
- •Визначники, матриці.
- •Матриці.
- •Визначники.
- •Основні властивості визначників.
- •Методи обчислення визначників.
- •Визначники 3го – порядку обчислюються за правилом Саррюса (правило трикутників).
- •Обчислення визначників (третього та вищих порядків) розкладанням за елементами і - рядка або j - стовпця.
- •Обчислення визначників методом ефективного зниження порядку.
- •Віднімання матриць.
- •Системи лінійних рівнянь.
- •Розв’язування систем лінійних рівнянь за формулами Крамера.
- •Розв’язування систем лінійних рівнянь методом Гауса.
- •Матричний метод розв’язування систем лінійних рівнянь
- •Ранг матриці.
- •Однорідні системи лінійних рівнянь.
- •Векторна алгебра.
- •Лінійні операції над векторами.
- •Дії над векторами в геометричній формі.
- •Дії над векторами, заданими своїми координатами.
- •Векторний добуток векторів.
- •Ділення відрізка у даному відношенні.
- •Аналітична геометрія.
- •Пряма на площині. Відповідні рівняння.
- •Загальне рівняння прямої на площині:
- •Рівняння прямої у відрізках на осях.
- •Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом.
- •Взаємне розміщення прямих на площині.
- •Нормальне рівняння прямої.
- •Рівняння площини.
- •Взаємне розміщення двох площин.
- •Рівняння площини, що проходить через три точки.
- •Кут між двома площинами.
- •Рівняння прямої у просторі.
- •Загальне рівняння прямої у просторі можна задати як перетин двох площин
- •3 Параметричні рівняння прямої.
- •Гіпербола.
- •Парабола.
- •Полярна система координат.
- •Границя функції.
- •Властивості границь.
- •Похідна функції та її застосування
- •Означення похідної.
- •Геометричний зміст похідної.
- •Рівняння дотичної і нормалі до плоскої кривої.
- •Механічний зміст похідної.
- •Залежність між неперервністю і диференційовністю функції.
- •Основні правила диференціювання.
- •Похідні від основних елементарних функцій.
- •Означення диференціалу функції.
- •Дослідження функцій за допомогою похідних.
- •Інтеграл та його застосування
- •Методи розв’язування систем лінійних рівнянь.
- •Ранг матриці.
- •Однорідні системи. Первісна та невизначений інтеграл.
- •Основні властивості невизначеного інтеграла.
- •Методи знаходження невизначених інтегралів.
- •Визначений інтеграл.
- •Властивості визначеного інтеграла.
- •Застосування визначених інтегралів для розв’язку геометричних задач.
- •Завдання для самостійного виконання.
- •Н.К. Вороніна Вища математика Конспект лекцій
Дії над векторами, заданими своїми координатами.
Якщо
і
,
то
-
- множення вектора на число;
-
- додавання векторів;
-
- віднімання векторів.
Операції додавання, віднімання, множення вектора на число задовольняють слідуючим властивостям:
Скалярний добуток векторів.
Скалярним
добутком векторів
і
називається число, яке дорівнює сумі
добутків відповідних координат:
.
Скалярний
добуток векторів дорівнює добутку
модулів цих векторів на косинус кута
між ними:
Кут
між векторами знаходять за формулою:
Геометричні властивості скалярного добутку:
-
(умова перпендикулярності векторів);
-
-
-
Алгебраїчні властивості скалярного добутку:
Векторний добуток векторів.
Векторним
добутком векторів
і
називається вектор
(позначається
),
який задовольняє слідуючи умови:
-
довжина вектора
дорівнює площі паралелограма, побудованого на векторах
і
:
, де
;
-
вектор
перпендикулярний кожному з векторів
і
:
;
-
трійка векторів
,
і
- права: напрям вектора
такий, що при спостереженні з його кінця найменший кут від
до
здійснюється проти годинникової стрілки:
Властивості векторного добутку:
-
(умова колінеарності векторів);
-
;
-
;
-
;
Якщо
вектори задано їхніми координатами
і
,
то
Мішаний добуток векторів.
Мішаним
добутком векторів
упорядкованої
трійки векторів
,
і
називається число, яке дорівнює
векторному добутку
,
помноженому скалярно на вектор
.
Якщо
вектори
,
,
задано своїми координатами
,
,
,
то їх мішаний добуток визначають за
формулою
Геометричний
зміст
мішаного добутку векторів: модуль
мішаного добутку векторів
,
і
дорівнює об’єму паралелепіпеда,
побудованого на цих векторах
а
об’єм відповідної піраміди
.
Необхідна
і достатня умова компланарності або
лінійної залежності векторів
,
і
виражається рівністю
.
Якщо
,
то упорядкована трійка векторів
,
і
права (мал..1.), а якщо
,
то ліва (мал..2.).
мал. 1. мал..2.
Базис.
Лінійною
комбінацією векторів
з дійсними коефіцієнтами
називається
довільний вектор
.
Якщо вектор поданий у вигляді лінійної
комбінації деяких векторів, то кажуть,
що він розкладений за цими векторами.
Вектори
називаються лінійно залежними, якщо
існують такі числа
,
що
і
.
Якщо рівність
справджується лише при
,
то вектори
називаються
лінійно незалежними.
Два колінеарні вектори – лінійно залежні, а два не колінеарні вектори – лінійно незалежні.
Три компланарні вектори – лінійно залежні, а три не компланарні вектори - лінійно незалежні. Чотири вектори в тривимірному просторі завжди лінійно залежні.
Базисом
векторів
на площині
називається упорядкована пара лінійно
незалежних (неколінеарних) векторів
і
.
Всякий вектор
компланарний векторам
і
,
які утворюють базис, можна подати у
вигляді суми
.
Числа
і
називають координатами вектора
у базисі
і пишуть
,
сума
- розклад вектора за цим базисом.
Базисом
у просторі називається упорядкована
трійка лінійно незалежних (некомпларних)
векторів. Всякий вектор
простору можна розкласти за базисом
:
,
,
,
називають координатами вектора
у цьому базисі пишуть
.
Приклад.
Дано:
,
,
.
Перевірити
чи утворюють дані вектори базис. Якщо
так, то знайти координати
вектора
в цьому базисі.
-
знайдемо мішаний добуток даних векторів:
,
значить дані вектори некомпланарні,
тобто утворюють базис.
-
Виразимо вектор
через вектори
,
,
:
Складаємо
систему рівнянь
;
;
Отже
,