- •Основні теорії походження держави
- •Сучасні концепції держави дуже різноманітні, що зумовлюється:
- •Виникнення нової держави
- •Політична влада здійснюється на трьох рівнях:
- •Основні властивості держави
- •До складу механізму держави входять :
- •1. Внутрішні функції, що здійснюються в межах даної держави і в яких виявляється її внутрішня політика. Внутрішні функції держави здійснюються в наступних сферах:
- •Основними правовими формами здійснення державної влади є:
- •Методи здійснення державної влади дуже різноманітні, але їх можна звести до двох основних:
- •Структура політичної системи
- •Між державою й іншими суб'єктами політичної системи суспільства існує зворотній зв'язок:
- •Цивілізоване лобіювання характеризується:
- •Ознаки правової держави
- •Принципами соціальної політики держави є:
- •Для того, щоб побудувати в Україні правову державу, треба передусім сформувати громадянське суспільство, в якому:
- •Форма правління показує:
- •Демократичному режиму притаманні наступні ознаки:
- •Демократичний режим існує у наступних формах:
- •Антидемократичному режиму притаманні наступні ознаки:
- •За предметом контролю розрізняють такі види органів контрольної влади:
- •До складу цієї методології, зокрема, входять:
- •Співвідношення політології і теорії права і держави
- •Співвідношення соціальної психології і теорії права і держави
- •Поняття праворозуміння,види та його основні підходи:
- •Термін Пра́во вживається як у юридичних, так і в неюридичних значеннях:
- •Право і закон
- •Нормативне та індивідуальне регулювання є взаємозалежними:
- •Для всіх правових систем романо-германської сім'ї загальними є такі джерела права:
- •Правосвідомість становить відносно самостійну сферу (ділянку) свідомості:
- •Прикладами фікцій є такі добре відомі інститути:
- •До похідних фікцій можна віднести:
- •Диспозитивний метод здійснюється шляхом:
- •Правове регулювання конкретних суспільних відносин здійснюється за допомогою певних способів, зокрема:
- •Структура правовідносини:
- •Ознаки фактичного складу:
- •Структура правосвідомості
- •Ознаки правової соціалізації:
- •Ознаки правового виховання:
- •Правове виховання має такі завдання:
- •Выделяют две группы функции права.
- •Види джерел права
- •Правові звичаї в Україні
- •Правотворчість: поняття, види.
- •Розрізняються три способи такого нормотворчісті:
- •Вимоги законності
- •Основні шляхи зміцнення законності і правопорядку
- •Основні структурні елементи системи права:
- •Інститут права характеризується тим, що:
- •Головні ознаки галузі права полягають у тому, що вона:
- •Ознаки спеціалізованих норм:
- •Розрізняють такі спеціалізовані норми:
- •Причини виникнення прогалин у законодавстві:
- •Способи переборення прогалин в законодавстві:
- •Розрізняють три види тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту:
- •Залежно від того, на яке коло осіб розраховане офіційне тлумачення.
- •Залежно від суб'єктів, шо тлумачать нормативно-правовий припис:
- •До основних ознак правопорушення слід віднести такі:
- •Принцип справедливості – передбачає:
- •Принцип обґрунтованості передбачає:
- •Шляхи подолання правового нігілізму
Політична влада здійснюється на трьох рівнях:
- державою (Див. Державна влада);
- політичними партіями та громадськими об'єднаннями;
- органами місцевого самоврядування.
Державна влада — це публічно-політичні відносини панування і підкорення між суб'єктами, що спираються на державний примус.
Державна влада є різновидом соціальної влади і завжди є політичною по суті.
Державна влада в інституціональному розумінні — це система структур, органів, установ, які реалізують функції держави.
Державна влада в процесуальному розумінні — це цілеспрямована управлінська діяльність усіх органів держави, направлена на упорядкування, організацію життя, забезпечення стабільності і розвитку суспільства на підставі конституції та законів.
Державна влада здійснює управління суспільством від імені народу на всій території держави за допомогою державного апарату, видання та доведення до реалізації загальнообов'язкових правових норм та представляє державу у зовнішніх відносинах.
Вопрос №11
Легіти́мність — це морально-психологічне сприйняття владних органів громадянами, визнання їх права здійснювати управління соціальними процесами, згода, готовність їм підпорядковуватися. У вузькому розумінні легітимними визнаються законні органи влади, утворені згідно із процедурою, передбаченою законами.
Легітимність — це широке та складне явище, яке виражає зв'язок інтересів людей з їх внутрішньою оцінкою, яка залежить від їх стверджень, світосприйняття та повсякденного життя. Легітимність може бути частковою та навіть неузгодженою, оскільки в суспільстві існують різні прошарки населення з різними інтересами.
Легальність влади — це юридичне поняття, яке означає відповідність дій влади (спосіб завоювання та здійснення влади) діючому на той час законодавству.
Зако́нність — багатоаспектне (принцип, метод, режим) соціально-правове явище, що характеризує організацію і функціонування суспільства і держави на правових засадах. Це фундаментальна категорія всієї юридичної науки і практики, головними критеріями якої служать рівень і стан оцінки правового життя суспільства взагалі та його громадян.
Вопрос №12
Основні властивості держави
1. Наявність публічної політичної влади. Спільним поняттям для усіх варіантів розуміння сутності держави є поняття публічної політичної влади. Саме вона — визначальний інституціональний елемент держави.
2. Для держави характерна територіальна організація населення і здійснення публічної влади в територіальних межах. У додержавному суспільстві приналежність індивіда до того чи іншого роду обумовлювалася кровним спорідненням. Причому рід часто не мав точно визначеної території, пересувався з одного місця на інше. У державно-організованому суспільстві кровноспоріднений принцип організації населення утратив своє значення. На зміну йому прийшов принцип територіальної організації. Державна влада територіально поширюється, тобто впливає не на саму територію, простір, а на людей, що знаходяться в межах цієї території. Таким чином, територіальний елемент держави — це простір, у межах якого діє державна влада.
3. Державний суверенітет. Поняття “державний суверенітет” виникло у процесі переходу від феодалізму до капіталізму, коли треба було відокремити державну владу від церковної і надати їй винятково монопольного значення. Нині суверенітет — обов’язкова ознака держави. Суверенітет як властивість (атрибут) державної влади полягає в її верховенстві, самостійності, повноті і незалежності.
4. Характерною ознакою держави, поряд із зазначеними особливостями, є податкова система і податки. Спочатку вони необхідні лише для того, щоб утримувати армію, поліцію й інші примусові органи, а також державний апарат. Пізніше вони стали поширюватися і на різні, здійснювані державою, соціальні, освітні, медичні, культурні, виховні й інші програми.
5. Нерозривний зв’язок держави і права. Без права держава існувати не може. Право юридично оформляє державу і державну владу і тим самим робить їх легітимними (легальними), тобто законними. Держава здійснює свої функції у правових межах. Право вводить функціонування держави і державної влади в рамки законності, підпорядковує їх конкретному правовому режиму.
6. Крім названих ознак, кожна держава виділяється своїми символами, пам’ятними датами, атрибутами. У кожної держави є свій гімн, прапор, герб, установлюються правила офіційного поводження, традиції, форми звертання людей один до одного і вітання.
7. Державна влада здійснюється специфічними методами. До методів здійснення державної влади належать переконання та примус. Переконання — це метод активного впливу на волю і свідомість людини ідейними і моральними засобами для формування у неї поглядів, заснованих на розумінні сутності державної влади, її цілей та функцій.
Державна влада не може обійтися без особливого, тільки їй притаманного методу здійснення влади — державного примусу. Державний примус — це психологічний, матеріальний та фізичний (насильницький) вплив уповноважених органів держави на особу з метою примусити її діяти в інтересах держави. Державний примус повинен бути правовим, тобто чітко закріплений нормами права.
Вопрос №13
Під типологією держави слід розуміти поділ усіх держав, що існували й існують, на такі групи, які дадуть змогу розкрити їхню соціальну сутність. Поділ держав на типи покликаний допомогти з'ясувати, чиї інтереси виражали чи виражають держави, об'єднані в даний тип.
Тип держави — це сукупність держав, які мають спільні загальні ознаки і відображають відповідний рівень їхнього розвитку на певному історичному етапі.
Сучасна наука розглядає два підходи до типології держави: цивілізаційний і формаційний.
1) цивілізаційний підхід покладає в основу типової класифікації держав поняття "цивілізація", що включає соціальноекономічні умови життя суспільства, етнічні і релігійні основи, ступень гармонії природи і людини, рівень її свободи — економічної, політичної, соціальної і духовної.
2) формаційний підхід оснований на економічних факторах, таких, як стан розвитку виробничих відносин, спосіб виробництва, які зрештою визначають певний історичний тип держави. Відповідно до марксистських положень, що становлять теоретичну основу цього підходу, класова сутність держави, у кінцевому підсумку, визначається економічним фактором, а сама держава є лише надбудовою над економічним базисом, за формою і змістом зумовлена економічним ладом суспільства. За марксистською формаційною теорією підставою типології держави є суспільноекономічні формації.
Вопрос №14
Механізм держави - це система установ, підприємств, органів державної влади та інших державних організацій, за посередництвом яких здійснюються функції держави.
Структуру механізму держави, а також інші характеристики (кількісні та якісні), залежить від змісту та обсягу функцій, які соціум покладає саме на державу. Це в свою чергу зумовлює обсяг повноважень органів державної влади, а також прав і обов’язків організацій.