
- •Тема: Назрівання Другої світової війни.
- •Друга світова війна 1939-1945рр. Тема: Початок Другої світової війни.
- •Тема: Велика Вітчизняна війна
- •Тема: Бойові дії у 1941-1944рр.
- •Тема: Завершення Другої світової війни.Її наслідки.
- •2. Кримська (Ялтинська) конференція “великої трійки”(4-11 лютого 1945р.)
- •Берлінська (Потсдамська) конференція
- •3. Розгром Японії
- •4. Підсумки і наслідки Другої світової війни
- •Створення оон
- •1943 Р.- тегеранська конференція “великої трійки”
- •1944 Р.- конференція представників срср, сша й Великої Британії в Думбартон-Оксі (сша)
- •1945 Р.- Кримська (Ялтинська) конференція “великої трійки”
- •Американський континент: сша,канада та латинська америка
- •1945- Початок ххі ст.. Тема: сша (1945- початок ххі ст.)
- •Тема: Канада та країни Латинської Америки в іі пол.. ХХст. – на поч. ХхІст.
- •Країни західної європи (1945- початокХхІст) Тема: Велика Британія,Франція (1945 – поч. Ххі ст.)
- •Тема: Німеччина, Італія 1945 – поч.Ххі ст.
- •Країни центральної та східної європи (1945 –поч.ХхІст.) Тема: срср 1945-1985 роках.
- •Тема: «Перебудова» та розпад срср. Нові незалежні держави на пострадянському просторі.
- •Тема: Країни Центральної та Східної Європи у 1945- на поч.ХхІст.
- •Країни азії та африки в іІпол.Хх - на поч.Ххі Тема: Розпад світової колоніальної системи.
- •Тема: Країни Азії у іі пол. Хх – на поч.ХхІст.
- •Тема: міжнародні відносини (1945 р.-поч.ХхІст.)
- •Тема: розвиток культури в іІпол.ХХст. –поч.ХхІст.
- •Тема: світ на поч.. ХХст. Глобальні проблеми людства.
- •Глобальні проблеми сучасності:
- •Головні ознаки глобальних проблем:
- •Словник історичних термінів
Тема: Бойові дії у 1941-1944рр.
Очікувані результати: після цього заняття студенти зможуть
-Показувати перебіг подій на фронтах Другої світової війни 1941-1944рр.;
-розкривати процес формування Антигітлерівської коаліції;
-визначати суть нацистського і японського «нового порядку»,розкривати зміст явища Голокост;
-характеризувати рух Опору в окупованих країнах Європи та Азії;
-показати крах країн фашистського блоку.
План.
1.Формування антигітлерітлеровіської коаліції.
2.Бойові дії в Південно-Східній Азії та на Тихому океані, у Північній Африці та Західній Європі.
3.Окупаційний режим. Голокост.Рух Опору.
4.Тегеранська конференція.
5.Відкриття Другого фронту.
1. У 1941 р. було закладено фундамент антифашистської коаліції на основі об'єднання всіх противників фашистської агресії. 12 липня 1941 р. в Москві було підписано англо-радянську угоду про спільні дії у війні проти Німеччини. Ця угода стала початком створення антигітлерівської коаліції. У серпні 1941 р. Рузвельт і Черчілль підписали так звану Атлантичну хартію. 1 січня 1942 р. представники 26 держав, утому числі Радянський Союз, США, Велика Британія, Китай, Індія, Австралія та ін., підписали спільну Декларацію Об'єднаних Націй про союз у війні проти гітлерівської Німеччини. 26 травня 1942 р, підписано англо-радянський договір. 11 червня 1942 р. у Вашингтоні підписано радянсько-американську угоду про взаємну допомогу у війні проти агресора.
2. На кінець 1941 р. пік дії поширилися й на басейн Тихого океану. На світанку 7 грудня 1941 р. з авіаносців піднялися в повітря бомбардувальники. У Перл-Харборі стояли на якорях 94 американські кораблі, в тому числі вісім лінкорів. Удар японської авіації був нищівним. Усі лінкори і велика кількість інших кораблів були потоплені або пошкоджені. Тихоокеанський флот США вийшов із ладу. Поразка в Перл-Харборі вразила Америку. 8 грудня 1941 р. уряд США оголосив війну Японії.У грудні 1941 р. Японія починає масовий наступ у зоні свого впливу. Військові контингенти сторін тут були невеликі — по 5-6 дивізії.До травня 1942 р. японськими військами було загарбано Малазію, Бірму, острівні Індонезію та Філіппіни, Сінгапур і Гонконг, окупувала численні острови в Тихому океані , вдерлась у Східну Індію. Але невдовзі ситуація змінилася. США і Велика Британія поквапом перекидали свої сили з Атлантики до Тихого океану, до того ж вони мали значно більший економічний потенціал, ніж Японія. Хижацька експлуатація завойованих територій неминуче викликала відсіч місцевого населення. Війна в Азії та на Тихому океані набула тривалого характеру.
Важливі події відбувалися в цей час і в Північній Африці, де розгорнулося протиборство між Італією і Великою Британією. Військові контингенти сторін тут були невеликі — по 5-6 дивізії.
У 1940—1941 рр. італійські фашисти мали намір створити імперію в Африці та обернути Середземне море на «внутрішнє море». У серпні захопили Британське Сомалі, частину території Кенії та Судану, в середині вересня вдерлися до Єгипту - Суец. Проте їх було зупинено, а в грудні розбито англійськими військами. У січні—травні 1941 р. англійські війська визволили Британське Сомалі, Кенію, Судак, Ефіопію. На початку 1941 р. до Північної Африки прибув німецький танковий корпус на чолі з генералом Е. Роммелем. У червні 1942 р. німецько-італійські війська захопили Тобрук. Англійці закріпилися на оборонних рубежах біля Ель-Аламейна Лише у жовтні-листопаді 1942 р. після, висадки в Алжирі й Марокко військ США відбувся корінний перелам: англійці здобули перемогу під Ель-Аламейном. 12 травня 1943 р. італо-німецькі війська капітулювали в Тунісі. 3 вересня 1943р. Італія капітулювала.
3.
Встановлення Німеччиною та її союзниками на загарбаних територіях “нового порядку” – режиму нещадного терору й насильства, який зводився до ліквідації всіх прав людини і демократичних свобод, до брутального насилля, геноциду щодо “неповноцінних народів” – слов’ян, євреїв, циган. Мета “нового порядку”: розширення життєвого простор для арійської раси |
Складові “нового порядку”:
Спеціальні концтабори – “фабрики смерті” для знищення “неповноцінного населення”. Найбільшими з них були: Освенцим, Майданек, Треблинка, Дахау, Бухенвальд. Під час війни там перебувало 18 млн чол. “Голокост” - політика нацистів щодо єврейського населення Європи, план фізичного знищення якого був затверджений у січні 1942 р. |
Новий порядок в Азії
Здійснення Японією під гаслом “Азія для азіатів ” геноциду щодо китайців, в’єтнамців, індонезійців та інших народів – “нижчих рас ”. Спроба перетворення захоплених країн на сировинний придаток Японії Економічне пограбування захоплених країн |
Рух Опору
Головний наслідок окупаційних режимів - масовий Рух Опору
|
Форми окупаційного режиму були різні. Австрію, наприклад, гітлерівці включили до складу Німеччини. Чехословаччину розчленували. Західну частину Польщі гітлерівці приєднали до Німеччини, східну перетворили на «генерал-губернаторство». Югославія також підлягла поділу. В Данії, Норвегії, Бельгії, Голландії окупанти поставили при владі маріонеткові уряди. Окупувавши Францію, фашисти зберегли уряд Віші, що знаходився у «вільній» зоні.
Радянську територію, окуповану фашистськими загарбниками, було поділено на дві частини: одна перебувала під управлінням військового командування і включала тилові райони груп армій, а друга підпорядковувалася «східному міністерству» на чолі з А. Розенбергом.
«Новий порядок» означав не тільки нещадний терор, повне безправ'я і свавілля, а й масове фізичне знищення людей, прикладом чому може бути Бабій Яр, де було знищено більше 100 тис. чоловік.
За приблизними підрахунками, у період фашистської окупації Європи в гітлерівських концтаборах перебували 18 млн. чоловік — людей різних національностей, причому понад 12 млн. було знищено в «таборах смерті».
«Новий порядок» запроваджувався не тільки в Європі, а й в Азії. 27 вересня 1940 р. Німеччина, Італія і Японія підписали Троїстий пакт, згідно з яким Японія визнавала керівництво Німеччини та Італії у справах створення «нового порядку» в Європі, а Німеччина та Італія — керівництво Японії у справах встановлення «нового порядку» на «великому Східно-Азіатському просторі».
Голокост. Нацистський «новий порядок» передбачав здійснення особливої расової політики, жертвами якої стали євреї, цигани, а потім і слов'янське населення Східної Європи.
Особливо сильно антисемітизм відчувався в Німеччині, де нацисти відводили йому важливе місце у своїй ідеології. З встановленням нацистської диктатури в Німеччині антисемітизм став державною політикою «третього рейху». 9-10 листопада 1938 р. в Німеччині були організовані єврейські погроми, що увійшло в історію як «Кришталева ніч».Голокост –тотальне винищення нацистами євреїв (6млн.,зокрема в Україні 1млн.400тис.)
Опір Голокосту чинили як самі євреї (повстання в Варшавському гетто), так і окремі держави (Швеція, Данія) та багато чесних громадян.
Рух Опору. «Новий порядок», який насаджувався фашистами, викликав героїчний опір на захоплених ними територіях.
Спочатку формами руху Опору були збирання і передача союзникам цінної інформації, видання нелегальної преси, саботаж, страйки, замахи на окупантів. Саме так рух Опору формувався у Франції, Данії, Норвегії, Бельгії та інших країнах. У країнах Східної і Південно-Східної Європи цей рух розвиненої більш швидкими темпами, набираючи форми партизанської боротьби (Югославія, Польща, Албанія).
Рух Опору різко посилився після нападу Німеччини на СРС'І', коли почали формуватися національні фронти, міцнішав збройний опір загарбникам.
У Франції рух Опору очолив генерал Ш. де Голль, було створено Національну раду Опору, в Бельгії організовано «патріотичну міліцію», в Данії та Голландії — ради Опору. В 1944 р. на завершальному етапі війни, сили опору стали організаторами збройних повстань, зіграли важливу роль у розгромі фашизму і визволенні своїх країн.
На окупованих гітлерівцями територіях СРСР уже з перших днів війни розгорнувся широкий партизанський рух. Добре відомі імена командирів великих українських партизанських з'єднань С. Ковпака, О. Федорова, О. Сабурова. Самовіддано діяли партизани і Білорусії, в Ленінградській області.
Цією боротьбою керував створений у травні 1942 р. за рішенням Державного комітету оборони Центральний штаб партизанського руху. Існував і український штаб партизанського руху. Величезну роль у боротьбі з загарбниками зіграли підпільні організації Києва, Мінська, Одеси, краснодонська «Молода гвардія» та ін. Радянські люди, гнані до Німеччини, загнані до концтаборів, і там продовжували боротьбу з ворогом, а ті, хто опинився на території інших країн, билися в загонах руху Опору.
4. З 25 листопада по 1 грудня 1943 р. у Тегерані проходила конференція глав урядів СРСР, США і Великої Британії.
Мета |
Організація державами Антигітлерівської коаліції остаточного розгрому Німеччини та її союзників |
Учасники |
Ф. Рузвельт, Й. Сталін, У. Черччиль – “Велика трійка” |
Порядок денний |
|
Ухвалені рішення |
|
Підсумковий документ |
Декларація про спільну боротьбу з фашизмом, співробітництво в повоєнний період задля забезпечення миру |
5. Влітку 1944 р. нарешті були розроблено план вторгнення англо-американських війську північну Францію (операція «Оверлорд») і допоміжного удару в південній Франції (операція «Енвіл»). Командуючим союзними експедиційні ми військами було призначено американського генерала Д. Ейзенхауера. 6 червня 1944 р. союзні війська висадилися на північному узбережжі Франції — в Нормандії. Захопивши великий плацдарм, англо-американські війська перейшли в наступ. Німецькі частин змушені були відступати на схід. 15 серпня союзники на півдні Франції здійснили висадку ще двох армій. Незабаром союзі війська з'єдналися. У Франції почалося національне повстання.Силами руху Опору було звільнено 28 департаментів Франції.
У 1944 р. наступ союзних військ успішно розвивався в напрямку кордонів «третього рейху». З вересня британські війська звільнили столицю Бельгії — Брюссель. Разом з британцями за звільнення Бельгії билися бійці руху Опору. 21 жовтня на Західному фронті відбулася важлива подія — союзники зайняли Ахен — перше місце на території Німеччини.
Протягом 1944 р. союзним військам вдалося звільнити від японців територію Індії та більшу частину північної Бірми.
Поміркуємо разом: -Чому США називали «арсеналом»країн Антигітлеровської коаліції?
-Чи можлива була б перемога над країнами фашистського блоку без економічного потенціалу США?
-Що таке нацистський «новий порядок»?
-Як нацисти намагалися « остаточно вирішити єврейське питання»?
-Назвіть основні рішення Тегеранської конференції. Зясуйте історичне значення.
Література:
-
Ладиченко Т. Всесвітня історія. 11 клас. – К.: «А.С.К.», 2002.
-
Бердичевський Я., Ладиченко Т. Всесвітня історія. 11 клас. – Запоріжжя: Прем'єр, 2002.
-
Щедріна І. Всесвітня історія в схемах і таблицях. 10 – 11 класи. – Харків, 2005