3.Розкрийте зміст понять „спеціальна освіта”, „спеціальні умови для отримання освіти (спеціальні освітні умови)”,„спеціальний (корекційний) освітній заклад”.

Спеціальний (корекційний) освітний заклад — навчальний заклад, особливим завданням якого є корекція розвитку дітей, що мають психофізичні вади.

Спеціальна освіта - дошкільна, загальна середня, професійно-технічна та вища освіта, для отримання якої особам з особливостями психофізичного розвитку створюють спеціальні умови.

Спеціальні умови для отримання освіти - умови навчання, у тому числі спеціальні програми та методи освіти, індивідуальні технічні навчальні засоби, підручники, навчальні посібники, а також педагогічні, медичні, соціальні та інші послуги, без яких засвоєння загальноосвітніх та професійних навчальних програм особами з особливостями психофізичного розвитку неможливе або значно затруднене

.

Тема 4: Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при порушеннях слуху та мовлення.

1.Охарактеризуйте основні напрями корекційно-виховної роботи в спеціалізованих професійно навчальних закладах Міністерства праці і соціальної політики України.

Основним напрямом корекційно-виховної роботи формування в дітях усвідомленої трудової діяльності, тобто перед дитиною необхідно ставити задачі поетапного виконування та усвідомлення діяльності. Основними задачами роботи з формування соціально-побутових і трудових навичок у розумово відсталих дітей старшого віку є: забезпечення максимально можливої самостійності в побутовому та санітарно-гігієнічному самообслуговуванні, формування та підтримка навичок автономного проживання шляхом розвитку навичок особистісної гігієни, одягання-роздягання, самообслуговування за столом, формування стереотипів безпечної поведінки тощо; розвиток соціально-середовищної орієнтації та соціально-побутової адаптації; розвиток пізнавальної та рухової сфери як передумови навчання та виконання трудової діяльності; формування елементарних навчальних навичок; мовленнєвий та комунікативний розвиток: розуміння зверненого мовлення; вимова голосних та приголосних звуків, звукокомплексів; можливість використання альтернативних засобів комунікації; професійна просвіта шляхом розширення загального кругозору і знайомства з професіями, оволодіти якими можуть діти з інтелектуальними проблемами; професійні проби, які полягають у виконанні дітьми певного виду діяльності, пов’язаного з конкретною професією; опанування специфічними формами діяльності (їзда верхи, плавання, образотворче мистецтво, театрально-драматична діяльність тощо); вироблення стереотипів поведінки в типових побутових ситуаціях; формування позитивного відношення до посильних видів праці, готовності допомогти в господарсько-побутовій праці; формування звички та позитивної установки до визначеного виду праці; формування навичок виконання ряду операцій у тому чи іншому виді праці; розвиток уміння переключатися з одного виду діяльності на інший; навчання спільній роботі з дотриманням прийнятих норм та правил поведінки.

Корекційна робота проводиться вчителем-реабілітологом, дефектологом, соціальним педагогом, психологом, логопедом як на спеціально організованих заняттях, так і в процесі повсякденної реабілітаційної роботи у всіх видах дитячої діяльності і передбачає наступні напрямки: розвиток когнітивних здібностей; організація корекційно-виховної роботи в процесі трудового навчання; формування соціально-побутових навичок, які застосовуються в домашніх умовах; формування соціально-побутових навичок, які застосовуються за межами дому; формування передумов до оволодіння посильними видами праці; професійна орієнтація.

Зважаючи на вищевикладене, основними напрямками роботи фахівців-реабілітологів є: розвиток пізнавальних здібностей, враховуючи розширення знань у світі професій; професійна просвіта; розвиток творчого та естетичного потенціалу дітей; формування соціально-побутових знань і навичок для правильного професійного вибору; створення умов щодо складання та зміцнення соціальних зв’язків дитини, адаптації її в соціумі; формування та підтримка навичок автономного проживання дитини-інваліда; співробітництво з організаціями та навчальними закладами щодо організації реабілітаційної, зокрема профорієнтаційної роботи; допомога при оформленні документації для вступу дітей у навчальні заклади (у разі необхідності); розвиток мотивації, спонукання дітей до усвідомлення власних індивідуальних особливостей і співвідношення їх із вимогами до професії; сприяння соціальному становленню дитини-інваліда; корекція особистісних особливостей, що перешкоджають професійно-трудовій адаптації.