- •Визначники, матриці.
- •Матриці.
- •Визначники.
- •Основні властивості визначників.
- •Методи обчислення визначників.
- •Визначники 3го – порядку обчислюються за правилом Саррюса (правило трикутників).
- •Обчислення визначників (третього та вищих порядків) розкладанням за елементами і - рядка або j - стовпця.
- •Обчислення визначників методом ефективного зниження порядку.
- •Віднімання матриць.
- •Системи лінійних рівнянь.
- •Розв’язування систем лінійних рівнянь за формулами Крамера.
- •Розв’язування систем лінійних рівнянь методом Гауса.
- •Матричний метод розв’язування систем лінійних рівнянь
- •Ранг матриці.
- •Однорідні системи лінійних рівнянь.
- •Векторна алгебра.
- •Лінійні операції над векторами.
- •Дії над векторами в геометричній формі.
- •Дії над векторами, заданими своїми координатами.
- •Векторний добуток векторів.
- •Ділення відрізка у даному відношенні.
- •Аналітична геометрія.
- •Пряма на площині. Відповідні рівняння.
- •Загальне рівняння прямої на площині:
- •Рівняння прямої у відрізках на осях.
- •Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом.
- •Взаємне розміщення прямих на площині.
- •Нормальне рівняння прямої.
- •Рівняння площини.
- •Взаємне розміщення двох площин.
- •Рівняння площини, що проходить через три точки.
- •Кут між двома площинами.
- •Рівняння прямої у просторі.
- •Загальне рівняння прямої у просторі можна задати як перетин двох площин
- •3 Параметричні рівняння прямої.
- •Гіпербола.
- •Парабола.
- •Полярна система координат.
- •Границя функції.
- •Властивості границь.
- •Похідна функції та її застосування
- •Означення похідної.
- •Геометричний зміст похідної.
- •Рівняння дотичної і нормалі до плоскої кривої.
- •Механічний зміст похідної.
- •Залежність між неперервністю і диференційовністю функції.
- •Основні правила диференціювання.
- •Похідні від основних елементарних функцій.
- •Означення диференціалу функції.
- •Дослідження функцій за допомогою похідних.
- •Інтеграл та його застосування
- •Методи розв’язування систем лінійних рівнянь.
- •Ранг матриці.
- •Однорідні системи. Первісна та невизначений інтеграл.
- •Основні властивості невизначеного інтеграла.
- •Методи знаходження невизначених інтегралів.
- •Визначений інтеграл.
- •Властивості визначеного інтеграла.
- •Застосування визначених інтегралів для розв’язку геометричних задач.
- •Завдання для самостійного виконання.
- •Н.К. Вороніна Вища математика Конспект лекцій
Визначники, матриці.
План.
-
Матриці.
-
Визначники.
-
Властивості визначників.
-
Методи обчислення визначників.
-
Дії над матрицями.
-
Обернена матриця.
-
Методи розв’язування систем лінійних рівнянь.
-
Ранг матриці.
-
Однорідні системи.
Матриці.
В техніці дуже часто зустрічаються випадки, коли треба розв’язати систему рівнянь, яка містить 1000 і більше невідомих. Зараз це здійснюється за допомогою комп’ютерної техніки, в основі якої лежать стандартні методи розв’язання цих систем рівнянь.
В загальному вигляді система рівнянь записується так:
де - невідомих, – рівнянь, - невідомі, - коефіцієнти при невідомих, - вільні члени.
Запишемо таблицю, складену з коефіцієнтів при невідомих
або
Означення. Прямокутна таблиця, складена з елементів деякої множини називається матрицею.
Елементи матриці нумеруються двома індексами: перший і – означає номер рядка, другий - означає номер стовпця. Матриця має розмір ( – рядків, - стовпців).
Матриця називається числовою, якщо її елементи - числа, функціональною, якщо її елементи - функції, векторною, якщо її елементи - вектори і т.д.
Дві матриці А і В називаються рівними, якщо (відповідні елементи рівні). Рівними можуть бути тільки матриці однакової розмірності.
Матриця, у якої називається квадратною:
Якщо m=1, то матриця називається матрицею – рядком:.
-5-
Якщо n=1, то матриця називається матрицею – стовпцем:
Квадратні матриці, у яких відмінні від нуля тільки елементи головної діагоналі, називаються діагональними:
Якщо всі елементи головної діагоналі діагональної матриці рівні між собою, то така матриця називається скалярною:
Якщо елементи діагональної матриці дорівнюють одиниці, то така матриця називається одиничною:
Матриця називається трикутною, якщо всі елементи розміщені вище (або нижче) головної діагоналі дорівнюють нулю:
Визначники.
Розглянемо систему рівнянь, яка має п – рядків і п – невідомих:
Матриця, складена з коефіцієнтів при невідомих буде квадратною:
Така матриця має числову характеристику, яка називається визначником (або детермінантом: det): . Даний визначник має порядок п.
-6-
Мінором визначника порядку п називається визначник (п-1) порядку, який отримуємо в результаті викреслювання з визначника і – того рядка і к – того стовпця. Позначають .
Приклад: ,
Алгебраїчним доповненням елемента називається величина : .
Приклад:
Значення визначника дорівнює сумі добутків елементів якого – небудь стовпця (або рядка) на їх алгебраїчні доповнення: (розклад за елементами другого стовпця).
Обчислимо визначник другого порядку:
Основні властивості визначників.
-
значення визначника не зміниться, якщо його рядки замінити відповідними стовпцями;
-
якщо поміняти місцями два відповідних рядка визначника, то результат змінить знак на протилежний;
-
визначник з двома однаковими паралельними рядками дорівнює нулю;
-
якщо елементи деякого рядка (або стовпця) мають спільний множник, то його можна виносити за знак визначника;
-
якщо всі елементи деякого рядка дорівнюють нулю, то визначник дорівнює нулю
-
визначник, у якого елементи двох паралельних рядків пропорційні, дорівнює нулю;
-
визначник не зміниться, якщо до елементів якого – небудь стовпця (рядка) додати відповідні елементи іншого стовпця (рядка) помножені на одне і те ж число;
-
якщо кожний елемент якого – небудь стовпця є сумою двох доданків, то визначник дорівнює сумі двох визначників, у яких стовпцями є відповідні доданки, а решта збігається з стовпцями заданого визначника:
-7-