- •2. Проблемні питання сутності і значення цивільної процесуальної форми.
- •3. Норми цивільного процесуального права. Поняття, межі дії, та реалізація в цивільному судочинстві.
- •4.Стадії і провадження як поняття, що визначають структуру цивільного процесуального права.
- •5.Характеристика джерел цивільного процесуального права.
- •6. Міжнародні договори і угоди як джерела цивільного процесуального права.
- •7. Поняття і значення принципів цивільного процесуального права як найважливіших гарантій здійснення правосуддя.
- •8. Особливості системи принципів цивільного процесуального права.
- •9. Підстави класифікації принципів цивільного процесуального права.
- •10.Взаємозв'язок принципів цивільного процесуального права.
- •11. Система організаційних принципів цивільного процесуального права і їх роль в здійсненні правосуддя у цивільних справах.
- •13. Цивільні процесуальні правовідносини як владні відносини в цивільному судочинстві, їх особливості.
- •14. Проблемні питання поняття і форми цивільних правовідносин
- •15. Цивільні процесуальні відносини як відносини між двома суб'єктами.
- •20. Місце і роль судового доказування в здійсненні цілей і завдань правосуддя.
- •21. Проблемні питання поняття судового доказування в науці цивільного процесуального права.
- •22. Особливості елементів структури судового доказування.
- •23. Правова природа обов'язків по доказуванню в сучасному цивільному процесі.
- •24. Проблема активності суду в процесі доказування у цивільних справах.
- •25. Класифікація фактів, які складають предмет доказування.
- •26. Вплив предмету доказування на обсяг судових доказів по цивільних справах.
- •27. Особливості процесуальної форми цивільного процесуального доказування.
- •28. Спірні питання класифікації доказів.
- •29. Доказовий зміст пояснень сторін і третіх осіб. Процесуальний порядок отримання та дослідження пояснень сторін і третіх осіб.
- •30. Показання свідків як процесуальний засіб. Процесуальний порядок отримання і дослідження показань свідків. Імунітет свідків.
- •31.Висновок експерта як засіб доказування (питання містить багато додаткових питань, тож вибачайте що багато інфи)
- •32. Письмові докази
- •33 Речові докази
- •34 Забезпечення доказів
- •35 Поняття позову
- •36 Поняття і сутність позовного провадження (може ще щось додасте)
- •37 Проблемні питання елементів позову
- •38 Зміна позову
- •39 Право на пред’явлення позову
- •40 Захист прав відповідача
- •41. Правова природа окремого провадження як одного з видів провадження цивільного судочинства.
- •Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу, процесуальний порядок та наслідки відкриття.
- •51. Провадження у справі досудового розгляду (підготовка справи до судового розгляду): проблеми теорії та практики.
- •52. Місце підготовки цивільної справи до судового розгляду в структурі цивільного процесу.
- •53. Визначення меж стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду.
- •54. Особливості процесуальної форми підготовки цивільної справи до судового розгляду.
- •1. Уточнення обставин, що мають значення для правильного та своєчасного
- •3. Визначення та уточнення предмету доказування, виявлення та витребування необхідних для розгляду справи доказів.
- •4. Вживання заходів з забезпечення позову.
- •3. Призначення справи до судового розгляду. Повідомлення і виклики суду
- •57. Заочний розгляд справи питання теорії та практики.
- •58. Практична діяльність суду і інших учасників по підготовці цивільної справи до судового розгляду.
- •59. Особливості підготовки справи до розгляду в провадженні по перегляду судових рішень.
- •60. Постанови суду першої інстанції та їх значення у захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
- •61. Проблемні питання щодо видів судових постанов в цивільному процесі.
- •62. Проблема сутності юридичної природи судового рішення, як найважливішого акту правосуддя, його декларативний та імперативний характер.
- •63. Проблемні питання щодо вимог які застосовуються до судового рішення як правозастосовчого акту і акту вирішення справи по суті.
- •64. Проблеми законної сили судового рішення: законодавчі новели.
- •71. Характеристика повної і неповної апеляції.-разом
- •72. Проблемні питання щодо суб’єктів права апеляційного оскарження.
- •73. Строки апеляційного оскарження: законодавчі новели.
- •74. Апеляційна скарга: її форма і зміст, порядок подання.
- •75. Строки розгляду апеляційної скарги: законодавчі новели.
- •76. Передумови права на апеляційне оскарження.
- •77. Докази в апеляційному провадженні.
- •78. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Проблемні питання та законодавчі новели.
- •79. Скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення або зміна рішення: законодавчі новели.
- •80. Підстави для скасування судового наказу в апеляційному порядку: новели цпк.
- •2. За наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право:
- •91. Перевірка Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ
- •92. Порядок вирішення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ
- •93. Процедура підготовки справи до судового розгляду та сам розгляд справи Верховним Судом
- •94. Поняття нових та нововиявлених обставин: їх співвідношення.
- •95. Підстави перегляду судових постанов у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •96. Вимоги щодо змісту заяви про перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •97. Проблемні питання процесуального порядку розгляду заяви про перегляд судових постанов за
- •98. Оскарження ухвал суду щодо вирішення питання про перегляд судових постанов у зв’язку з
- •99. Загальна характеристика підстав для скасування судових рішень.
- •100.Сучасні проблеми, які виникають на стадії апеляційного розгляду судових рішень по цивільних
- •101. Виникнення і розвиток інституту перегляду судових постанов, які набрали чинності.
- •102. Сутність інституту касації.
- •103. Сутність касаційного оскарження судових рішень.
- •104. Передумови права на касаційне оскарження.
- •105. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •106. Особливості проведення попереднього розгляду справи і призначення справи до судового розгляду.
- •107. Повноваження суду касаційної інстанції.
- •108. Сутність і характеристика підстав щодо скасування судових рішень судом касаційної інстанції.
23. Правова природа обов'язків по доказуванню в сучасному цивільному процесі.
Це питання є непростим, оскільки в процесуальній теорії не має ясності у науково-практичному тлумаченні не лише обов’язку з доказування, а й наслідків його невиконання.
Як випливає із ст. 10 ЦПК, очевидно, що закон передбачає обов’язки з доказування, подання доказів та доведення їх переконливості. Така юридична формула має на увазі перш за все, що доказування, враховуючи змагальний характер цивільного процесу, є загальним обов’язком або тягарем сторони, а не суду або інших учасників цивільного процесу. І це є фундаментальним з точки зору дослідження обставин цивільної справи і формування доказового матеріалу з метою її розгляду. Що стосується подання доказів як певного процесуального обов’язку з доказування, то цей обов’язок сторони стосується форми здійснення головного обов’язку з доказування і виявляється в тому, що сторона має надавати докази — як такі, що підтверджують і підстави своїх вимог, і підстави заперечень проти вимог іншої сторони. І крім того сторона має довести ті обставини, на які вона посилається.
У зв’язку з цим деякі автори вважають, що зміст доказування становлять такі процесуальні дії, як збирання, витребування доказів (для адвокатів) і надання доказів особами, які беруть участь у справі. Усі інші дії, що спрямовані на забезпечення сприятливого для сторони рішення суду, необхідно вважати процесом доведення, а не доказування. Крім того, поняття доведення пропонується вважати ширшим і таким, що містить у собі поняття доказування.
Важливо звернути увагу, що загальнообов’ язковий характер доказування для сторін і процесуальний спосіб його реалізації означає, що доказування у контексті завдань цивільного судочинства вимагає також формування сторонами переконання суду в результаті здійснення функцій доказування, що є можливим завдяки активній участі в їх дослідженні і доведенні їх переконливості.
Виходячи з цього, тягар доказування умовно можна структурувати на три складові: тягар доказування в цілому, що відбиває структуру і зміст змагальності цивільного судочинства, тягар подання доказів, тягар переконання суду щодо складової справи як підстави застосування матеріального закону і правильного її вирішення.
Що ж стосується обов'язку доказування як специфічного процесуального обов’язку, то слід зауважити, що його не можна інтерпретувати як класичний процесуальний обов’язок.Тягар доказування — специфічний феномен цивільного судочинства.
По-перше, очевидно що за своєю правовою природою обов’язок з доказування не підкріплено ніякою санкцією у традиційному розумінні юридичної відповідальності. Як не парадоксально, приписи ст. 10 ЦПК не засновуються, власне, на юридичному примусі і формулюють обов’ язок з доказування як певний правовий стан, який детерміновано процесуальним становищем сторони, гармонізованим із завданнями цивільного судочинства у контексті своєї власної заінтересованості в отриманні судового рішення.
По-друге, виходить так, що нездійснення обов’язків з доказування має наслідком не юридичну відповідальність, а специфічні наслідки. Недоведеність позиції сторони у справі призводить до неотримання рішення на свою користь та «програшу» справи. Очевидно, що розглядати такі наслідки, як юридична санкція, немає жодних підстав.
