Тема 3. Міжнародне співробітництво в галузі інтелектуальної власності

1. Загальні міжнародні угоди з питань інтелектуальної власності.

2. Міжнародні конвенції про охорону авторського права і суміжних прав.

3. Міжнародна правова охорони промислової власності.

4. Міжнародна правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг. – самостійно.

5. Паризька конвенція по охороні промислової власності.

1. У Стокгольмі 14 липня 1696 року була підписана конвенція, що заснувала всесвітню організацію інтелектуальної власності. Основи для створення були закладені Паризькою конвенцією про охорону промислової власності та Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів. Членами ВОІВ станом на 1 листопада 1999 р. були 161 держави світу, в тому числі і Україна.

ВОІВ через свої органи здійснює реєстраційну діяльність у галузі промислової власності. Вона надає необхідні послуги заявникам і власникам прав на промислову власність, одержує та обробляє міжнародні заявки відповідно до Договору про патентну кооперацію (РСТ), веде міжнародну реєстрацію знаків і промислових зв’язків.

Вищим органом ВОІВ є Генеральна асамблея, що складається з держав – членів ВОІВ, які також є членами Бернського або Паризького союзів. Керівними органами ВОІВ є Конференція, Координаційний комітет і міжнародне бюро ВОІВ ( або секретаріат).

31 січня 1995 року набула чинності угода ТРІПС (угода про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності ), яка є складовою частиною Угоди СОТ (світової організації торгівлі).

Основними принципами Угоди є принцип національного режиму, за яким громадяни однієї країни-члена користуються в іній країні-члені таким самим правовим режимом, як громадяни щодо охорони права інтелектуальної власності.

Угода ТРІПС визначає конкретні параметри щодо об’єктів інтелектуальної власності:

1. авторського права і суміжних прав;

2. товарних знаків;

3. географічних позначень;

4. промислових зразків;

5. патентів;

6. топології інтелектуальних мікросхем;

7. охорони закритої інформації;

8. контролю за анти конкурентною практикою через договірні ліцензії.

Угодою ТРІПС передбачається, що охорона авторського права і суміжних прав має здійснюватися протягом не менше як 50 років від дати першої публікації, здійсненої за угодою автора.

Щодо суміжних прав Угода приписує своїм членами надавати право виконавцям забороняти будь-який запис, якщо виконання не призначене для фонограми.

Строк охорони суміжних прав повинен бути не менше 50 років від кінця календарного року, в якому було зроблено запис або здійснено виконання, і для організацій мовлення – не менш як 20 років, рахуючи від кінця календарного року, в якому відбулася передача.

З метою створення ефективного запобіжного засобу проти порушення прав інтелектуальної власності, судові органи повинні бути наділені правом:

• без будь-якої компенсації виводити з комерційних каналів товари, щодо яких були допущені порушення;

• виносити рішення про знищення товарів, вироблених з порушенням прав інтелектуальної власності;

• виведення з комерційних каналів без будь-якої компенсації матеріалів та обладнання, які були значною мірою використані для виготовлення контрафактних товарів, що порушують право інтелектуальної власності.

2. Міжнародними конвенціями про охорону авторського права і суміжних прав є:

1. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів від 9 вересня 1886р, яка була переглянута останній раз у Парижі 2 жовтня 1979р.

2. Всесвітня конвенція про авторське право ( Женева 6 вересня 1952р., переглянута в Парижі 24 липня 1971р.)

3. Міжнародна конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм і організацій ефірного мовлення («Римська конвенція»).

4. Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм від 29 жовтня 1971р.

5. Договір ВОІВ з виконання і фонограм;

6. Договір ВОІВ про авторське право;

7. Брюссельська конвенція про розповсюдження несучих програми сигналів, що передаються через супутники (1974р.)

8. Угода про співробітництво у сфері авторського права і суміжних прав підписана 24 вересня 1993р. , ратифікована Верховною Радою України 27 січня 1995р.

3. Першим міжнародно-правовим документом стала Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883р. конвенція переглядалася багато разів, останній раз у Женеві в 1984р. І на сьогодні вона є основним міжнародно-правовим документом з охорони промислової власності.

Крім цього існують і інші міжнародні нормативно-правові акти, які регулюють охорону промислової власності, це зокрема:

1. Договір про патентну кооперацію (ТРС) підписаний у Вашингтоні 19 червня 1970р., переглянутий 3 лютого 1984р.

2. Страсбурзька угода про Міжнародну патентну класифікацію (1974р. Угода про МПК) – відповідно до якої галузь техніки була поділена на вісім основних розділів, що складається з арабських цифр і літер латинського алфавіту. Відповідним символом позначається будь-який патентний документ. Так як з розвитком науки і техніки кількість рубрик ПМК зростає, то через кожні 5 років ПМК переглядається. Перегляд здійснює Комітет експертів, заснований угодою.

3. Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків.

Останнім часом споживачів все більше цікавлять не тільки якісні характеристики виробу, але й його художнє оформлення, зовнішній естетичний вигляд. Тому виникла необхідність у його правовій охороні. Мета заснування міжнародної реєстрації промислових зразків була досягнута в 1925р. підписанням даної угоди.

Відповідно до цієї угоди заявник позбавлений необхідності патентувати промисловий зразок у кількох країнах одночасно з метою одержання там правової охорони – достатньо заявити промисловий зразок.

4. Локарнська угода про заснування міжнародної класифікації промислових зразків (1968р.), згідно з якою є 31 клас і 211 підкласів. Це набагато полегшує їх реєстрацію.

5. Міжнародна конвенція про охорону селекційних досягнень (1961р., переглянута в 1978р.)

6. Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури.

7. Угода між урядом України і Урядом Російської Федерації про співробітництво у сфері охорони промислової власності.