- •1. Становлення господарського права як галузі права.
- •2. Господарські відносини: поняття, види, відмежування від суміжних видів правовідносин.
- •3. Організаційно-господарські відносини.
- •4. Роль держави у сфері економіки: форми, методи, засоби державного регулювання господарських відносин.
- •6. Державно-приватне партнерство як особлива форма співпраці держави/територіальної громади з приватним бізнесом.
- •7. Методи господарського права, їх особливість та відмінність від методів цивільного та адміністративного права.
- •8. Джерела господарського права. Роль судової практики та звичаїв в системі господарського права
- •9. Проблеми вдосконалення господарського законодавства.
- •4 Напрями вдосконалення
- •2. Виділяють 2 основні напрями вдосконалення:
- •9. Сг та суб організаційного-господарських повноважень:спільні та відмінні риси, їх відображення в господарському законодавстві.
- •10. Правове становище суб’єктів внутрішньогосподарських відносин: поняття, ознаки, види, рівні правового регулювання.
- •11. Поняття та обсяг правосуб’єктності суб господарювання
- •14. Особливості правового регулювання становища підприємства за гк і цк
- •16.Проблеми ліквідації підприємств
- •Нечітке розуміння змісту процедури ліквідації в законі
- •Правовий статус ліквідаційної комісії
- •18. Корпоративні відносини в господарських товариствах: поняття, суб’єктний склад, зміст, проблема вдосконалення.
- •22. Угоди,правочини акціонерного товариства, угоди акціонерів: проблеми правового регулювання.
- •2 Види угод:
- •26. Специфіка правого статусу холдингових компаній та їх різновиду – державних холдингових компаній.
- •27. Проблеми визначення правового статусу суб’єктів організаційно-господарських повноважень.
- •33. Поняття та види майна у сфері господарювання, порядок його використання.
- •34. Поняття правового режиму майна суб’єктів господарських відносин: аналіз спірних точок зору.
- •35. Правові титули майна суб’єктів господарських відносин: основні та додаткові правові титули, основні засади їх використання
- •36. Комунальна власність: спільні та відмінні риси з державною власністю
- •41. Розмежування понять «цивільне зобов’язання» та «господарське зобов’язання»
- •42. Особливості організаційно-господарських зобов’язань, їх відмінність від майново-господарських зобов’язань
- •43. Особливості зобов’язань, що виникають при встановленні відносин державно-приватного партнерства
- •44. Поняття, ознаки, види господарських договорів та форми/шляхи регулювання договірних відносин
- •45. Господарський, цивільний та адміністративний договори проблеми розмежування
- •46. Проблеми тлумачення господарських договорів
- •49. Особливості господарсько-правової відповідальності як виду юридичної відповідальності.
- •50. Господарське правопорушення як підстава для застосування господарсько-правової відповідальності.
- •51. Співвідношення понять “господарське правопорушення” та “конфлікт інтересів”.
- •55. Класифікація господарсько-правових санкцій на теоретичному та законодавчому (гк України) рівні
- •60. Проблеми застосування господарсько-правової відповідальності
- •Інститут антимонопольно-конкурентного регулювання як складова законодавства, що регулює ринкові відносини
- •70.Державне регулювання відносин у сфері економічної конкуренції: причини, мета, принципи, форми та органи
- •71.Проблема визначення та класифікації порушень у сфері економічної конкуренції
- •72.Економічна концентрація: поняття, види, випадки обов'язкового отримання попереднього дозволу
55. Класифікація господарсько-правових санкцій на теоретичному та законодавчому (гк України) рівні
Вінник О. М. пропонує класифікувати господарсько-правові санкції за різними ознаками, зокрема:
За критерієм змісту впливу: грошові (сплата неустойки/штрафних санкцій, господарсько-адміністративний штраф, відшкодування збитків) та натуральні (заміна неякісної продукції та якісну).
За критерієм безпосередньої спрямованості: майнові (сплата неустойки/штрафних санкцій, відшкодування збитків, господарсько-адміністративний штраф) та організаційні (господарсько-організаційні, оперативно-господарські санкції).
За характером порушених відносин: а) санкції, що застосовуються у горизонтальних відносинах, тобто між рівноправними суб'єктами господарювання (сплата неустойки/штрафних санкцій, відшкодування збитків, оперативно-господарські санкції); б) санкції, що застосовуються у вертикальних відносинах, тобто між компетентним державним органом і суб'єктом господарювання (господарсько-адміністративний штраф, планово-госпрозрахункові санкції, господарсько-організаційні санкції); в) універсальні санкції, що застосовуються і в горизонтальних, і
у вертикальних відносинах (відшкодування збитків; штрафні санкції та оперативно-господарські санкції).
Залежно від виду порушених відносин: санкції, що застосовуються в договірних відносинах (відшкодування збитків, штрафні, оперативно-господарські), і санкції, що застосовуються в позадоговірних відносинах (відшкодування збитків, адміністративно-господарські санкції).
Залежно від інституту господарського законодавства, норми якого передбачають застосування господарсько-правової відповідальності, розрізняють:
відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства;
відповідальність у сфері капітального будівництва;
відповідальність в галузі зовнішньоекономічної діяльності;
відповідальність в галузі транспорту;
відповідальність на ринку цінних паперів та ін.
На рівні законодавства:
Стаття 217. 1. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. 2. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.3. ... до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. 4. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Відшкодування збитків. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Склад збитків: 1. вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; 2.додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; 3. неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; 4. матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.
За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування;
зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; ліквідація суб’єкта господарювання; інші.
* Проблема неузгодженості ЦК і ГК. ЦК розглядає штраф і пеню (видові поняття) як види неустойки (родове поняття), при цьому вони можуть застосовуватися паралельно. Неустойка підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (штрафна неустойка). ГК ставить неустойку, штраф і пеню як однопорядкові категорії, види штрафних санкцій. За загальним правилом, збитки відшкодовуються в частині, що не покриті штрафними санкціями (залікова неустойка).
* Чи може розмір штрафних санкцій бути зміненим у договорі? Відповідно до ч.1 ст.231 ГКУ, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не дозволяється. Винокурова Л.Ф.: текст норми не дає підстав розглядати її як імперативну, а заборона на зміну визначеного законом розміру штрафних санкцій є виключенням із загального правила про допустимість такого погодження. Варто у ГКУ закріпити загальне правило про право сторін на збільшення розміру та заборону на зменшення штрафних санкцій, встановлених законом.
* Раніше писали про несистемність господарських санкцій (така проблема мала місце до прийняття ГКУ). Наразі виникають питання про місце адміністративно-господарських санкцій у цій системі . М. М. Войнарівський визначає фактори, що обумовили виокремлення цього виду санкцій: 1) господарсько-правова природа таких санкцій; 2) непоширення КУпАПу на санкції, що застосовуються органами публічної влади до ЮО; 3) необхідність систематизації законодавства щодо санкцій, що застосовуються до суб’єктів господарювання за господарські правопорушення. Кочмар О. вбачає проблемним розмежування господарських, адміністративних та адміністративно-господарських санкцій. Господарсько-правова відповідальність є за своєю суттю правовідновлюючою приватноправовою відповідальністю; адміністративна – штрафна публічно правова відповідальність. Адміністративно-господарські санкції варто вважати окремим видом санкцій, що застосовуються до суб’єктів господарювання за господарські правопорушення. Особливий статус цих санкцій обумовлюють: 1. Можливість оскарження рішення про застосування санкції в судовому порядку; 2. Спеціальні строки застосування санкцій; 3. Особливий порядок встановлення – виключно законом; 4. Неможливість встановлення адміністративно-господарських санкцій договором.
