1) Автозчеп; 2) радіатори теплообмінника; 3), 4) жалюзі в системі вентиляції; 5) радіоантена; 6) дах; 7) моторний візок; 8) кабіна; 9) машинне відділення; 10) дизель; 11) службове відділення;
12) Тамбур; 13) салон для пасажирів; 14) диван; 15) перехідна площадка
автомотриси – це самохідний залізничний пасажирський або службовий вагон з самостійною силовою установкою, в якій первинним двигуном є двигун внутрішнього згоряння. Передача від двигуна до рухових осей автомотриси може бути електричною, механічною, гідромеханічною. Двоосьова приміська автомотриса має 50-70 місць. Потужність двигуна становить 120 - 180 кінських сил, швидкість – 60 - 75 км/год. Потужність силової установки становить 1600 - 1700 кінських сил, швидкість - до 160 км/год. Автомотриси мають високий ККД первинного двигуна і велику потужність на 1 т ваги. Автомотриса іноді має один або два причіпні вагони, становлячи з ними одну секцію. Кілька зчеплених секцій утворюють дизельний поїзд. Автомотриса в дизельному поїзді знаходиться на початку потягу, або в обох його кінцях; керування всіма механізмами і двигунами здійснюється з одного поста. Одиничні автомотриси, або потяги, які приводить в рух автомотриса, що мають у своєму складі два або три вагони, також називають рейковими автобусами. Якщо чотири вагони і більше - дизель-потягами (дизель-поїздами). Автомотрисами також називають мотодрезини - дрезини (візок), що приводяться в рух двигуном внутрішнього згорання (мотодрезина ІД-1 – інспекторська дрезина – призначена лише для перевезення пасажирів; мотодрезина ТД-5 – транспортна дрезина – призначена для перевезення пасажирів та вантажів на спеціальних причепах, - та мототрамваї (бензотрамваї, бензомототрамваї). На сьогоднішній день використання знайшли рейкові автобуси. Наприклад, у Харківській та Сумській областях автомотриси PESA 620M та АЧ2-082 обслуговують приміське сполучення на ділянках Богодухів - Гути - Люботин, Гребеніківка - Низи, Смородинне - Суми - Віринський Завод та інші. У Криму PESA 620M обслуговує маршрут Вадим - Феодосія;
електропоїзди та службові дизель-поїзди метрополітену.
Багато швидкісних поїздів (HRCS2, EJ 675, Сінкансен, Сапсан) є МВРС, оскільки деякі вагони в рухомому складі (в деяких випадках всі вагони, інколи виключаючи головний вагон) мають моторні вісі. Однак є винятки, існують високошвидкісні поїзди (TGV, Talgo) які мають два однокабінні локомотиви по кінцях поїзда (таку технологію називають «здвоєна локомотивна тяга»).
Вагони незалежно від призначення і конструкції складаються з:
ходової частини, що сприймає масу вагона і забезпечує безпечний і плавний його рух. До неї належать: колісні пари, букси з підшипниками (ковзання) або - роликові (кочення) і ресорне підвішування. У чотиривісних і багатовісних вагонах усі ці частини об’єднані у візки;
рами вагона, яка сприймає масу кузова і вантажу, що знаходиться в ньому, і передає на ходові частини вертикальні і горизонтальні зусилля, що діють на вагон. До рами кріпляться ударно-тягові прилади і гальмове обладнання;
кузова, призначений для розміщення в ньому пасажирів або вантажів;
ударно-тягових приладів, що служать для зчеплення вагонів між собою і з локомотивом і пом’якшення розтягувальних і стискальних зусиль, що передаються від локомотива і від одного вагона іншому. До них належать: автозчеп, гвинтова зчіпка і буфери;
гальм і гальмового обладнання, що забезпечують зменшення швидкості руху або зупинку поїзда. Гальмування відбувається за рахунок натискання гальмових колодок на колеса, внаслідок чого між ними виникає тертя, що сповільнює швидкість обертання коліс.
Будова вагону на прикладі восьмиосного напіввагону представлена на рисунку 11.
3
1
2
4
5
Рис. 11 – Будова восьмиосного напіввагону: