Поділ консалтингових служб за формами фінансування

Фінансування консалтингової діяльності, як видно з рис. 3, може здійснюватись з різних джерел.

Кошти

держбюджету

Госпрозрахункові надходження

Кошти державних і

недержавних програм, спрямовані на соціально-економічний розвиток

Спонсорська допомога

КОНСАЛТИНГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Гранти і т.п.

Рис. 3. Джерела фінансування консалтингової діяльності

Бюджетні кошти (загальнодержавний, обласний, районний чи місцевий бюджет) є основою фінансування консалтингових формувань у період їх організації, становлення і розвитку.

За рахунок цих коштів здійснюється створення науково-дослідної, матеріально-технічної, навчальної бази та інформаційної мережі.

Госпрозрахункові надходження використовуються для фінансування консультаційних послуг, які виконуються безпосередньо для товаровиробників:

– технологічні, фінансово-економічні, інформаційні, освітянські;

– такі, що мають певну власне для них користь.

Плата за послуги для товаровиробників та населення запроваджується поступово в міру зростання попиту на консультаційні послуги та спроможності їх оплатити.

Кошти державних і недержавних програм і проектів використовуються для фінансування консультаційних послуг, спрямованих на вирішення соціальних, екологічних і деяких інших проблем, в яких зацікавлена держава, недержавні структури асоційованого типу,

Державою здійснюються активні дії щодо залучення коштів міжнародної спонсорської допомоги, благодійних внесків, грантів.

Гранти, як правило, використовуються на програми і проекти технічної допомоги з агроконсалтингу.

Таким чином, надання якісного консалтингового обслуговування інноваційного розвитку виробництва потребує цілеспрямованої реалізації комплексу заходів з законодавчого, організаційного, інформаційного, технічного, кадрового забезпечення тощо.

Поділ консалтингових служб за моделями їх організації

Історія розвитку зарубіжних консаалтингових служб свідчить про велику розмаїтість їх організаційних форм. Навіть у підходах до класифікації служб спостерігається розходження думок.

Нині у світі налічується понад 200 країн, що розвивають екстеншн системи за різними моделями, основні з яких зведено в таблицю 6.

Таблиця 6.

Моделі організації консалтингових служб

Вид моделі	Підвид моделі	Характеристика моделі	Країна
Державна модель	Універси-тетська модель	Створюється на базі регіональних багатопрофільних або галузевих університетів (модель “land-grant”), коледжів та профільних шкіл	США, Португалія, Туреччина, Біларусь
	Міністерська модель	Створються як структурні підроз-діли галузевих органів управління – міністерств, регіональних та міс-цевих управлінь і департаментів	Канада, Литва, Росія, Польща
Приватна модель	Консульта-ційна служба	Розвивається шляхом надання пос-луг на платній основі як підрозділ комерційної фірми	Німеччина, Голландія, Франція, Велико- британія
	Приватна фірма	Окрема консультативна фірма
Громадська модель	Створюється на базі фермерських асоціацій, об’єднань товаровиробників, інших організацій які оплачують послуги із своїх фондів		Перу, Зімбабве
Змішана модель	Поєднує всі інші моделі та різні джерела фінансування		Угорщина, Чехія, Україна

У кожній країні розвиток даних організацій здійснювався в різний час і за схемами, що найбільш прийнятні для політики держави. При цьому в багатьох країнах одночасно використовуються різні підходи й переважають комбіновані способи організації служб, що, динамічно розвиваючись, на кожному етапі адаптуються до умов економіки країни.

Державні служби перетворились в організації, що надають консультаційні послуги на комерційній основі. Основні їх функції та призначення зведено в таблицю 7.

Таблиця 7.

Основні функції державних служб з надання консультаційних послуг

№	Основні функції	Призначення	Основні питання
1.	Надання інформаційно-консультаційних послуг	Уряду	З питань сучасних наукових досліджень і консультацій
		Клієнтам	З економічних питань розвитку приватного і державного секторів
		Сільському населенню	З загальних питань (зміни в законо-давстві, збереження навколишньо-го середовища, утримання тварин, переробка с\г сировини і т.п.)
2.	Проведення робіт із держ. регулювання	Відповідно до нагальних завдань уряду

Світова практика свідчить, що консультаційні служби більшості країн набули ознак змішаної моделі і є комбінуванням як різних форм їх організації, так і різних способів фінансування. Крім того, в межах інформаційно-консультаційної системи однієї країни (регіону) можуть паралельно функціонувати декілька служб різної організаційної форми.

У більшості країн моделі консультаційних служб комбіновані і містять як державну, так і підприємницьку складові. Кожна із вищерозглянутих систем має цінні надбання в організації і методології консультування, і заслуговує на увагу. В більшості країн консультантами є вчені – довірені особи виробників з питань господарської діяльності та соціального облаштування.