ТЕХНІЧНИЙ ДИРЕКТОР (замісник ген. директора)

Відділ гол. конструктора

Відділ гол. металурга

Енерго-мех. відділ Лабораторія Ремонтний цех

Інструментальний цех (допоміжне виробництво)

ДИРЕКТОР З МАРКЕ-ТИНГУ

Відділ збуту

Відділ товар-ного менедж-менту і нових технологій

Відділ мат.-тех.постачан-ня

Відділ комплектації

Відділ інфор-мації

Складське господарство

ДИРЕКТОР З ВИРОБ-НИЦТВА

Виробничо-диспетчерсь-кий відділ

Цехи і відділки

Інструментальний цех (основне виробництво)

ДИРЕКТОР ІЗ ЗАГАЛЬ-НИХ ПИТАНЬ

Відділ інвес-тицій та нагляду за будинками і спорудами

Ремонтно-будівельна ділянка

Госпділянка

Медпункт

Ділянка з екс-плуатації жит-лового фонду

ДИРЕКТОР З БЕЗПЕКИ

Режимно-секретний відділ

Служба безпеки та охорони

ДИРЕКТОР З ЯКОСТІ

Відділ технічного контролю

Відділ управління якістю

Гол. Бухгал-тер

Бухгалтерия

Відділ охоронипраці і техніки безпеки

Відділ кадрів і

підготовки кад-рів

Плановий відділ

Бюро нормування праці та з/п

Фінансовий відділ

Авто-транс-портний цех

Юридичний відділ

Рис.2.9. Діюча типова система управління промислового підприємства (на прикладі АТ «Одеський завод БОМ»

Заявки маркетологів постійно коректуються виробничниками; використовується процедура планування виробництва, для якої властивий випуск продукції не на замовлення, а на склад. Як наслідок, маркетологам ставиться завдання продавати те, що знаходиться на складі готової продукції. В результаті використання такої процедури виникає, як мінімум, два негативних наслідки, що призводять до зниження конкурентоздатності:

а) зростають залишки запасів готової продукції, що веде до заморожування обігових коштів, виникають втрати прибутку внаслідок втрачених можливостей;

б) при отриманні конкретних замовлень з’являється необхідність у доопрацюванні та переробці готової продукції, що вже знаходиться на складі. Виникають збитки.

Нині до організаційної структури департаменту маркетингу входять відділи збуту, матеріально-технічного постачання, митного оформлення, товарного менеджменту і нових технологій, комплектації, бюро інформації, складське господарство. Очевидно, що до складу цього департаменту помилково включені відділи матеріально-технічного постачання та комплектації. Разом з тим, класичні маркетингові функції, такі як маркетингові дослідження, просування тощо не здійснюються.

Для підвищення ефективності і конкурентоспроможності в АТ «Одеський завод БОМ», передусім, необхідно удосконалити систему управління за рахунок укрупнення відділів та створення інтегрованих служб. Це дасть можливість покращити координацію взаємопов’язаних видів діяльності, зробить організаційну структуру адаптивною та мобільною.

Було б доцільно змінити набір функцій служби маркетингу і привести їх у відповідність з теорією. Оскільки начальник служби маркетингу повинен відповідати за розробку і реалізацію маркетингової стратегії підприємства, то така служба у своєму складі буде містити відділи маркетингової інформації, асортиментної політики, просування. Служба маркетингу по суті стане центром стратегічних досліджень, що розробляє стратегію і тактику підвищення прибутковості та конкурентоспроможності підприємства.

Враховуючи, що на підприємстві відсутня служба логістики, то її створення дозволить покращити координацію між взаємопов’язаними функціями постачання, підтримки виробництва, збуту (рис.2.10). Зміни у сфері споживання, а значить і збуту будуть оперативно враховані у подальших сферах виробництва і постачання. Це дасть змогу усунути із виробничого процесу все непотрібне, надлишкове, нераціональне та дозволить забезпечити постачання «точно вчасно». Готова продукція буде вироблятися тільки за замовленнями і на поповнення нормативних запасів. При цьому відділу збуту повинні підлягати регіональні торговельні представництва, що мають у складі фірмові магазини, сервісні центри та мережу торгових агентів.

Начальник

Відділ постачання

Виробничо-диспетчерський відділ

Відділ збуту

Регіональний менеджер зі збуту

Торгівельне представництво

Фірмовий магазин (готова продукція, запчастини, каталоги)

Сервісний центр (консультації, ремонт, наладка, лізинг тощо)

Мережа торгових агентів

Рис.2.10. Схема типової організаційної структури відділу логістики підприємства

Вказаний приклад, адекватно відображає проблемну ситуацію, що склалася з впровадженням концепцій маркетингу і логістики у практику господарської діяльності. Служб логістики на українських підприємствах, як правило, немає. Виключеннями є лише окремі спільні підприємства, на яких іноземні інвестори переносять прогресивний досвід у вітчизняний бізнес.

Наслідком роздержавлення і приватизації в Україні стала поява великої кількості юридичних осіб. Це стимулює наростання процесів суспільного розподілу праці, для яких властива поява все більшої кількості спеціалізованих суб’єктів господарювання, а значить і нових логістичних ланцюгів. Переваги спеціалізації — зростання кваліфікації працівників; збільшення масштабів і концентрації виробництва не виключають виникнення нових проблем у функціонуванні виробництва. Це видно з табл.2.3 та рис.2.11, рис.2.12 в яких продемонстрована динаміка показників запасомісткості, запасовіддачі та запасоозброєнності економіки України. Згадані показники розраховані за наступними формулами:

де М — запасомісткість ВВП України, %;

— середньорічна вартість матеріальних запасів, млн. грн;

ВВП — валовий внутрішній продукт, млн. грн.

де В — запасовіддача ВВП України, %.

де О — запасоозброєність економіки України, грн/особу;

К — кількість населення, зайнятого у галузях економіки, млн.

Таблиця 2.3

Динаміка запасомісткості і запасовіддачі валового внутрішнього продукту

та запасоозброєності економіки України*

Показники	Роки
	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002
Валовий внутрішній продукт (у фактичних цінах), млн. грн.	81519	93365	102593	130442	172952	204190	220932
Середньорічна вартість матеріальних запасів (у фактичних цінах), млн. грн.	35980	46362,5	52026,5	59143	71464	82240	90441
Кількість зайнятого населення за галузями економіки, млн.	19,0	17,8	17,3	16,6	15,8	15,1	-
Запасомісткість валового внутрішнього продукту, %	44,1	49,7	50,7	45,3	41,3	40,3	40,9
Запасовіддача валового внутрішнього продукту, %	226,6	201,4	197,2	220,6	242,0	248,3	244,3
Запасоозброєність економіки України, грн/особу	1721,5	2341,5	2681,8	3145,9	3948,3	5446,4	-

*Таблиця складена за даними [196–202]. Дані по кількості зайнятого населення за галузями економіки за 2002 рік відсутні [202].

Р ис.2.11. Динаміка запасомісткості та запасовіддачі валового внутрішнього продукту України

Рис.2.12. Динаміка запасоозброєності економіки України

Показник запасомісткості ВВП України (для якого позитивною є тенденція до зниження) був максимальним у 1998 р., коли він дорівнював 50,7%. Починаючи з 1999 р., спостерігається його зменшення. Показник запасовіддачі ВВП України (для якого позитивною є тенденція до зростання) був мінімальним у 1998 р., коли він дорівнював 197,2%. Починаючи з 1999 р., спостерігається його зростання. Показник запасоозброєності економіки України (для якого позитивною є тенденція до зниження) постійно зростає.

Проблему оптимізації запасів підприємств покликана вирішувати логістика. Універсальний характер її теорії проявляється в тому, що вона може бути використана для трансформації і адаптації мікроекономічних систем усіх галузей економіки. Логіка реформ підштовхує українських бізнесменів використовувати логістику, проте, як відмічалось, в системах управління більшості вітчизняних підприємств відсутні відділи логістики.

За допомогою впровадження логістичної системи для підприємств з’являється можливість вишукувати резерви, що компенсують додаткові витрати на задоволення зростаючих запитів споживачів і підвищення якості їх обслуговування. В рамках логістичної системи інтегральна оптимізація досягається за рахунок раціонального розташування і розпланування виробничих та складських комплексів, розрахунку оптимальної величини і інтервалу партії постачання, впровадження ефективних навантажувально-розвантажувальних та транспортно-складських технологій, формування раціональних господарських зв’язків тощо.

Визначальним для прийняття рішення про використання логістики є можливості, по-перше, ліквідації як дефіциту, так і надлишків товарно-матеріальних ресурсів і, по-друге, економії в непомірно великих витратах на складські приміщення. В результаті позитивний вплив від широкомасштабного поширення логістики в економічній системі держави полягатиме у тому, що питома вага сукупних запасів у валовому внутрішньому продукті буде скорочуватися.

Основні положення другого розділу були надруковані в особистих наукових працях 117,118,121,124,125,139,142.