- •Тема 1:Предмет, мета, та завдання курсу «Основи корекційної педагогіки».
- •1. Мета корекційної педагогіки
- •2.Перелічить завдання корекційної педагогіки.
- •3.Зв’язок корекційної педагогіки з іншими галузями наук.
- •Тема 2: Класифікація порушень психофізичного розвитку та їх причини.
- •1.Дати письмове визначення корекційно-педагогічній діяльності та її психолого-педагогічній сутності.
- •2.Розкрийте зміст поняття „особи з обмеженими психофізичними можливостями (з порушеннями психофізичного розвитку, з обмеженими можливостями здоров'я та життєдіяльності)”
- •3.Які проблеми мають учні з психофізіологічними порушеннями. Розкрийте в чому полягає педагогічний, психологічний супровід учнів з особливими потребами.
- •Тема 3: Принципи і зміст корекційно-педагогічної діяльності. Державна система корекційної підтримки і соціального захисту осіб з обмеженими можливостями.
- •1.Розкрийте основні завдання інклюзивної освіти.
- •2.В чому полягає взаємообумовленість корекції і компенсації.
- •3.Розкрийте зміст понять „спеціальна освіта”, „спеціальні умови для отримання освіти (спеціальні освітні умови)”,„спеціальний (корекційний) освітній заклад”.
- •Тема 4: Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при порушеннях слуху та мовлення.
- •1.Охарактеризуйте основні напрями корекційно-виховної роботи в спеціалізованих професійно навчальних закладах Міністерства праці і соціальної політики України.
- •Тема 5: Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при глибоких порушеннях зору.
- •Визначте основні шляхи надання допомоги учням з особливостями психофізичного розвитку в адаптації серед здорових людей.
- •2. Накресліть шляхи формування в учнівському колективі толерантного ставлення до учнів, що мають порушення психофізичного розвитку.
- •3.Охарактеризуйте психофізіологічні особливості у розвитку учня при порушеннях зору.
- •Тема 6: Особливості розвитку, навчання та виховання особистості з відхиленнями емоційно-вольової сфери та соціальної поведінки.
- •1.Охарактеризуйте прояви підліткової агресії
- •2. Причини формування девіантної поведінки та її видів.
- •Тема 7:. Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при порушенні опорно-рухового апарату.
- •1. Схарактеризуйте основні напрями корекційно-виховної роботи з учнями, що мають порушення опорно-рухового апарату.
- •2.Опишіть засоби, за допомогою яких учням з порушеннями опорно-рухового апарату створюються спеціальні умови навчання.
- •Тема8: Практична робота викладача професійно-технічного навчального закладу з батьками учнів з порушеннями психофізичного розвитку та поведінки.
- •1.Опишіть та проаналізуйте основні принципи, яких необхідно дотримуватися при роботі з батьками учнів, що мають порушення психофізичного розвитку.
Тема 7:. Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при порушенні опорно-рухового апарату.
1. Схарактеризуйте основні напрями корекційно-виховної роботи з учнями, що мають порушення опорно-рухового апарату.
Основною метою виховної і педагогічної роботи при порушеннях опорно-рухового апарату є надання дітям медичної, психологічної, педагогічної, логопедичної та соціальної допомоги, забезпечення максимально повної та соціальної адаптації, загального та професійного навчання. Дуже важливий розвиток позитивного ставлення до життя, суспільства, сім'ї, навчання і праці. Ефективність лікувально-педагогічних заходів визначається своєчасністю, взаємозв'язком, наступністю у роботі різних ланок. Лікувально-педагогічна робота повинна носити комплексний характер. Важлива умова комплексного впливу - узгодженість дій фахівців різного профілю.
Комплексний характер виховно-педагогічної роботи передбачає постійний облік взаємовпливу рухових, мовних, психічних порушень у динаміці триваючого розвитку дитини. Внаслідок цього необхідна спільна стимуляція розвитку всіх сторін психіки, мови і моторики, а також попередження і корекція їх порушень.
Корекційна робота будується не з урахуванням віку, а з урахуванням того, на якому етапі психо-мовного розвитку перебуває дитина.
При порушеннях опорно-рухового апарату важливий розвиток скоординованої системи міжаналізаторні зв'язків, опора на всі аналізатори з обов'язковим включенням рухово-кінестетичного аналізатора. Бажано спиратися одночасно на кілька аналізаторів. Необхідно гнучке поєднання різних видів і форм виховно-педагогічної роботи.
Виховно-педагогічна робота реалізується в кілька етапів. Кожен етап має свої напрямки в роботі. Серед основних етапів слід виділити: Розвиток ігрової діяльності; Розвиток мовного спілкування з оточуючими (з однолітками та дорослими). Збільшення пасивного та активного словникового запасу, формування зв'язного мовлення. Розвиток та корекція порушень лексичного, граматичного і фонетичного ладу мовлення; Розширення запасу знань і уявлень про навколишній; Розвиток сенсорних функцій. Формування просторових і часових уявлень, корекція їх порушень. Розвиток кінестетичного сприйняття і стереогноза; Розвиток уваги, пам'яті, мислення (наочно-образного та елементів абстрактно-логічного); Формування математичних уявлень; Розвиток ручної вмілості і підготовка руки до оволодіння письмом; Виховання навичок самообслуговування та гігієни.
2.Опишіть засоби, за допомогою яких учням з порушеннями опорно-рухового апарату створюються спеціальні умови навчання.
Діти з порушенням опроно-рухового апарату можуть відвідувати звичайну школу і вчитися разом з усіма. Залежно від ступеня та характеру порушення їм потрібно створювати для навчання спеціальні умови: безбар’єрне середовище для тих, хто пересувається на візку; пристосування для письма або малювання, якщо у дитини спостерігають розлади моторики тощо. З учнями школи обов’язково потрібно провести бесіду (і не одну) на цю тему, запросити до класу експертів – молодих інвалідів, які зможуть переконливо розповісти про своє життя, проблеми, відповісти на запитання й показати наочні матеріали. У наших умовах, коли практично всі будівлі, в тому числі й школи, не облаштовані пандусами і ліфтами, дитині на візку потрібна допомога для того, щоб подолати численні бар’єри.
. Деякі інваліди, котрі пройшли спеціальні тренінги, можуть самостійно або за мінімальної допомоги долати сходи. Але це подібно до екстремального спорту і завжди небезпечно. Коли йдеться про дітей, допомога необхідна практично завжди, а помічникам потрібен інструктаж. Візок слід котити повільно, оскільки він легко набирає швидкість і несподіваний поштовх може призвести до втрати рівноваги.
Завжди переконуйтесь у доступності місць, де заплановані заходи: наприклад, екскурсія. Заздалегідь поцікавтесь, які можуть виникнути проблеми і як їх можна подолати. Розкажіть про них, щоб батьки (чи сама дитина) могли прийняти рішення. Пам’ятайте: допоміжні засоби мають бути справними й під рукою. Подбайте аби там, де є бар’єри (сходи, двері, пороги тощо) були люди, готові прийти на допомогу. Потурбуйтесь і про те, щоб особа на візку могла дотягнутися до речей, які їй потрібні (наприклад, до книг чи наочних посібників).