Лекційне заняття
Тема: 19. Органи дізнання та досудового слідства України (2 год.).
План заняття:
Дізнання як форма досудового розслідування.
Особа, яка провадить дізнання.
Повноваження органу дізнання.
Органи досудового слідства.
Конституція України (із змінами і доп.). – К.: Атіка, 2007.
Кримінально-процесуальний кодекс України // Кодекси України. – К., 2002. - №1.
Кримінальний кодекс України // Кодекси України. – К., 2001. - №1.
Закон України “Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №29. – Ст. 397.
Закон України “Про пожежну безпеку” // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №5. – Ст.21.
Закон України “Про судову експертизу” // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №28. – Ст.232.
Закон України “Про банки і банківську діяльність” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №5-6. – Ст.30.
Закон України “Про військову службу правопорядку у Збройних силах України” // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - №32. – Ст.225.
Закон України “Про Державну прикордонну службу України” // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №27. – Ст.208.
Основна література:
Галаган В.І. Проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України. – К., 2002.
Коляда П.В. Проблеми досудового слідства у кримінальному процесі. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 207с.
Маляренко В.Т. Конституційні засади кримінального судочинства. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 320.
Дізнання як форма досудового розслідування.
З метою охорони прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, швидкого і повного розслідування злочинів, викриття і покарання винних з Україні створена і функціонує система органів дізнання й досудового слідства. Ці органи у процесі своєї діяльності керуються нормами Конституції, КК і КПК, Законами України "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" тощо.
Кримінально-процесуальна діяльність органів дізнання й досудового слідства на досудових стадіях кримінального процесу розпочинається з моменту надходження заяви (повідомлення) про злочин. Перевірка такої інформації здійснюється шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів (ч. 4 ст. 97 КПК), проведення оперативно-розшукової діяльності (ч. 5 ст. 97 КПК), а також проведення за необхідності, як виняток, слідчих дій - наклад арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію, зняття інформації з каналів зв'язку з метою попередження злочинів (ч. З ст. 187 КПК), огляду місця і дії (ч. 2 ст. 190 КПК). Слід при цьому зазначити, що оперативно-розшукові заходи здійснюють лише органи дізнання, а слідчі проводити їх не уповноважені.
У стадії досудового розслідування органами дізнання й досудового слідства здійснюється розслідування кримінальної справи згідно з їх компетенцією і повноваженнями у двох формах: органи дізнання здійснюють дізнання, а також провадження за протокольною формою досудової підготовки матеріалів; органи досудового слідства здійснюють досудове слідство шляхом проведення насамперед процесуальних (в т.ч. слідчих) дій, спрямованих на встановлення об'єктивної істини у кримінальній справі, особи, яка вчинила злочин, та її винуватості. Дізнання та досудове слідство провадяться у відповідності з чітко встановленим для цих органів процесуальним порядком здійснення кримінального судочинства.
Дізнання - це початкова форма досудового розслідування. Її уповноважені здійснювати лише ті органи і посадові особи, вичерпний перелік яких визначений у ст. 101 КПК, де зазначається також компетенція деяких органів дізнання. Згідно з чинним кримінально-процесуальним законодавством України до органів дізнання віднесені:
міліція;
податкова міліція - у справах про ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також у справах про приховування валютної виручки;
органи безпеки - у справах, віднесених законом до їх відання;
начальники органів управління Військової служби правопорядку у ЗС України та їх заступники з питань провадження дізнання - у справах про злочини, вчинені військовослужбовцями ЗС України та військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, працівниками ЗС України під час виконання ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини, та командири (начальники) військових частин, з'єднань, начальники військових установ - у справах про злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені працівниками ЗС України у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини, з'єднання, установи чи на військових об'єктах;
командири кораблів - у справах про злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями, а також у справах про злочини, вчинені працівниками ЗС України у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків під час походу за межами України;
митні органи - у справах про контрабанду;
начальники установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв - у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ;
органи державного пожежного нагляду - у справах про пожежі і порушня протипожежних правил;
органи прикордонної служби - у справах про порушення державного кордону;
капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.
Із зазначеного переліку вбачається, що міліція може порушити будь-яку кримінальну справу незалежно від підслідності, що, по суті, є питанні спірним.
Закон розрізняє орган дізнання і особу, яка проводить дізнання. У статті 101 КПК перелічені саме органи дізнання. До них віднесені як державні органи (наприклад, міліція, органи безпеки), так і посадові особи (командири начальники) військових частин, з'єднань, командири кораблів). У процесуальній діяльності орган дізнання представляє його керівник (наприклад, начальник митниці чи органу державного пожежного нагляду).
Органи дізнання - державний орган чи посадова особа, визначені у ст. 101 КПК, уповноважені за наявності ознак злочину порушувати кримінальну справу в межах своєї компетенції і провадити по ній дізнання.