19

Модуль 1. Професіограма керівника навчального закладу Змістовий модуль 1. Керівник навчального закладу та сфера його компетенцій в межах контракту та професіограми

Тема 1. Професіограма керівника нз, організаційні засади його діяльності

План

1. Професійна діяльність керівника.

2. Професіоналізм управлінської діяльності.

3. Узагальнена модель фахової компетентності керівника навчального закладу (професіограма).

4. Компетенції керівника НЗ, передбачені контрактом. Зміст трудового контракту. Продовження або порушення контракту.

5. Суть організаційної діяльності та її місце в системі управління.

6. Організаційно-педагогічна діяльність керівника НЗ.

7. Закономірності організаційно-педагогічної діяльності керівника НЗ.

8. Порядок погодження трудового розпорядку в організації та керівника НЗ.

9. Організація управлінської праці.

1. Професійна діяльність керівника

Ключові слова: завідувач школи, директор школи, професія, спеціальність, посада, професійна діяльність, управлінська діяльність керівника.

1. Посада директор школи у перші роки Радянської влади називалась завідуючий і була у прямій залежності від Ради школи.

1.2. 1923 р. статутом єдиної трудової школи було змінено статус керівника та закріплено за ним право самостійно приймати рішення без попереднього узгодження з Радою як вищим органом шкільного самоврядування.

3. Посаду завідувач школи перейменовано на директора аж в 1934 році Постановою ВКП(б) «Про структуру початкової та середньої школи».

4. Професія – це визначений вид трудової діяльності, що виник в результаті суспільного розподілу праці і вимагає для її виконання здібностей, теоретичних знань і практичних навичок.

5. Спеціальність – підтип професії, що визначається подальшим розподілом праці у її межах (наприклад, професія – вчитель; спеціальність – біолог, фізик і т.д.).

6. Посада – службове становище, пов`язане з виконанням певних обов`язків у якій-небудь установі, на підприємстві та інше; місце, пост, повинність, крісло, портфель.

7. З розвитком ринкових відносин, децентралізацію управління, відходом від автократичного керівництва відходить у минуле робота з управлінськими кадрами на засадах формування «номенклатури».

1.8 Професійна діяльність (або фахова) - вид трудової діяльності, що вимагає певної підготовки і є основним засобом до існування. Поняття «професія» і «професійна діяльність» не синоніми. Перше - відображає статичний, завершений стан, друге - розкривається у складному світі становлення професіонала.

1.9 Управлінська діяльність керівника – це система дій, що має певну методологічну, управлінську концепцію і спрямована на вирішення організаційних, педагогічних, соціальних завдань, пов`язаних із досягненням позитивних результатів у процесі функціонування і розвитку освітнього закладу.

З початку першої декади 2000 року з`являється професія «керівник навчального загальноосвітнього закладу» і спеціальність спеціаліст (магістр)управління навчальним закладом.

Отже, реалії сьогодення вимагають від керівника професійної управлінської діяльності.

Споконвічно професія директора школи мала посадовий характер, тобто такої спеціальності, як директор закладу взагалі не існувало. Була посада директор школи, але не спеціальність «керівник школи». Таким чином не було такої й професії – «керівник навчального закладу».

Зауважимо, що й посада директор у перші роки Радянської влади називалась завідуючий, який здійснював формальне керівництво школою, бо був у прямій залежності від громадських організацій – Ради школи. Лише в 1923 році статутом єдиної трудової школи було змінено статус керівника та закріплено за ним право самостійно приймати рішення без попереднього узгодження з Радою як вищим органом шкільного самоврядування. Посаду завідувач школи перейменовано на директора аж в 1934 році Постановою ВКП(б) «Про структуру початкової та середньої школи».

Однак, не слід вважати, що директора не навчали справі адміністрування. Навпаки, навчали на багатьох трьохмісячних курсах. Але це не було цілеспрямоване навчання за спеціальністю «керівник навчального закладу».

До речі, оскільки мова йде про становлення професії з`ясуємо її сутність.

В суспільстві існує розподіл праці, тобто постійні трудові пости, відносно відокремлені сфери трудової діяльності, які називаються професіями і спеціальностями. Відсутність загальноприйнятих критеріїв ідентифікації і розрізнення цих понять зачасту спричиняють їх використання як синонімів чи таких, що тотожні за змістом.

Необхідно усвідомити, що «професія» - поняття ширше за «спеціальність». Професія – це визначений вид трудової діяльності, що виник в результаті суспільного розподілу праці і вимагає для її виконання здібностей, теоретичних знань і практичних навичок. Спеціальність – підтип професії, що визначається подальшим розподілом праці у її межах (наприклад, професія – вчитель; спеціальність – біолог, фізик і т.д.).

В ужитку іноді не розрізняють навіть поняття «професія» і «посада». Посада – службове становище, пов`язане з виконанням певних обов`язків у якій-небудь установі, на підприємстві та інше; місце, пост, повинність, крісло, портфель.

З розвитком ринкових відносин, децентралізацію управління, відходом від автократичного керівництва відходить у минуле робота з управлінськими кадрами на засадах формування «номенклатури». Раніше керівникові школи не було потреби знати основи юрисдикції, питання економіки, фінансів, бух обліку та аудиту, психології управління, теорії й практики менеджменту освіти тощо. Усі ці питання «спускались з гори», вирішувались як правило, вищестоящими органами управління освітою. Отже, реалії сьогодення вимагають від керівника професійної управлінської діяльності.

Виникла гостра необхідність у підготовці працівників освітніх установ за новими спеціальностями та професіями. Так з`явилася спеціальності «Управління навчальними закладами», «Менеджер організацій та адміністрування (освіти)», «Управління установами та закладами освіти». Зазначені спеціальності передбачають підготовку професійних управлінців навчальними закладами чи установами, які б оволоділи основами: юрисдикції, питаннями економіки, фінансів, бухобліку та аудиту, практики менеджменту тощо.

Така підготовка з початку першої декади 2000 року здійснюється у відповідних навчальних закладах України у відповідності до отриманих ліцензій. Саме з цього часу з`являється професія «керівник навчального загальноосвітнього закладу» і спеціальність спеціаліст (магістр)управління навчальним закладом.

Професійна діяльність керівника навчального закладу являє собою складну багатоелементну динамічну систему і по суті є управлінською діяльністю.

Професійна діяльність (або фахова): фах – вид заняття трудової діяльності, що вимагає певної підготовки і є основним засобом до існування; професія, спеціальність, кваліфікація. Фахівець – той, хто досконало володіє якимось фахом) – «рід трудової діяльності активної людини, яка володіє комплексом спеціальних теоретичних знань й практичних навичок, здобутих у результаті спеціальної підготовки, досвіду роботи».

Поняття «професія» і «професійна діяльність» не синоніми, зауважує В. Кричевський [4].

Поняття «професія» відображає статичний, завершений стан. У понятті «професійна діяльність» розкривається складний світ становлення професіонала.

Для управлінської діяльності керівників шкіл характерні всі ознаки професії:

• Спеціалізація й особливий предмет праці;

• Об`єкт управління;

• Специфічні засоби та інструментарій;

• Продукт управлінської праці;

• Витрати часу на основний вид діяльності

• Просторові параметри робочого місця.

• Наявність спеціальної управлінської освіти

Бракує лише однієї з ознак професії – наявності спеціальної управлінської освіти у більшості керівників (за винятком тих, хто вже закінчив магістратуру з управління). На практиці це компенсується досвідом, самоосвітою, підвищенням кваліфікації, науково-методичною роботою.

Доцільно також підкреслити наступність між управлінською та педагогічною діяльністю, яка виявляється передусім у тому, що керівник школи опановує управлінську діяльність після набуття вмінь педагогічної діяльності. Хоча окремі цілі, зміст, способи педагогічної та управлінської діяльності різняться. Проте управлінська діяльність керівника школи підпорядкована стратегічній меті, яка має педагогічний сенс і пов`язана з вихованням, навчанням і розвитком особистості учнів.

Фундаментальне поняття – управлінська діяльність керівника школи характеризується як система дій, що має певну методологічну, управлінську концепцію і спрямована на вирішення організаційних, педагогічних, соціальних завдань, пов`язаних із досягненням позитивних результатів у процесі функціонування і розвитку освітнього закладу.

Професійна сутність діяльності керівників шкіл зумовлюється основними положеннями менеджменту щодо соціального та стратегічного управління, технологізації управлінського процесу, здійснення управлінських функцій. Менеджмент є формою управління соціально-економічними процесами. На відміну від командно-адміністративної форми управління менеджмент максимально враховує особистісний потенціал кожного працівника, створює умови для його професійного розвитку, взаємодії в процесі професійної діяльності, заохочує до досягнення максимально можливого результату. Менеджмент формує новий стиль управлінського мислення, орієнтує на цінності та пріоритети, методи та інструментарії управлінської діяльності в умовах ринкової економіки, актуалізує закономірності «некомандної» економічної системи. Це актуалізує дослідження наукових основ управління школою, яке буде здійснено нами в наступному питанні.