту . Розглянемо відношення приросту функції до приросту аргументу і перейдемо до границі при :
.
Якщо границя (4.1) існує і скінченна, вона називається похідною функції за змінною х і позначається
.
Означення. Похідною функції за аргументом х називається границя відношення приросту функції до приросту аргументу, коли приріст аргументу прямує до нуля.
Операція знаходження похідної називається диференціюванням цієї функції.
Користуючись означенням похідної, знайти похідні функцій.
Приклад. Знайти похідну функції у = х2 в точці х = 3.
Надамо аргументу х приросту , тоді функція набуде приросту
Складемо відношення приросту функції до приросту аргументу , відшукаємо границю . Таким чином, .
Похідна в точці х = 3 дорівнює .
Приклад. .
Користуючись відомою з тригонометрії формулою
,
знайдемо приріст функції у точці і обчислимо границю:
,
;
.
Геометричний зміст похідної.
Означення. Дотичною до кривої L у точці М називається граничне положення МN січної ММ1 при прямуванні точки М1 по кривій L до точки М (мал.1).
Мал.1 Мал.2
Нехай крива, задана рівнянням , має дотичну в точці М (х, у). Позначимо (мал.2) кутовий коефіцієнт дотичної МN: . Надамо в точці х приросту , тоді ордината у набуде приросту .
З випливає, що . Коли , то і січна прямує до положення дотичної МN.
Таким чином,
Оскільки , то тобто похідна чисельно дорівнює кутовому коефіцієнту дотичної, проведеної до графіка функції у точці з абсцисою х. У цьому полягає геометричний зміст похідної функції в певній точці.
Рівняння дотичної і нормалі до плоскої кривої.
Нехай функція у = f (t) означена і неперервна на деякому проміжку [a; b]. Визначимо рівняння дотичної й нормалі до графіка функції у = f (x) у точці з абсцисою .
Оскільки дотична й нормаль проходять через точку з абсцисою х0, то рівняння кожної з них будемо шукати у вигляді рівняння прямої, що проходить через задану точку М0 (х0; у0) у даному напрямі (мал.3):
,
де k кутовий коефіцієнт дотичної. Використовуючи геометричний зміст похідної, маємо .
Мал.3
Рівняння дотичної. Оскільки , то дістанемо рівняння дотичної у вигляді:
Рівняння нормалі. Нормаллю до графіка функції в точці М0 називається перпендикуляр, проведений до дотичної в цій точці (мал.3).
Використовуючи умову перпендикулярності дотичної та нормалі, знаходимо кутовий коефіцієнт нормалі і записуємо її рівняння у вигляді
Приклад. Знайти рівняння дотичної та нормалі до графіка функції у = х2 у точці з абсцисою х0 = – 3.
Знайдемо похідну від заданої функції , звідси .
Рівняння дотичної і нормалі запишуться так: або у загальному вигляді: 6х + у + 9 = 0, х – 6у + 57 = 0.