- •2. Проблемні питання сутності і значення цивільної процесуальної форми.
- •3. Норми цивільного процесуального права. Поняття, межі дії, та реалізація в цивільному судочинстві.
- •4.Стадії і провадження як поняття, що визначають структуру цивільного процесуального права.
- •5.Характеристика джерел цивільного процесуального права.
- •6. Міжнародні договори і угоди як джерела цивільного процесуального права.
- •7. Поняття і значення принципів цивільного процесуального права як найважливіших гарантій здійснення правосуддя.
- •8. Особливості системи принципів цивільного процесуального права.
- •9. Підстави класифікації принципів цивільного процесуального права.
- •10.Взаємозв'язок принципів цивільного процесуального права.
- •11. Система організаційних принципів цивільного процесуального права і їх роль в здійсненні правосуддя у цивільних справах.
- •13. Цивільні процесуальні правовідносини як владні відносини в цивільному судочинстві, їх особливості.
- •14. Проблемні питання поняття і форми цивільних правовідносин
- •15. Цивільні процесуальні відносини як відносини між двома суб'єктами.
- •20. Місце і роль судового доказування в здійсненні цілей і завдань правосуддя.
- •21. Проблемні питання поняття судового доказування в науці цивільного процесуального права.
- •22. Особливості елементів структури судового доказування.
- •23. Правова природа обов'язків по доказуванню в сучасному цивільному процесі.
- •24. Проблема активності суду в процесі доказування у цивільних справах.
- •25. Класифікація фактів, які складають предмет доказування.
- •26. Вплив предмету доказування на обсяг судових доказів по цивільних справах.
- •27. Особливості процесуальної форми цивільного процесуального доказування.
- •28. Спірні питання класифікації доказів.
- •29. Доказовий зміст пояснень сторін і третіх осіб. Процесуальний порядок отримання та дослідження пояснень сторін і третіх осіб.
- •30. Показання свідків як процесуальний засіб. Процесуальний порядок отримання і дослідження показань свідків. Імунітет свідків.
- •31.Висновок експерта як засіб доказування (питання містить багато додаткових питань, тож вибачайте що багато інфи)
- •32. Письмові докази
- •33 Речові докази
- •34 Забезпечення доказів
- •35 Поняття позову
- •36 Поняття і сутність позовного провадження (може ще щось додасте)
- •37 Проблемні питання елементів позову
- •38 Зміна позову
- •39 Право на пред’явлення позову
- •40 Захист прав відповідача
- •41. Правова природа окремого провадження як одного з видів провадження цивільного судочинства.
- •Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу, процесуальний порядок та наслідки відкриття.
- •51. Провадження у справі досудового розгляду (підготовка справи до судового розгляду): проблеми теорії та практики.
- •52. Місце підготовки цивільної справи до судового розгляду в структурі цивільного процесу.
- •53. Визначення меж стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду.
- •54. Особливості процесуальної форми підготовки цивільної справи до судового розгляду.
- •1. Уточнення обставин, що мають значення для правильного та своєчасного
- •3. Визначення та уточнення предмету доказування, виявлення та витребування необхідних для розгляду справи доказів.
- •4. Вживання заходів з забезпечення позову.
- •3. Призначення справи до судового розгляду. Повідомлення і виклики суду
- •57. Заочний розгляд справи питання теорії та практики.
- •58. Практична діяльність суду і інших учасників по підготовці цивільної справи до судового розгляду.
- •59. Особливості підготовки справи до розгляду в провадженні по перегляду судових рішень.
- •60. Постанови суду першої інстанції та їх значення у захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
- •61. Проблемні питання щодо видів судових постанов в цивільному процесі.
- •62. Проблема сутності юридичної природи судового рішення, як найважливішого акту правосуддя, його декларативний та імперативний характер.
- •63. Проблемні питання щодо вимог які застосовуються до судового рішення як правозастосовчого акту і акту вирішення справи по суті.
- •64. Проблеми законної сили судового рішення: законодавчі новели.
- •71. Характеристика повної і неповної апеляції.-разом
- •72. Проблемні питання щодо суб’єктів права апеляційного оскарження.
- •73. Строки апеляційного оскарження: законодавчі новели.
- •74. Апеляційна скарга: її форма і зміст, порядок подання.
- •75. Строки розгляду апеляційної скарги: законодавчі новели.
- •76. Передумови права на апеляційне оскарження.
- •77. Докази в апеляційному провадженні.
- •78. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Проблемні питання та законодавчі новели.
- •79. Скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення або зміна рішення: законодавчі новели.
- •80. Підстави для скасування судового наказу в апеляційному порядку: новели цпк.
- •2. За наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право:
- •91. Перевірка Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ
- •92. Порядок вирішення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ
- •93. Процедура підготовки справи до судового розгляду та сам розгляд справи Верховним Судом
- •94. Поняття нових та нововиявлених обставин: їх співвідношення.
- •95. Підстави перегляду судових постанов у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •96. Вимоги щодо змісту заяви про перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •97. Проблемні питання процесуального порядку розгляду заяви про перегляд судових постанов за
- •98. Оскарження ухвал суду щодо вирішення питання про перегляд судових постанов у зв’язку з
- •99. Загальна характеристика підстав для скасування судових рішень.
- •100.Сучасні проблеми, які виникають на стадії апеляційного розгляду судових рішень по цивільних
- •101. Виникнення і розвиток інституту перегляду судових постанов, які набрали чинності.
- •102. Сутність інституту касації.
- •103. Сутність касаційного оскарження судових рішень.
- •104. Передумови права на касаційне оскарження.
- •105. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •106. Особливості проведення попереднього розгляду справи і призначення справи до судового розгляду.
- •107. Повноваження суду касаційної інстанції.
- •108. Сутність і характеристика підстав щодо скасування судових рішень судом касаційної інстанції.
6. Міжнародні договори і угоди як джерела цивільного процесуального права.
Джерелами цивільного процесуального права є нормативні акти, в яких закріплені правила, що врегульовують порядок організації та здійснення правосуддя в цивільних справах.
Джерелами міжнародного цивільного процесуального права є: Норми національного законодавства – Конституція України, яка поширила національний правовий режим на іноземців та осіб без громадянства (ст. 6); Цивільний процесуальний кодекс України (розділ III), який визначає порядок здійснення правосуддя в цивільних справах; Закони України: “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, “Про біженців”, “Про правовий статус закордонних українців”, “Про дипломатичні ранги України”, “Про дипломатичну службу”, “Про правонаступництво України”, “Про виконавче провадження”, “Про міжнародні договори України”, “Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів” та інші; Підзаконні нормативно-правові акти: Укази Президента України (напр., “Про заходи щодо вдосконалення координації діяльності органів виконавчої влади у сфері зовнішніх зносин”, “Про Перелік посад, приписаних до дипломатичних рангів України”), постанови Кабінету Міністрів України (“Положення про порядок укладення, виконання та денонсації міжнародних договорів України міжвідомчого характеру”) та інші.
Міжнародні договори , згода на обов’язковість яких дана Верховною Радою України, котрі відповідно до Конституції України складають частину національного законодавства. До міжнародних норм слід віднести: І. двосторонні договори України про правову допомогу та правові відносини в цивільних і кримінальних справах: з Республікою Грузія (підписано 09.01.1995 р., ратифіковано Україною 22.11.1995 р.). з Естонською Республікою (відповідно 15.02.1995 р., 22.11.1995 р.) з Республікою Молдова (13.12.1993 р., 10.11.1994 р.). з Республікою Польща (24.05.1993 р., 04.02.1994 р.). з Китайською Народною Республікою (31.10.1992 р., 05.02.1993 р.); про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах із Литовською Республікою (07.07.1993 р., 17.12.1993 р.); про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах із Латвійською Республікою (23.05.1995 р., 22.11.1995 р.); про правову допомогу в цивільних і кримінальних справах із Монголією (27.06.1995 р., 01.11.1996 р.); про правову допомогу та правові відносини в цивільних і сімейних справах із Республікою Узбекистан (19.02.1998 р., 05.11.1998 р.) та ін. ІІ. Багатосторонні угоди: Угода про порядок вирішення спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності підписана урядами держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (м. Київ, 20.03.1992 р.) та ін. ІІІ. Конвенції: Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (05.10.1961 р., набула чинності для України з 22.12.2003 р.); Конвенція про отримання за кордоном доказів по цивільних та торгових справах (18.03.1970 р., Україна із заявами і застереженнями приєдналася 19.10.2000 р.); Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (15.11.1965 р., Україна із заявами і застереженнями приєдналася 19.10.2000 р.); Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах укладена державами-членами Співдружності Незалежних Держав (м. Мінськ, 22.01.1993 р., ратифікована із застереженнями 10.11.1994 р). Відповідно до ст. 7 Закону України “Про правонаступництво України” на реалізацію положень Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів (23.08.1978 р., Україна приєдналась 17.09.1992 р.) Україна відповідними нотами у січні 1994 року визнала для себе обов’язковими ряд двосторонніх договорів, які були укладені СРСР (наприклад, із Народною Республікою Албанія (30.06.1958 р.), Алжирською Народною Демократичною Республікою (23.02.1982 р.), Народною Республікою Болгарія (19.02.1975 р.), Угорською Народною Республікою (15.07.1958 р.), Соціалістичною Республікою В'єтнам (10.12.1981 р.), Грецькою Республікою (21.05.1981 р.), Фінляндською Республікою (11.08.1978 р.), Італійською Республікою (25.01.1979 р.) та ін.). У зв’язку з офіційним оформленням правонаступництва України для неї залишається чинною Конвенція з питань цивільного процесу (м. Гаага, 01.03.1954 р., набула чинності для СРСР 26.07.1967 р. Крім того, 14.07.1993 р. Україна приєдналась до Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства (07.06.1968 р.).