Тема 2. Сутність і соціальна цінність права. Частина 1.

Семінарське заняття

Мета заняття: сформувати уявлення про право, визначити поняття й ознаки права, з’ясувати соціальне значення права, розкрити сутність і види джерел права, схарактеризувати поняття й структуру системи права, порівняти систему права й систему законодавства, формувати вміння складати доповіді й виступати з ними

Основні поняття: право, джерело права, правовий звичай, судовий прецедент, нормативно-правовий акт, норма права, інститут права, галузь права, система права, систематизація законодавства

План

1. Поняття й ознаки права

2. Принципи й функції права

3. Джерела права та їх види

4. Поняття, структура й види правових норм

5. Система права й система законодавства

Питання для самоконтролю

1. Які ознаки права?

2. У чому сутність права? Назвіть його функції.

3. Як співвідносяться право й закон?

4. Як взаємодіють право і мораль?

5. Які ви знаєте джерела права? Які з них застосовуються в Україні?

6. У чому особливості норм права? Назвіть їхні види.

7. Які елементи складають систему права? Дайте їхню стислу характеристику.

8. Як співвідносяться система права й система законодавства

9. Назвіть види систематизації законодавства.

У юридичній науці вироблена безліч визначень права, що розрізняються в залежності від того, що саме в правових явищах приймається за головне, саме істотне. В навчальних цілях значну цінність представляють визначення, в яких формулюються специфічні ознаки права. З їх допомогою право виокремлюється з інших соціальних явищ, з якими воно має закономірні зв'язки: економікою, політикою, моральністю й особливо глибокі зв'язки з державою. Отже, глибоке розуміння права студентами стає можливим в ході дослідження його ознак.

Слід пам’ятати, що моральність, держава й економіка - зовнішні умови, що викликали право до життя як нове соціальне явище. Специфіка права полягає в тому, що в центрі його знаходяться окрема людина з її інтересами та потребами, її свободою. Саме в праві й через право свобода закріплюється й доводиться до кожної людини, до кожної організації. Таким чином, право має загальносоціальну сутність, служить інтересам усіх без винятку людей, забезпечує організованість, упорядкованість, стабільність і розвиток соціальних зв'язків.

Істотне значення має питання про джерела права. Сторіччями його тлумачать і застосовують правознавці всіх країн. Якщо виходити з загальнопоширеного значення терміна „джерело”, то в сфері права під ним потрібно розуміти силу, що створює право. Такою силою насамперед є влада держави, що реагує на потребі суспільства, розвиток суспільних відносин і приймає відповідні правові рішення. Сутність джерел права розкривається через їх види, на яких студентам необхідно акцентувати увагу під час підготовки до цього заняття.

Цілісність і автономність, стабільність і динамізм права втілюється в понятті система права. Вона відображає єдність і диференціацію юридичних норм, пояснює одночасні інтегрування й розподіл нормативного масиву на галузі, інститути й інші компоненти. В системі права вони відрізняються друг від друга за складністю побудови (горизонтальне, вертикальне, лінійне, матричне), за ступенем зв'язаності елементів і ін. У певні періоди розвитку суспільства і права на передній план виступає найбільш оптимальна структура.

Зовнішнім вираженням системи права є система законодавства. Своє реальне буття остання одержує в чітких, формально-визначених актах – документах. Студенти мають проаналізувати вертикальну й горизонтальну (галузеву) структуру законодавства. При цьому слід розуміти, що збіг між системою права й системою законодавства в межах від окремої норми до права в цілому не абсолютно. У цих границях вони існують самостійно, тому що мають свою специфіку, мають власні тенденції розвитку.

Теми рефератів

1. Право й мораль як соціальні регулятори

2. Правові системи світу

Додаткова література

1. Комаров С. А. Общая теория государства и права. М., 1995.

2. Общая теория права и государства. / Под ред. В. В. Лазарева. М., 1994.

3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник: Пер. з рос. – Х.: Консум. 2001. – 656 с.

4. Хропанюк В. Н. Теория государства и права. М., 1995.