- •1. Становлення господарського права як галузі права.
- •2. Господарські відносини: поняття, види, відмежування від суміжних видів правовідносин.
- •3. Організаційно-господарські відносини.
- •4. Роль держави у сфері економіки: форми, методи, засоби державного регулювання господарських відносин.
- •6. Державно-приватне партнерство як особлива форма співпраці держави/територіальної громади з приватним бізнесом.
- •7. Методи господарського права, їх особливість та відмінність від методів цивільного та адміністративного права.
- •8. Джерела господарського права. Роль судової практики та звичаїв в системі господарського права
- •9. Проблеми вдосконалення господарського законодавства.
- •4 Напрями вдосконалення
- •2. Виділяють 2 основні напрями вдосконалення:
- •9. Сг та суб організаційного-господарських повноважень:спільні та відмінні риси, їх відображення в господарському законодавстві.
- •10. Правове становище суб’єктів внутрішньогосподарських відносин: поняття, ознаки, види, рівні правового регулювання.
- •11. Поняття та обсяг правосуб’єктності суб господарювання
- •14. Особливості правового регулювання становища підприємства за гк і цк
- •16.Проблеми ліквідації підприємств
- •Нечітке розуміння змісту процедури ліквідації в законі
- •Правовий статус ліквідаційної комісії
- •18. Корпоративні відносини в господарських товариствах: поняття, суб’єктний склад, зміст, проблема вдосконалення.
- •22. Угоди,правочини акціонерного товариства, угоди акціонерів: проблеми правового регулювання.
- •2 Види угод:
- •26. Специфіка правого статусу холдингових компаній та їх різновиду – державних холдингових компаній.
- •27. Проблеми визначення правового статусу суб’єктів організаційно-господарських повноважень.
- •33. Поняття та види майна у сфері господарювання, порядок його використання.
- •34. Поняття правового режиму майна суб’єктів господарських відносин: аналіз спірних точок зору.
- •35. Правові титули майна суб’єктів господарських відносин: основні та додаткові правові титули, основні засади їх використання
- •36. Комунальна власність: спільні та відмінні риси з державною власністю
- •41. Розмежування понять «цивільне зобов’язання» та «господарське зобов’язання»
- •42. Особливості організаційно-господарських зобов’язань, їх відмінність від майново-господарських зобов’язань
- •43. Особливості зобов’язань, що виникають при встановленні відносин державно-приватного партнерства
- •44. Поняття, ознаки, види господарських договорів та форми/шляхи регулювання договірних відносин
- •45. Господарський, цивільний та адміністративний договори проблеми розмежування
- •46. Проблеми тлумачення господарських договорів
- •49. Особливості господарсько-правової відповідальності як виду юридичної відповідальності.
- •50. Господарське правопорушення як підстава для застосування господарсько-правової відповідальності.
- •51. Співвідношення понять “господарське правопорушення” та “конфлікт інтересів”.
- •55. Класифікація господарсько-правових санкцій на теоретичному та законодавчому (гк України) рівні
- •60. Проблеми застосування господарсько-правової відповідальності
- •Інститут антимонопольно-конкурентного регулювання як складова законодавства, що регулює ринкові відносини
- •70.Державне регулювання відносин у сфері економічної конкуренції: причини, мета, принципи, форми та органи
- •71.Проблема визначення та класифікації порушень у сфері економічної конкуренції
- •72.Економічна концентрація: поняття, види, випадки обов'язкового отримання попереднього дозволу
1. Становлення господарського права як галузі права.
Шершеневич – періодизація розвитку ГП:
Італійський період– 11-14 ст.
Італія стало центром торгівлі, це стало вимагати певних правил здійснення торгової діяльності, спочатку такими правилами були звичаї.
Спори між купцями розвязували консули – купці, що обиралися на цю посаду. Рішення записували у певні статуту, а розбіжності усувалися шляхом систематизації рішень в збірки – найвідоміша Пізанський ордомаріс (12 ст.). розвиток італійських міст призвело до виникнення станового права окремих міст – магдебурзьке право
Французький період – період одержавлення торгових звичаїв.
Період історичної гегемонії Франції.
1673 – прийнятий перший комерційний кодекс Франції (кодекс Саварі – за імям купця, що брав участь в розробці) – мета зберегти купецький устрій, введення професійних вимог до купецького стану. Купці відчули потребу в загальнодержавному закріпленні правил торгових звичаїв.
1807 – Торговий кодекс Наполеона – 648 статей, 4 книги: 1- про купців про торгові книги (субєкти і обєкти торгового права); 2 – морська торг; 3 – торгівельна неспроможність; 4 - ?
2000 – французький комерційний кодекс – рег не тільки торг відносини, а й корпоративні, економічні, з урахуванням вимог Європейського союзу
Німецький період – початок періоду з сер 19 ст. – початок 20 ст.
1871 – перша загально-германська торгова кодифікація, зведення торгового права (представництво, торговельні правочини). Проте все одно відчувалася потреба поглибленої кодифікації, зведення положень з цивільними кодексами.
1897 – прийнято Німецьке торгове уложення, вступило в дію в 1900 – 4 книги.
Багато країн прийняло свої кодекси під впливом саме німецьке уложення – Австрія, Польща.
Сучасний етап (доданий іншими вченими)
Перетворення торгового права саме у право господарське (кодекси оновилися, це відбулося саме за рахунок регулювання сфер промисловості, підприємництва, підвищення ролі держави, боротьба з монополізмом, пошук оптимального балансу між державним регулюванням і свободою підприємництва).
Що стосується розвитку господарського права на теренах Радянського Союзу, то слід сказати, що саме зосередження в результаті Націоналізації, що здійснювалася на теренах колишньої Російської імперії після Жовтневих подій 1917 р. в державній власності великого масиву манна (включаючи немайнові комплекси підприємств) посилило прагнення держави контролювати економіку країни в цілому з метою забезпечення реалізації насамперед суспільних і державних інтересів, їх солідаризації з індивідуальними та колективними інтересами трудящих. Спочатку господарське право розглядали як сукупність нормативних актів, що регулюють сферу господарювання, а в середині 30-х років XX століття сформувалося кілька точок зору щодо предмета господарського права. Одні науковці вважали, що господарське право має своїм регулюванням охоплювати в цілому народне господарство, інші ~ лише сферу соціалістичного виробництва. Саме перша концепція господарського права була покладена в основу Господарського кодексу України, який визначає основні засади господарювання щодо всіх суб'єктів господарювання, хоча й передбачає окремі особливості управління державним і комунальним секторами економіки та визначає специфічні риси суб'єктів господарювання, які функціонують та базі державного та комунального майна.