Самостійна робота з практичних завдань до теми

1. Відомо, що в якій би точці небосхилу не знаходився Місяць, величина його зображення на сітківці ока залишатиметься незмінною. Проте в зеніті Місяць здається меншим, ніж тоді, коли він перебуває над горизонтом. Якщо ж Місяць біля горизонту розглядати через отвір у картоні, то ілюзія зникає: він не виглядає більшим за Місяць в зеніті.

Запитання:

• Чому виникає така ілюзія? Як її пояснити?

2. Африканські мисливці-кочівники зображають можливу здобич набагато меншою, ніж нейтральні предмети, наприклад будівлі чи дерева. В азіатському живопису предмети і простір між ними зображуються зовсім не так, як в європейському.

Запитання:

• Як ці приклади характеризують природу сприймання простору? Як їх можна пояснити?

3. Людина, що проживала в квартирі багатоповерхового будинку, часто бачила на

балконі сусіднього будинку чоловіка, який робив ранкову гімнастику. Під час

випадкової зустрічі на вулиці вона відразу ж упізнала цього, але їй здалося, що цей

чоловік став менший на зріст.

Запитання:

• Чому так трапилося? Якою властивістю сприймання можна пояснити цей випадок?

4. Якщо повз потяг, що стоїть, їде інший потяг, то пасажирові першого здається,

начебто рухається його потяг, а не той, що проходить повз нього.

Запитання:

• Що це за явище? Який вид сприймання тут має місце?

5. Якщо підходити до людини як до продукту тривалої еволюції, то слід очікувати, що й органи її тіла будуть досконалішими, ніж у живих істот, які перебувають на нижчих щаблях еволюції. Принаймі органи чуття людини повинні мати вищу чутливість, ніж ті самі органи у вищих тварин. Проте це суперечить відомому факту: чутливість тварин значно вища, ніж у людини.

Запитання:

• Як пояснити цей факт? Чим відрізняються органи чуття людини і тварин?

6. Військовий хірург, обстежуючи рану бійця, нерідко використовує зонд – медичний

інструмент, який має вигляд металічного стержня. Він вводить його в рану і визначає місцеположення кулі, при цьому досить чітко відчуваючи її саме там, де вона знаходиться. Проте цікаво: по ідеї куля повинна відчуватись у точці її контакту з нервовими закінченнями на шкірі руки. В даному ж випадку місцеположення подразника (кулі) і рецептора (руки) не збігаються. Сенсорний образ кулі нібито накладається на предмет, що знаходиться в тілі пораненого.

Запитання:

• Чому так відбувається? Який механізм формування сенсорного образу виявляється таким чином?

7. Наркісу, героєві телефільму «Перехідний вік», притаманна надзвичайна чутливість нюхових відчуттів. Він працює дегустатором на фірмі, що виготовляє парфуми, і бере участь у створенні нових зразків продукції. Наркіс легко розрізняє будь-які парфуми, його надзвичайні здібності допомагають навіть у роботі слідчих органів. Та сімейні чвари героя призводять до втрати нюхової чутливості. Вона відновлюється лише тоді, коли він отримує шанс налагодити стосунки з дружиною.

Запитання:

• Як цей приклад характеризує природу відчуттів? Чим зумовлений нюх героя: спадковістю чи систематичними вправами?

8. Чотири групи вантажників протягом зміни переносили ящики однієї ваги, але різного кольору: чорного, коричневого, жовтого і білого. Опитування показало, що робітники, які носили чорні і коричневі ящики, в кінці зміни скаржилися на втому. У двох інших групах такого не було.

Запитання:

• Поясніть це явище? Яка особливість відчуттів виявилася таким чином?

9. У новонароджених кошенят нервові клітини в зоровій корі функціонують так само,

як і відповідні нейрони дорослої кішки. Цей факт потребує пояснення, оскільки відомо, що їхні очі відкриваються лише на восьмий день після народження. Якщо в період від чотирьох до шести тижнів після народження кошенят утримувати в темряві, їхній зір буде сильно і надовго порушений, хоча до і після цього вони перебуватимуть у нормальних умовах. Навіть якщо в цей період хоча б на кілька днів закрити лише одне око, його чутливість помітно знизиться.

Запитання:

• Про що свідчать ці дані? Як вони характеризують природу відчуттів?

10. Молода малоосвічена німкеня, захворівши на лихоманку, у марені заговорила грецькою, латинською і давньоєвропейською мовами. З’ясувалося, що дівчинкою вона жила у пастора, який часто читав книги вголос. Проте, одужавши, вона навіть не підозрювала, які багатства зберігає її пам'ять.

Запитання:

• Про що свідчать подібні факти? Що вони дають для розуміння природи і механізмів пам’яті?

11. Опитування дорослих про перші спогади дитинства показали, що найчастіше вони пригадують сильні переляки і страхи, смерть близьких, покарання й образи, нещасні випадки, розлуку тощо. Коли ж згадують події недавнього минулого, то серед них значно більше приємних. Цікаво, що коли досліджуваних просять відтворити слова, які викликають у них позитивні і негативні емоції, то перші запам’ятовуються краще.

Запитання:

• Як можна це пояснити? Що ж запам’ятовується краще : приємне чи неприємне?

12. Досвідчені викладачі знають: якщо школяр чи студент вивчає матеріал лише для того, щоб добре відповісти на занятті або щоб скласти екзамен, він його швидко забуває.

Запитання:

• Які психологічні механізми зумовлюють таке забування? Як боротися з цим явищем?

13. Гусенята, виведені гускою, скрізь ходять слідом за нею. Інкубаторні гусенята йдуть за будь-яким предметом, який рухається, але за умови, що вперше побачили його між 13-ою і 17-ою годинами після появи на світ. Якщо посадити і тих, і інших разом і дати їм можливість побачити гуску і цей предмет, перші побіжать до гуски, а другі – до предмета.

Запитання:

• Як це явище характеризує природу пам’яті? Чи притаманне щось подібне людині?

14. У першій серії експерименту дошкільникам, школярам і студентам пропонували 15 слів для запам’ятовування і наступного відтворення. У другій серії при запам’ятовуванні вже інших 15 слів їм давали допоміжні засоби – картинки із зображеннями різних предметів, прямо не пов’язаних зі змістом слів. Виявилося, що допоміжні засоби практично нічого не дають дошкільникам. Школярі ж завдяки їм запам’ятали значно більше слів. У групі студентів темп запам’ятовування «з картинками» був нижчий, ніж у школярів. Опитування показало, що ще в першій серії вони створювали певні асоціації, намагалися групувати слова, повторювали їх.

Запитання:

• Чому в другій серії студенти не мали успіху? Як можна пояснити результати цього експерименту?

15. Дітям дошкільного віку дали завдання впорядкувати палички за довжиною. Найменші не бачили відмінностей між паличками і стверджували, що вони однакові. Трохи старші вже ділили палички на дві групи: великі й маленькі, але не впорядковували їх. Діти наступної вікової групи виконували це завдання, але припускалися помилок. Найстарші спочатку виділяли найбільшу паличку і відносно неї, в порядку зменшення, розкладали інші. Потім з тими самими дітьми провели інший експеримент. При них порівнювали велику і маленькі палички і першу ховали під стіл. Потім порівнювали ту, що залишилися, з третьою – більшою і пропонували відповісти на питання, якою буде перша паличка, якщо її порівняти з третьою. Правильну відповідь давали лише найстарші

Запитання:

• Про які стадії розвитку мислення свідчать результати цього дослідження? Чим зумовлений перехід від однієї стадії до іншої?

16. Дівчинка двох з половиною років запитала у матері: «Мамо, а де тато?». «Пішов на роботу», - відповіла та. «Ні , - заперечила дівчинка, - він у дома, ось висить його сорочка».

Запитання:

• Чому дівчинка помилилась? Як ця помилка характеризує дитяче мислення?

17. Під час гри в шахи, одні рухи очей шахіста, простежують конкретний хід фігури, другі співвідносять поле, куди можна її поставити, з самою фігурою, треті об’єднують попередні рухи, «укрупнюють» їх. Вони начебто програють попередні пересування фігури на дошці, визначають співвідношення між елементами наявної і можливої в майбутньому ситуації.

Запитання:

• Про що свідчать результати цього дослідження? Що вони дають для розуміння процесу мислення?

18. Пізнавальна діяльність вищих тварин за будовою майже не відрізняється від пізнавальної діяльності людини. Вона також включає відчуття, сприймання, пам'ять, мислення. Можна дійти висновку, що пізнавальна діяльність людини має еволюційні передумови, але «заважає» уява, джерел якої у тваринному світі немає.

Запитання:

• Чому уява виділяється серед інших складових пізнавальної діяльності людини? Чи має вона еволюційні передумови?

19. Якщо «образити» сповитий дерев’яний брусок, який ніжно колише дівчинка, то це викличе в неї сльози і бурхливий протест. Дитина повністю поглинена грою, хоча чудово знає, що має справу зі стільцем, а не з літаком, з палицею, а не із скаковим конем.

Запитання:

• Про що свідчить така поведінка дитини? Як вона характеризує її уяву?

19. Людині знадобилися сотні тисяч років, щоб навчитися добувати вогонь, сіяти хліб, писати. Тисячоліття вона йшла від вітряка до парової машини. Століття – від відкриття електричного струму до його широкого застосування. Від появи ідеї про можливість ланцюгової уранової реакції до її втілення минули десятиліття. Нові моделі сучасних комп’ютерів розробляються швидше, ніж користувачі встигають опановувати попередні зразки.

Запитання:

• Про що свідчить ця закономірність? Як вона характеризує процес створення нових образів?