9. Проблеми вдосконалення господарського законодавства.

Причини недоліків

1.Наявність у чинному законодавстві численних вад (прогалин, колізій, за­старілих та/або неефективних норм)

2.Динамізм відносин у сфері господарю­вання (змінюваність залежно від по­яви нових технологій, видів договорів, форм співпраці суб'єктів господарю­вання, міжнародних зв'язків тощо), а також складність та багатоманітність цих відносин, що не завжди вдається врахувати при прийнятті нормативно-правових актів (першої редакції)

3.Глобалізація економічного життя, поширення сфер діяльності трансна­ціональних компаній та промислово-фінансових груп, міжнародне спів­робітництво, участь України в між­народних організаціях економічного спрямування

4.Зміни напрямів економічної політики держави за результатами проведення широкомасштабних експериментів, орієнтування України на вступ до між­народних союзів економічного спря­мування з відмінним віл українського правовим регулюванням господар­ських відносини

Проблеми

1. Суперечності між гК і ЦК (способи захисту прав суб господарювання, цивільних прав та інтересів; порядок припинення діяльності СГ та припинення юридичної особи тощо)

2. Деякі господарські норми містяться у ЦК (контрактація с,г продукції, договір поставки, енергопостачання, перевезення вантажів, факторингу, комерційної концесії) і навпаки в ГК є норми цивільного права, фактично дублюються положення ЦК але не відображають особливостей правового регулювання господарських відносин

3. Структурні недоліки ГК (глава 21 «Ціни та ціноутворення у сфері господарювання не повинна бути у розділі «господарські зобов’язання”+ доцільно було поділити ГК на Загальну та Особливу частини

4. Серед принци від ГП немає принципів спрямованих на забезпечення моральності справедливості, розумності здійснення господарської діяльності тобто ведення бізнесу + принципи орієнтування господарської діяльності на збереження НПС

5. Існування ГК – дискусійно в науці, взагалі доцільність кодифікації ГП зводиться до 3 основних позицій: 1)заперечення необхідності кодифікації господарського законодавства (щоб існував ЦК+ прийняти Торговий кодекс); 2) проведення системи заходів щодо розмежування предметів регулювання ЦК і ГК; 3) існування ЦК і ГК

Є пропозиції щодо декодифікації ГК та створення нового кодексу – Економічний кодекс (неможливо буде окреслити предмет правового регулювання, бо такий кодекс мусив би регулювати всі відносини у сфері економіки в тому числі і фінансові податкові земельні екологічні) Інвестиційний, Інноваційний кодекс У 2008 р. проект закону «Про основні засади господарської діяльності» - замість ГК, але було відхилено.

Напрями вдосконалення: (різні підходи)

1. 4 Напрями вдосконалення

• вдосконалення господарського законодавства щодо його змісту. Цеп напрям передбачає необхідність урегулювання нових для господарської системи України відносин (конфлікту інтересів у господарських організаціях корпоративного типу) та врегулювання традиційних (наприклад, договірних) відносин на нових засадах шляхом прийняття нових або внесення відповідних змін до діючих нормативних актів; завданням цього напряму є також забезпечення адекватності правового регулювання відносин у сфері господарювання з урахуванням динаміки розвитку ринкових відносин і, відповідно, ухвалення нових редакцій законів

• вдосконалення господарського законодавства щодо його правової форми. Цей напрям передбачає:

а) істотне посилення ролі закону як основного джерела регулювання господарських відносин, що відповідає положенням Конституції України та ст. 5 Господарського кодексу України щодо регулювання на рівні закону відносин власності, визначення правових засад та гарантій підприємництва, правил конкуренції в економічній сфері та норм антимонопольного регулювання;

б) зменшення ролі відомчих нормативних актів і обмеження відомчої нормотворчості, що забезпечується контролем з боку Міністерства юстиції України у формі державної реєстрації таких актів та набуття ними чинності лише за умови такої реєстрації (постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р. № 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади");

в) підвищення ролі локальних нормативних актів (установчих і внутрішніх правових документів суб'єктів господарських відносин), які самостійно (але в межах, не заборонених законом) визначають і напрями своєї діяльності, внутрішню структуру, порядок використання прибутку та інші питання;

- вдосконалення господарського законодавства щодо його системи.

а) вирішення проблем, пов'язаних з прийняттям Господарського та Цивільного кодексів України (усунення колізій між низкою норм цих кодексів; приведення усього масиву господарського законодавства у відповідність з Господарським кодексом;

б) інкорпорацію господарського законодавства (видання систематизованих збірок господарського законодавства) за предметним критерієм: законодавство про приватизацію, законодавство про капітальне будівництво, законодавство про господарські договори тощо;

в) консолідацію господарського законодавства (прийняття замість кількох нормативно-правових актів, що регулюють певний вид господарських відносин, - одного, який дозволяє усунути колізії в регулюванні певної категорій господарських відносин (наприклад, питання інноваційної діяльності регулюються: Законом України від KS.09.199l р. "Про інвестиційну діяльність" (ст. 3), главою 34 Господарського кодексу України, Законом України від 04.07.2002 р. "Про інноваційну діяльність", Законом України від 16.01.2003р. "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності"; при цьому відсутнє уніфіковане поняття інноваційної діяльності; основні засади її здійснення, державної підтримки визначаються н кожному з цих актів з деякими відмінностями. Відтак виникає потреба в прийнятті консолідованого закону з питань інноваційної діяльності, який би забезпечив уніфікацію регулювання відносин, що виникають у процесі організації та здійснення такої діяльності;

- гармонізація законодавства України з найкращими міжнародними стандартами регулювання відносин у сфері господарювання, законодавством міжнародних економічних союзів, до складу яких входить чи планує увійти Україна (включаючи й Європейський Союз).