Міністерство освіти і науки,молоді та спорту України

Сумський державний університет

Машинобудівний коледж

ОПОРНІ КОНСПЕКТИ

з дисципліни

“Всесвітня історія ”

Частина ІІ (1939- 2011)

для студентів усіх спеціальностей

2011 р.

Опорні конспекти розроблені викладачем соціальних дисциплін

Якущенко О.А.

Розглянуто і затверджено цикловою комісією соціально – гуманітарних дисциплін

Протокол № 01 від “02” вересня 2010 р.

При оцінюванні навчальних досягнень з історії враховується:

• рівень оволодіння історичними знаннями; знання хронологічних меж періодів, найважливіших історичних подій і процесів; визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій;

• рівень умінь групування (класифікації) фактів за вказаною ознакою, розкриття причинно-наслідкових зв'язків між подіями;

• рівень оволодіння практичними вміннями й навичками роботи з історичними джерелами; обґрунтування власного ставлення студента до історичної події, явища, діяча.

Критерії навчальних досягнень учнів

І. Початковий

1 - Студент (студентка) називає одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об'єкти

2 - Студент (студентка) називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об'єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так-ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії

3 - Студент (студентка) двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; упізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття - з тисячоліттям; має загальне уявлення про історичну карту

ІІ. Середній

4 - Студент (студентка) репродуктивно відтворює невелику частину навчального матеріалу теми, пояснюючи історичні терміни, подані в тексті підручника, називаючи одну-дві основні дати; показуючи на карті історико-географічний об'єкт

5 - Студент (студентка) з допомогою викладача відтворює основний зміст навчальної теми, визначати окремі ознаки історичних понять, називати основні дати; показувати на історичній карті основні місця подій

6 - Студент (студентка) самостійно відтворює фактичний матеріал теми, давати стислу характеристику історичній постаті, установлювати послідовність подій; користуватись за допомогою викладача наочними та текстовими джерелами історичної інформації

ІІІ. Достатній

7 - Студент (студентка) послідовно й логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ і процесів; «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; використовує історичні документи як джерело знань

8 - Студент (студентка) володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає причинно-наслідкові зв'язки між ними, встановлює синхронність подій у межах теми; дає словесний опис історичних об'єктів, використовуючи легенду карти

9 - Студент (студентка) оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти та формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає порівняльну характеристику історичних явищ, самостійно встановлює причинно-наслідкові зв'язки; синхронізує події в межах курсу, аналізує зміст історичної карти

ІV. Високий

10 - Студент (студентка) використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку джерельну базу; рецензує відповіді учнів; співставляє й систематизує дані історичних карт; синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії

11 - Студент (студентка) володіє глибокими знаннями, може вільно та аргументовано висловлювати власні судження, співвідносити історичні процеси з періодом на основі наукової періодизації історії

12 - Студент (студентка) системно володіє навчальним матеріалом; самостійно характеризує історичні явища, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему й визначити шляхи її розв'язання; користується джерелами інформації, аналізує та узагальнює її.

ЗМІСТ

Тема: Назрівання Другої світової війни.

Очікувані результати: після цього заняття студенти зможуть

-Визначати вплив світової економічної кризи на загострення міжнародної напруженості в умовах 30-хр.

-характеризувати зовнішньополітичні пріоритети та принципи провідних країн світу;

-хронологічно зіставляти події та явища теми;

-давати критичний аналіз змісту німецько-радянського Пакту про ненапад 1939р., визначити його наслідки;

-розкривати суть політики «умиротворення» агресора, з'ясувати її наслідки.

План.

1. Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу.

2. Переддень війни.

1.Політика «умиротворення» агресорів – це намагання Великобританії та Франції, з мовчазної згоди США, не вживати щодо Гітлера силових методів, котрі дали б йому привід розпочати війну, до якої західні держави не були готові, а піти йому на поступки, тим більше, що Гітлер після задоволення чергової вимоги кожного разу заявляв, що більше ні на що не претендуватиме.

США – принципи «відчинені двері» і «рівні можливості» для американської дипломатії та американських товарів; поразка зовнішньої політики Вільсона (перебіг Паризької мирної конференції) привела до посилення в американському суспільстві прагнення відокремитися від європейський справ. Після перемоги республіканців 1920р. було прийнято ізоляціоністський курс (відмова від військово-політичних союзів з європейськими країнами та активну зовнішньоекономічну експансію до країн Латинської Америки та Далекого Сходу). Але США продовжували відігравати активну роль у світовій політиці: 17 листопада 1933р. – встановлення дипломатичних відносин з СРСР на рівні послів. 1935р. – закон про нейтралітет закріплення ізоляціоністського курсу (у разі виникнення збройного конфлікту президент повинен був накласти ембарго на експорт зброї країнами, що воювали та заборонити американцям плавати). Закон не розрізняв агресора і жертву та був за своїми наслідками рівнозначний політиці «умиротворення», яку провадили Великобританія та Франція.Із поширенням агресії Японії в Китаї, зростанням агресивності Німеччини та Італії, президент Ф. Рузвельт закликав до створення системи «карантину» навколо агресорів, але не виявив особливої наполегливості в організації такої системи.

Велика Британія – завжди намагалася грати на протиріччях континентальних держав Європи, особливо Франції та Німеччини; ліберали, лейбористи, консерватори замислювалися над тим, як відвести загрозу відродження гегемонії Німеччини (через пошук союзників, інші йшли на поступки Німеччині – політика потурання агресорові).

З метою укріплення своїх позицій у Європі та для того, щоб не виявитися самотньою перед об’єднаним фронтом агресорів, пішла на укладення військових союзів із низкою європейських країн, надавши військові гарантії Польщі, Румунії, Греції, Туреччині.

У Лондоні помилися стосовно планів світового панування нацистської Німеччини  знищення Великобританії як одного з найбільш серйозних конкурентів.

Франція – прагнула відновити свою гегемонію в Європі; все можливе, щоб послабити Німеччину (конфлікт в Рурській області-1923р). Приймала участь у створені військових блоках у межах країн Європи довкола Німеччини (1920р. – мала Антанта, 1934р. – Балканська Антанта  антирадянське спрямування). 1932р. – підписання пакту про ненапад з СРСР. 1935р. – франко-радянський договір про взаємодопомогу. Коли Німеччина та Італія відкрито підтримали фашистський заколот в Іспанії, Франції, як і Великобританії зняли позицію «невтручання». Зовнішньополітичний курс Франції зазнав еволюції: від активного намагання послабити Німеччину всіма засобами на початку 20-х рр. до потурання агресивним намірам останньої на передодні ІІ світової війни.

Німеччина – методично відходили від статей Версальського договору, брутально нехтували міжнародними договорами; не могли змиритися з втратою Ельзасу, Лотарингії, Саарської області  ліквідація військових обмежень, підготовка до війни, панування в Європі та світі, наступним кроком – об'єднання всіх німців в єдиній державі (райони Франції, Бельгії, Чехословаччини, Польщі, Литви); завоювання «життєвого простору» на Сході.

Прояви порушення Версальської системи: 1933р. – формування 21 дивізії, військово-морські сили; 9 березня 1935р. – наявність у Німеччини військової авіації; 16 березня – будівництво вермахт; впровадження загального військового обов’язку; січень 1935р. – в Сааровській області проведено референдум про возз’єднання з Німеччиною;

березня 1936р. – порушивши рейнський гарантійний пакт, Німеччина ввела війська до демілітаризованої зони вздовж кордону з Францією (операція «Шулунг»).

Уряди Великобританії, Франції ніяки не прореагували на дії Німеччини.

Італія – агресивні, загарбницькі акції.

1919р. – югославська партія Фіуме на Адріатичному узбережжі захоплено, а 1924р. передано Італії.

31 серпня 1923р. – грецький порт Корфу, але вже наприкінці вересня покинули;

з 20р. – претензії до Албанії, з 1926р. стала італійським протекторатом;

у 30-ті роки – у плани фашистів входило встановлення контролю Італії над усім Середземномор’ям та експансія на Близькому Сході.

СРСР – у грудні 1933р. – основні принципи радянської політики: дотримання нейтралітету, невтручання у будь-які воєнні конфлікти, політика умиротворення стосовно Німеччини і Японії, запропонували конкретні заходи у створенні системи колективної безпеки в Європі під егідою Ліги Націй; підписання окремих договорів про ненапад з Францією, Чехословаччиною

2 Міжнародна ситуація у 30-ті роки характеризується катастрофою Версальсько-Вашинг- тонської системи повоєнного устрою і різким посиленням загрози війни у зв’язку з:

• захопленням Япон. 1931 – 32рр. Манжурії;

• вихід Японії та Німеччини з Ліги Націй (1933);

• італо-ефіопійна війна 1935 – 1936рр.;

• утворення Антикомінтернівського пакту між Німеччиною, Японією, Італією (1936 – 1937рр.) вісь Рим – Берлін – Токіо;

• втручання Італії, Німеччини в громадянську війну 1936 – 39рр. в Іспанії;

• широкомасштабна агресія Японії проти Китаю (1937р.);

• приєднанням до Німеччини Австрії («аншлюс»1938р.), політика «умиротворення агресора», що призвела до Мюнхенської змови 30 вересня 1938р. Англія й Франція погодилися на приєднання до Німеччини Судетської області Чехословаччини;

• окупацією Німеччиною Бельгії, Моравії та Клайпедської області Литви, а Італією – Албанії (1939р.);

• 23 серпня 1939р. договір про ненапад між Німеччиною та СРСР терміном на 10 років і секретні протоколи;

• 28 вересня 1939р. – Договір про дружбу та кордони між Німеччиною та СРСР .

Поміркуємо разом: - Назвіть ті події, які на вашу думку, сприяла розв’язанню

ІІ Світової війни. Відповідь аргументуйте.

– Проаналізуйте діяльність Ліги Націй у міжвоєнний період в умовах наростання воєнної загрози. Дайте оцінку.

Література:

1. Гісем О., Даниленко В., Подобєд А. Всесвітня історія. Новітній період (1914 – 1939рр.) 10 кл. – К.: Ніка-центр, 1999.

2. Ладиченко Т. Всесвітня історія. 10 клас. – К.: «А.С.К.», 2002.

3. Полянський П. Всесвітня історія. 10 клас. 1914 – 39 рр. – К.: Генеза, 2002.

4. Бердичевський Я., Ладиченко Т. Всесвітня історія. 10 клас. – Запоріжжя: Прем'єр, 2002.

5. Щедріна І. Всесвітня історія в схемах і таблицях. 10 – 11 класи. – Харків, 2005