
- •Визначники, матриці.
- •Матриці.
- •Визначники.
- •Основні властивості визначників.
- •Методи обчислення визначників.
- •Визначники 3го – порядку обчислюються за правилом Саррюса (правило трикутників).
- •Обчислення визначників (третього та вищих порядків) розкладанням за елементами і - рядка або j - стовпця.
- •Обчислення визначників методом ефективного зниження порядку.
- •Віднімання матриць.
- •Системи лінійних рівнянь.
- •Розв’язування систем лінійних рівнянь за формулами Крамера.
- •Розв’язування систем лінійних рівнянь методом Гауса.
- •Матричний метод розв’язування систем лінійних рівнянь
- •Ранг матриці.
- •Однорідні системи лінійних рівнянь.
- •Векторна алгебра.
- •Лінійні операції над векторами.
- •Дії над векторами в геометричній формі.
- •Дії над векторами, заданими своїми координатами.
- •Векторний добуток векторів.
- •Ділення відрізка у даному відношенні.
- •Аналітична геометрія.
- •Пряма на площині. Відповідні рівняння.
- •Загальне рівняння прямої на площині:
- •Рівняння прямої у відрізках на осях.
- •Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом.
- •Взаємне розміщення прямих на площині.
- •Нормальне рівняння прямої.
- •Рівняння площини.
- •Взаємне розміщення двох площин.
- •Рівняння площини, що проходить через три точки.
- •Кут між двома площинами.
- •Рівняння прямої у просторі.
- •Загальне рівняння прямої у просторі можна задати як перетин двох площин
- •3 Параметричні рівняння прямої.
- •Гіпербола.
- •Парабола.
- •Полярна система координат.
- •Границя функції.
- •Властивості границь.
- •Похідна функції та її застосування
- •Означення похідної.
- •Геометричний зміст похідної.
- •Рівняння дотичної і нормалі до плоскої кривої.
- •Механічний зміст похідної.
- •Залежність між неперервністю і диференційовністю функції.
- •Основні правила диференціювання.
- •Похідні від основних елементарних функцій.
- •Означення диференціалу функції.
- •Дослідження функцій за допомогою похідних.
- •Інтеграл та його застосування
- •Методи розв’язування систем лінійних рівнянь.
- •Ранг матриці.
- •Однорідні системи. Первісна та невизначений інтеграл.
- •Основні властивості невизначеного інтеграла.
- •Методи знаходження невизначених інтегралів.
- •Визначений інтеграл.
- •Властивості визначеного інтеграла.
- •Застосування визначених інтегралів для розв’язку геометричних задач.
- •Завдання для самостійного виконання.
- •Н.К. Вороніна Вища математика Конспект лекцій
Інтеграл та його застосування
План.
-
Первісна та невизначений інтеграл.
-
Основні властивості невизначеного інтеграла.
-
Таблиця невизначених інтегралів.
-
Методи знаходження невизначених інтегралів.
-
Визначений інтеграл.
-
Властивості визначеного інтеграла.
-
Методи розв’язування систем лінійних рівнянь.
-
Ранг матриці.
-
Однорідні системи. Первісна та невизначений інтеграл.
В багатьох практичних задачах необхідно по заданій похідній відновити первісну функцію.
Означення.
Функція
F(x)
називається
первісною
для функції f(x)
на проміжку
(а;
b),
,
якщо на цьому проміжку
.
Операція знаходження первісних для функції f(x) називається інтегруванням f(x).
Означення.Невизначеним
інтегралом для неперервної функції
називають множину всіх первісних
функцій
і позначають
де:
—
знак
невизначеного
інтеграла;
f(x) — підінтегральна функція;
f(x) dx — підінтегральний вираз;
dx — диференціал змінної інтегрування.
Основні властивості невизначеного інтеграла.
1)
;
2)
;
3)
.
Таблиця невизначених інтегралів.
1.
;
2.
;
3.
;
4.
;
5.
;
6.
;
7.
;
8.
;
9.
;
10.
;
11.
;
12.
;
13.
;
14.
;
15.
;
16.
;
17..
Методи знаходження невизначених інтегралів.
Під час знаходження невизначених інтегралів застосовують такі способи: безпосереднє інтегрування, метод підстановки, інтегрування частинами, інші.
Інтегрування розкладанням: мета методу — розкласти підінтегральну функцію на такі доданки, інтеграли від яких відомі або їх простіше інтегрувати, ніж початкову підінтегральну функцію.
Приклад.
Знайти інтеграл
.
Виділимо цілу
частину підінтегральної функції. Для
цього поділимо чисельник на знаменник
способом ділення многочлена на многочлен,
або припишемо в чисельнику
та
і розглянемо суму дробів. Одержимо
.
.
Приклад.
Знайти інтеграл
.
Розглянемо різницю двох інтегралів і до кожного із них застосуємо відповідну формулу із таблиці інтегралів. Одержимо
,
.
Приклад.
Знайти інтеграл
.
Виділимо повний квадрат у знаменнику підінтегральної функції і зможемо застосувати відповідну формулу із таблиці інтегралів. Одержимо:
Метод підстановки: мета методу підстановки — перетворити даний інтеграл до такого вигляду, який простіше інтегрувати.
Приклад.
Знайти інтеграл
.
Часто
доводиться вводити заміну для спрощення
обчислення інтегралу. Замінимо
на нову змінну. Одержимо
У цьому випадку було застосовано ділення:
Інтегрування частинами: мета методу – застосувати один чи декілька разів формулу для знаходження інтегралу:
Приклад.
Знайти інтеграл
.
Приклад.
Знайти інтеграл
.
Одержимо:
Визначений інтеграл.
Означення.
Криволінійною трапецією називається
плоска фігура, що обмежена лініями:
На малюнку зображені: класична криволінійна трапеція та її окремі випадки.
Обчислення площі криволінійної трапеції приводить до розгляду нового математичного поняття – визначеного інтегралу, який позначається:
де:
—
знак визначеного інтеграла;
а, b — нижня та верхня межі інтегрування;
f(x) — підінтегральна функція;
f(x) dx — підінтегральний вираз;
dx — диференціал змінної інтегрування.
Якщо
,
то
дорівнює площі відповідної криволінійної
трапеції.