I. Організаційний момент

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Розучування лічилки

Раз, два, три, чотири —

Кицю грамоти учили:

Не читати, не писати,

А за мишками ганяти.

2. Розчитування за складовою таблицею

3. Читання вірша «луною» за вчителем

КОНАДІНС, АБО СНІДАНОК НАВИВОРІТ

Наш Іванко спозаранку

Вже готовий до сніданку —

У сорочці, у штанцях,

Навіть з ложкою в руках.

Глип на стіл —

Там БІЛХ, АВАК...

Що це значить?

Як це так?

Усміхнулась ложка хитро,

Усміхнувся хитро ніж:

— Раз навиворіт сорочка,

КОНАДІНС, будь ласка, їж!

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Конкурс на кращого загадувача і відгадувача загадок.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Ви чудово загадували і відгадували загадки. Відгадайте тепер мої загадки!

* Із-за моря випливає, * Живим зерном народжений,

Промінці ласкаві має, Живу я на землі.

Заглядає у віконце Щодня рум’яним сонечком

Це яскраве, кругле.(сонце). Я сходжу на столі. (Хліб)

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ І. СЕНЧЕНКА «ЗА ЛІСОМ, ЗА ПРАЛІСОМ ЗОЛОТА ДІЖА СХОДИТЬ» (С. 14-15)

1. Виразне читання тексту вчителем

— Назвіть головних персонажів прочитаного тексту.

2. Словникова робота

Балабуха — тут: опуклість, гірка.

3. Читання тексту учнями

— З якою інтонацією читатимемо слова Катрусі? (Зі здивуванням, захопленням)

Бабусі? (Спокійно, розмірено)

Фізкультхвилинка

Раз, два — дружно встали,

Добре спинки порівняли.

Три — швиденько взяли гирі,

Підняли їх на чотири.

Попиляли ми дрова —

Раз, два, раз, два.

Порубали ми дрова —

Раз, два, раз, два.

Не стомились — відпочили

І за парти тихо сіли.

4. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання

— Хто загадав дітям загадку про сонечко?

— До кого Катруся звернулася із запитанням?

— Як бабуся пояснила Катрусі відгадку?

— Чому хліб порівнюють із сонцем, а сонце — із хлібом?

— Знайдіть у прочитаному тексті загадку і відгадку до неї.

5. Читання тексту за особами

— Які загадки про місяць, зірки ви знаєте? Загадайте їх однокласникам.

• В синім небі світлячки —

Не дістать до них рукою.

А найбільший світлячок

Зігнувся, як черв’ячок. (Зорі й місяць)

• Аж до раночку вночі

Дід-пастух овець лічив.

Вийшло сонечко з-за гаю...

Де вони тепер — не знає. (Місяць, зорі)

• Буває кругленький,

З ріжками буває,

Вночі його видно,

А вдень він зникає. (Місяць)

• Срібною доріжкою,

Виставивши ріжки,

Через річку перейшов,

Не змочивши підійшов. (Місяць)

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

— Що нового дізналися?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дібрати загадки про місяць і зірки. Загадати їх однокласникам.

Урок Дата

Тема: Золоті зернята народної мудрості.СКРИНЬКА ПРИСЛІВ'ЇВ І ПРИКАЗОК

Мета: дати уявлення про суттєві ознаки прислів'їв; удосконалювати навички читання вголос і мовчки; учити виділяти в тексті головне; довести на матеріалах прислів'їв красу, багатство, влучність рідної мови; виховувати інтерес до читання.

Хід уроку:

I. Організаційний момент

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над скоромовкою

Ніс Гриць пиріг

Через поріг,

2. Гра «Блискавка»

Казка, каска, казка, казка, казка.

Дубочки, дубочки, зубочки, дубочки, дубочки.

Мишка, миска, мишка, мишка, мишка.

3. Робота над чистомовкою

Ра-ра-ра — висока гора.

Ро-ро-ро — гостре перо.

Рі-рі-рі — сонце угорі.

РУРУ-РУ — не псуй кору.

Ри-ри-ри — книжку бери

4. Гра «Доповни речення»

Учитель промовляє речення. Діти доповнюють його, додаючи по одному слову.

Жовтіють дерева.

Восени жовтіють дерева у лісах.

Восени жовтіють дерева у лісах і парках.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Учні загадують загадки про місяць і зорі.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

1. Бесіда

— До перлин української мови належать прислів’я, що впродовж століть складав народ. Вони виникли у сиву давнину, передавалися з вуст в уста, адже тоді ще не було письма, У мудрих і дотепних висловах український народ розкрив різноманітні явища суспільного життя і природи, влучно оцінив людські характери та події. Правда і кривда, добро та зло, мужність і боягузтво, щедрість та скнарність, товариськість і незгода, соціальна нерівність та любов до краю — про все це передано у прислів’ях коротко та образно, адже у них — вікова мудрість, багатостраждальна історія.