- •2. Проблемні питання сутності і значення цивільної процесуальної форми.
- •3. Норми цивільного процесуального права. Поняття, межі дії, та реалізація в цивільному судочинстві.
- •4.Стадії і провадження як поняття, що визначають структуру цивільного процесуального права.
- •5.Характеристика джерел цивільного процесуального права.
- •6. Міжнародні договори і угоди як джерела цивільного процесуального права.
- •7. Поняття і значення принципів цивільного процесуального права як найважливіших гарантій здійснення правосуддя.
- •8. Особливості системи принципів цивільного процесуального права.
- •9. Підстави класифікації принципів цивільного процесуального права.
- •10.Взаємозв'язок принципів цивільного процесуального права.
- •11. Система організаційних принципів цивільного процесуального права і їх роль в здійсненні правосуддя у цивільних справах.
- •13. Цивільні процесуальні правовідносини як владні відносини в цивільному судочинстві, їх особливості.
- •14. Проблемні питання поняття і форми цивільних правовідносин
- •15. Цивільні процесуальні відносини як відносини між двома суб'єктами.
- •20. Місце і роль судового доказування в здійсненні цілей і завдань правосуддя.
- •21. Проблемні питання поняття судового доказування в науці цивільного процесуального права.
- •22. Особливості елементів структури судового доказування.
- •23. Правова природа обов'язків по доказуванню в сучасному цивільному процесі.
- •24. Проблема активності суду в процесі доказування у цивільних справах.
- •25. Класифікація фактів, які складають предмет доказування.
- •26. Вплив предмету доказування на обсяг судових доказів по цивільних справах.
- •27. Особливості процесуальної форми цивільного процесуального доказування.
- •28. Спірні питання класифікації доказів.
- •29. Доказовий зміст пояснень сторін і третіх осіб. Процесуальний порядок отримання та дослідження пояснень сторін і третіх осіб.
- •30. Показання свідків як процесуальний засіб. Процесуальний порядок отримання і дослідження показань свідків. Імунітет свідків.
- •31.Висновок експерта як засіб доказування (питання містить багато додаткових питань, тож вибачайте що багато інфи)
- •32. Письмові докази
- •33 Речові докази
- •34 Забезпечення доказів
- •35 Поняття позову
- •36 Поняття і сутність позовного провадження (може ще щось додасте)
- •37 Проблемні питання елементів позову
- •38 Зміна позову
- •39 Право на пред’явлення позову
- •40 Захист прав відповідача
- •41. Правова природа окремого провадження як одного з видів провадження цивільного судочинства.
- •Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу, процесуальний порядок та наслідки відкриття.
- •51. Провадження у справі досудового розгляду (підготовка справи до судового розгляду): проблеми теорії та практики.
- •52. Місце підготовки цивільної справи до судового розгляду в структурі цивільного процесу.
- •53. Визначення меж стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду.
- •54. Особливості процесуальної форми підготовки цивільної справи до судового розгляду.
- •1. Уточнення обставин, що мають значення для правильного та своєчасного
- •3. Визначення та уточнення предмету доказування, виявлення та витребування необхідних для розгляду справи доказів.
- •4. Вживання заходів з забезпечення позову.
- •3. Призначення справи до судового розгляду. Повідомлення і виклики суду
- •57. Заочний розгляд справи питання теорії та практики.
- •58. Практична діяльність суду і інших учасників по підготовці цивільної справи до судового розгляду.
- •59. Особливості підготовки справи до розгляду в провадженні по перегляду судових рішень.
- •60. Постанови суду першої інстанції та їх значення у захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
- •61. Проблемні питання щодо видів судових постанов в цивільному процесі.
- •62. Проблема сутності юридичної природи судового рішення, як найважливішого акту правосуддя, його декларативний та імперативний характер.
- •63. Проблемні питання щодо вимог які застосовуються до судового рішення як правозастосовчого акту і акту вирішення справи по суті.
- •64. Проблеми законної сили судового рішення: законодавчі новели.
- •71. Характеристика повної і неповної апеляції.-разом
- •72. Проблемні питання щодо суб’єктів права апеляційного оскарження.
- •73. Строки апеляційного оскарження: законодавчі новели.
- •74. Апеляційна скарга: її форма і зміст, порядок подання.
- •75. Строки розгляду апеляційної скарги: законодавчі новели.
- •76. Передумови права на апеляційне оскарження.
- •77. Докази в апеляційному провадженні.
- •78. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Проблемні питання та законодавчі новели.
- •79. Скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення або зміна рішення: законодавчі новели.
- •80. Підстави для скасування судового наказу в апеляційному порядку: новели цпк.
- •2. За наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право:
- •91. Перевірка Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ
- •92. Порядок вирішення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ
- •93. Процедура підготовки справи до судового розгляду та сам розгляд справи Верховним Судом
- •94. Поняття нових та нововиявлених обставин: їх співвідношення.
- •95. Підстави перегляду судових постанов у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •96. Вимоги щодо змісту заяви про перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •97. Проблемні питання процесуального порядку розгляду заяви про перегляд судових постанов за
- •98. Оскарження ухвал суду щодо вирішення питання про перегляд судових постанов у зв’язку з
- •99. Загальна характеристика підстав для скасування судових рішень.
- •100.Сучасні проблеми, які виникають на стадії апеляційного розгляду судових рішень по цивільних
- •101. Виникнення і розвиток інституту перегляду судових постанов, які набрали чинності.
- •102. Сутність інституту касації.
- •103. Сутність касаційного оскарження судових рішень.
- •104. Передумови права на касаційне оскарження.
- •105. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •106. Особливості проведення попереднього розгляду справи і призначення справи до судового розгляду.
- •107. Повноваження суду касаційної інстанції.
- •108. Сутність і характеристика підстав щодо скасування судових рішень судом касаційної інстанції.
40 Захист прав відповідача
Заперечення проти позову — це пояснення відповідача, які стосуються правомірності виникнення і розвитку цивільного процесу у справі або матеріально-правової вимоги по суті.
На реалізацію цього права положення ст. 128 ЦПК наголошують, що після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову із зазначенням доказів, що підтверджують його заперечення.
Заперечення відповідача проти позову можуть бути матеріально-правовими або процесуально-правовими. Саме тому під час проведення попереднього судового засідання суд повинен з'ясувати у відповідача суть заперечення проти позову та характер такого заперечення (процесуальний чи матеріально-правовий).
За матеріально-правового заперечення відповідач в цілому не оспорює виникнення процесу у цивільній справі, а лише зосереджує увагу на матеріально-правовій вимозі позивача. При цьому відповідач відповідно до положень ч. 2 ст. 128 ЦПК може посилатись на:
1) незаконність вимог позивача;
2) необґрунтованість вимог позивача;
3) відсутність у позивача права на звернення до суду.
Суть процесуально-правового заперечення полягає в тому, що відповідач, не зачіпаючи матеріально-правову вимогу позивача, звертає увагу суду на наявність перешкод для відкриття провадження у справі.
До таких перешкод можна, наприклад, віднести: 1) помилкове порушення справи, яка не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) наявність рішення суду або ухвали суду, які набрали законної сиди, про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладення мирової угоди сторін, ухвалених або постановлених з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 3) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав,
Зустрічний позов — це звернення до суду відповідача з самостійною вимогою до позивача про захист порушеного чи оспорюваного права в процесі, який порушений позивачем.
В результаті такої процесуальної дії (ст. 123 ЦПК) позивач за первісним позовом стає відповідачем за зустрічним позовом, а відповідач за первісним позовом займає процесуальне становище позивача.
Зустрічний позов є найдієвішим способом захисту відповідача проти позову, оскільки при зверненні до суду відповідач ставить перед собою певну мету. По-перше, бажає захистити свої порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси. В цьому випадку зустрічний позов є самостійним позовом. По-друге, відповідач захищається проти вимог позивача. Як правило, зустрічний позов використовується відповідачем для того, щоб нейтралізувати первісний позов повністю або в частині. По-третє, спільний розгляд первісного і зустрічного позовів дозволяє з меншими затратами часу, процесуальних засобів та коштів вирішити взаємопов'язані вимоги і запобігає ухваленню судом кількох рішень у різних справах, які б суперечили одне одному.