I. Організаційний момент

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Учні розповідають дібрані прислів’я, приказки, загадки про солов’я.

• У кожного солов’я пісня своя.

• Не потрібна солов’ю золота клітка, краща йому зеленая вітка.

• Прирівняв солов’я до зозулі.

• Соловей співає, поки голос має.

• Хоч соловейко маленький, та його пісні удаленькі.

* В мене є великий хист,

Я співаю, як артист.

Спів мій радісний усюди

Дуже люблять слухать люди. (Соловейко)

III. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Вправа на інтонування речення

• Шість ніг і два роги,

В садок не пита дороги. (Жук)

— Прочитайте з різною інтонацією (питальною, радісною, веселою, сумною,

здивованою).

2. Робота над скоромовкою

Наш перепел підпадьомкає.

Підподьом, підподьом!

Та ще не випідподьомкався.

Читання у повільному, пришвидшеному та швидкому темпі, тихе й голосне

читання.

3. Читання уривка вірша з пропущеними літерами

Д-т---- це н-ш др-г-й ска-б,

Се н-ш- н-д-я,

С-----м-л-д- Ук-а-на.

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— І загадку, і скоромовку, і вірш написала одна людина — письменниця

Олена Пчілка. Сьогодні на уроці ви ознайомитеся з творчістю цієї письменниці.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка

— Ольга Петрівна Драгоманова народилася 29 червня 1849 року в м. Гадяч

на Полтавщині у дворянській сім’ ї Петра Драгоманова та Лизавети Цяцьки.

Її батько був передовою й освіченою людиною свого часу, служив юристом,

мав літературний хист, виховував у гуманістичному дусі своїх дітей. У родині

берегли перекази про те, що їх далекий пращур був «драгоманом», тобто перекладачем, у війську Хмельницького. Олена Пчілка разом з чоловіком виховала шістьох дітей. З-поміж них була відома українська поетеса Леся Українка.

Фізкультхвилинка

2. Опрацювання вірша «Вже ж у любому куточку» (с. 37)

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Який настрій у вірша?

2) Словникова робота.

Куточку змінилося

вітерець зажурився

думоньку засмутився

листочки здіймається

Читання слів «луною» за вчителем.

— Що цікавого помітили в словах першого стовпчика? (Це пестливі слова.)

— Що спільного в словах другого стовпчика? (Слова, що означають дію предмета.)

3) Гра «Рибки». Самостійне читання вірша учнями мовчки.

— Знайди в прочитаному вірші слова, що створюють його сумний настрій.

4) Виразне читання вірша учнями.

— Що говорить поетеса про верби? ставок?

— Як можна зрозуміти, що поетесі дуже любий і дорогий цей куточок природи?

5) Гра «Добери риму».

Все — несе;

пісок — ставок;

гада — вода;

самотні — дрібні.

3. Опрацювання тексту запису Олени Пчілки (с. 37)

1) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання запису учнями.

— Про який жанр усної народної творчості йдеться в прочитаному тексті?

— Олена Пчілка назвала його спотиканкою. Чому?

— З ким порівнює письменниця волинську дівчинку?

2) Промовляння скоромовки учнями «дощиком».

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Чи сподобався вам урок?

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Що запам’ятали про життя і творчість Олени Пчілки?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати вірш і запис Олени Пчілки.

Урок Дата

Тема: ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ

Мета. Вчитись читати та аналізувати твори про природу, дбай¬ливе ставлення до мешканців лісів, річок, лугів та вміння культурно відпочивати на природі.

Розвивати уміння помічати красу й неповторність природи в усіх її проявах, виховувати любов до навколишнього сере¬довища та культуру поведінки на природі.

Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.

Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.

Хід уроку.

І.Організаційний момент.

«Я—квітка».

Я—чарівна квіточка. Я освітлена сонцем на лісовій галявині. Я дуже чудова пахуча квіточка. Навколо мене пурхають метелики, дзижчать лісові бджоли. Я дарую всім навколо красу і радість.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.

--Які твори ви читали, готуючись до уроку?

--Хто їх автор?

--Яка основна думка твору?

--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.

--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

-Як називають людей ,які спостерігають за рослинами і тваринами, за природою?

-А ви за що любите природу?

Сьогодні ми познайомимось з творами про про природу, дбай¬ливе ставлення до мешканців лісів, річок, лугів та вміння культурно відпочивати на природі.

Вони навчать нас бути природолюбами.

ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.

1. Робота над віршем А. Костецького «Дерево»

— Прочитайте твір.

— У якій формі він побудований? (У формі діалогу.)

— Як ви думаєте, хто бере участь у діалозі? (Дитина й батьки.)

— Зачитайте слова дитини. («Нащо у дерева стільки гі¬лок?», «Ну, а навіщо такий стовбурище?», «Нащо ж тоді до¬вжелезне коріння?»)

— Як ви вважаєте, чому саме ці слова належать дитині? (Тому що дитина ставить багато питань, щоб пізнати світ, дізнатися про щось нове.)

— Про яку рослину йдеться у вірші? (Про дерево.)

— Навіщо ж йому потрібні гілки, стовбур, коріння? (Гілки дають захист, стовбур дає змогу «підніматися вище і вище», коріння допомагає «вітровіям злим не коритись».)

— Якщо порівняти дерево й людину, що нагадуватимуть гілки (руки, якими люди виконують певні дії, спрямовані на до¬сягнення матеріального добробуту), стовбур (розум, силу волі,

характер, завдяки яким людина може досягти успіху), коріння (походження людини, її минуле, знання про культуру, традиції, звичаї власного народу)?

— Подумайте і зробіть висновок про те, в якому випадку людина зможе подолати труднощі, досягти успіху в житті? (Коли не буде забувати про своє коріння.)

— З якою інтонацією читатимемо слова дитини, батьків? (Слова дитини читатимемо з питальною, інтонацією зацікав¬леності; батьків — повчально, переконливо.)

— Прочитайте вірш за особами.

— Розгляньте малюнок, поданий у книзі (с. 30). Якими б кольорами ви його розфарбували? Що б хотіли додати? Роз¬кажіть про це.

Фізкультхвилинка.

4. Робота над віршем С. Павленко «Двоколірний вірш»

Перед роботою над віршем учитель може використати за¬пис звуків природи з метою створення доброзичливої емоцій¬ної атмосфери.

— Послухайте запис, заплющивши очі. Які звуки ви по¬чули?

— Яку картину уявили? Розкажіть про це.

— Який настрій у вас створився?

— Прочитайте вірш.

— На скільки частин його можна поділити? (На дві час¬тини.)

— Про що розповідатиметься в першій частині? (Про те, що є люди, які до природи ставляться з недбалістю: ламають, руйнують, вбивають.)

— Який колір може відтворити настрій цієї частини вірша? (Чорний.)

— Чого навчає друга частина вірша? (Любити природу, всміхатися до неї, милуватися її красою.)

— Які кольори ви б використали для змалювання цієї час¬тини вірша?

— Подумайте, що можуть розказати при зустрічі берізка, зайчик, сонечко?

— Яка картина природи покращує настрій людини?

— Прочитайте рядки, у яких міститься головна думка вірша. («Який же світ кругом чудовий! Додому йду в добрі й любові».)

5. Робота над віршем Д. Білоуса -«Невтомний будівник*

— Прочитайте вірш.

— Про кого йдеться у творі? (Про дятла.)

— Протягом якого часу дятлик живе в гнізді? («Лиш один сезон».)

— Як будує дятел собі житло? (Видовбує дупло в стовбурі дерева.)

— Чи знаєте ви, що допомагає дятлу в будівництві власного житла? (Міцний дзьоб, будова лапок.)

— Яка користь іншим пташкам від того, що дятел покидає дупла? (Таким чином він забезпечує житлом інших пташок, які оселяються в покинутих дятлом дуплах.)

— Яку ще користь дає дятел? (З-під кори дерев він видзьо¬бує личинок комах, а отже, «лікує» дерева.)

При опрацюванні вірша доцільно використати зображення дятла й дати додаткове творче завдання для розвитку мовлен¬ня учнів.

— Розгляньте малюнок.

— Опишіть дятла (розміри, будова, колір).

— Яку користь дає птах?

Можна дати завдання диференційовано: скласти твір-розповідь, опис, міркування.

8. Робота над твором О. Секори «Про дерева та вітер»

— Прочитайте твір.

— Що викопали люди в затінку дерев? (Дві криниці.)

— Навіщо потрібні були ці криниці? (Із великої брали воду люди, з малої пили воду тварини.)

— Що захищало криниці від вітру? (Дерева.)

— Чому дощовий вітер завжди віддавав майже всю воду криницям? (Бо вітер не міг перемайнути через дерева.)

— Що сталося з деревами? (Дерева зрубали.)

— Що змінилося внаслідок цього? (Дерева не затримували вітер — і криниці висохли. Через це і люди, і тварини залиши¬лися без води.)

— Хто допоміг порадою? (Лісник.)

— Що порадив лісник? (Посадити дерева, бо «без дерев не буде води».)

— Чи прислухалися люди до поради лісника? Як саме? (Вони посадили нові дерева.)

— Як змінилася місцевість через багато років? (Виросли нові дерева, знову з'явилася вода в криницях.)

— Яка основна думка твору? (Слід охороняти дерева, оскільки вони дають користь: допомагають берегти воду.)

— Яку ще користь можуть давати дерева? (Збагачувати повітря киснем; давати тінь, прохолоду; захищати від дощу; давати плоди й сировину для виготовлення меблів, паперу тощо.)

— Яким чином можна врятувати ліс від знищення? (На місці дерев, що були зрублені або загинули, садити нові.)

— Прочитайте твір у парі. Перевірте, як однокласники зро¬зуміли його зміст — поставте одне одному питання за змістом оповідання.

У. Перевірка усвідомленого.

1. Обговорення прочитаних творів.

--Давайте, згадаємо назви прочитаних творів, їх авторів та коротка передамо зміст.

Урок Дата

Тема: ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ЖИТТЯМ І ТВОРЧІСТЮ ГРИЦЬКА БОЙКА. СКОРОМОВКИ

Мета: удосконалювати техніку свідомого виразного читання; учити добирати у віршах рими; ознайомити з творчістю Грицька Бойка; збагачувати словниковий запас; розвивати мислення, уміння зосереджуватися на виконанні завдань; виховувати уважність, самостійність у виконанні завдань.

Хід уроку: