- •Основні теорії походження держави
- •Сучасні концепції держави дуже різноманітні, що зумовлюється:
- •Виникнення нової держави
- •Політична влада здійснюється на трьох рівнях:
- •Основні властивості держави
- •До складу механізму держави входять :
- •1. Внутрішні функції, що здійснюються в межах даної держави і в яких виявляється її внутрішня політика. Внутрішні функції держави здійснюються в наступних сферах:
- •Основними правовими формами здійснення державної влади є:
- •Методи здійснення державної влади дуже різноманітні, але їх можна звести до двох основних:
- •Структура політичної системи
- •Між державою й іншими суб'єктами політичної системи суспільства існує зворотній зв'язок:
- •Цивілізоване лобіювання характеризується:
- •Ознаки правової держави
- •Принципами соціальної політики держави є:
- •Для того, щоб побудувати в Україні правову державу, треба передусім сформувати громадянське суспільство, в якому:
- •Форма правління показує:
- •Демократичному режиму притаманні наступні ознаки:
- •Демократичний режим існує у наступних формах:
- •Антидемократичному режиму притаманні наступні ознаки:
- •За предметом контролю розрізняють такі види органів контрольної влади:
- •До складу цієї методології, зокрема, входять:
- •Співвідношення політології і теорії права і держави
- •Співвідношення соціальної психології і теорії права і держави
- •Поняття праворозуміння,види та його основні підходи:
- •Термін Пра́во вживається як у юридичних, так і в неюридичних значеннях:
- •Право і закон
- •Нормативне та індивідуальне регулювання є взаємозалежними:
- •Для всіх правових систем романо-германської сім'ї загальними є такі джерела права:
- •Правосвідомість становить відносно самостійну сферу (ділянку) свідомості:
- •Прикладами фікцій є такі добре відомі інститути:
- •До похідних фікцій можна віднести:
- •Диспозитивний метод здійснюється шляхом:
- •Правове регулювання конкретних суспільних відносин здійснюється за допомогою певних способів, зокрема:
- •Структура правовідносини:
- •Ознаки фактичного складу:
- •Структура правосвідомості
- •Ознаки правової соціалізації:
- •Ознаки правового виховання:
- •Правове виховання має такі завдання:
- •Выделяют две группы функции права.
- •Види джерел права
- •Правові звичаї в Україні
- •Правотворчість: поняття, види.
- •Розрізняються три способи такого нормотворчісті:
- •Вимоги законності
- •Основні шляхи зміцнення законності і правопорядку
- •Основні структурні елементи системи права:
- •Інститут права характеризується тим, що:
- •Головні ознаки галузі права полягають у тому, що вона:
- •Ознаки спеціалізованих норм:
- •Розрізняють такі спеціалізовані норми:
- •Причини виникнення прогалин у законодавстві:
- •Способи переборення прогалин в законодавстві:
- •Розрізняють три види тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту:
- •Залежно від того, на яке коло осіб розраховане офіційне тлумачення.
- •Залежно від суб'єктів, шо тлумачать нормативно-правовий припис:
- •До основних ознак правопорушення слід віднести такі:
- •Принцип справедливості – передбачає:
- •Принцип обґрунтованості передбачає:
- •Шляхи подолання правового нігілізму
Причини виникнення прогалин у законодавстві:
1) невміння відобразити в нормативних актах усе різноманіття сучасних життєвих ситуацій, що потребують правового регулювання і можуть бути врегульовані правом;
2) відставання нормотворчості від розвитку суспільних відносин як наслідок невміння передбачити появу нових життєвих ситуацій;
3) наявність деформацій у процесі нормотворчості, спричинених, наприклад, лобіюванням голосування в парламенті в інтересах певних бізнесових груп;
4) технічні помилки законодавця, допущені при розробці нормативних актів та застосуванні прийомів юридичної техніки. Прогалини в законодавстві виникають зазвичай там, де існує: а) неповнота правових норм; б) суперечність норм однакової юридичної сили, коли одна з них "знищує" іншу; в) повна відсутність правової норми64.
Види прогалин в законодавстві за часом виникнення: первинні - виявляються у момент видання нормативного акта; вторинні - виникають після видання нормативно-правового акта у зв'язку з появою нових суспільних відносин або в результаті виникнення потреби врегулюванні явищ і процесів, які раніше не викликали необхідності регламентації.
Способи переборення прогалин в законодавстві:
Усунення - відбувається через нормотворчу діяльність шляхом внесення змін і доповнень у закони, видання нових, досконаліших юридичних актів чи створення юридичного прецеденту, або укладання нормативного договору.
Подолання - здійснюється в процесі правозастосовної діяльності за допомогою аналогії закону й аналогії права, а також субсидіарного застосування права (міжгалузевої аналогії).
Вопрос №106
Тлума́чення пра́ва — діяльність, спрямована на з'ясування, осмислення дійсного змісту норм права з метою сприяння їх практичній реалізації, а також результат такої діяльності, що переважно виражається в інтерпретаційно-правовому акті.
Необхідність тлумачення права зумовлена:
нормативністю права, загальним, абстрактним характером правових норм.
формальною визначеністю правил поведінки в юридичному тексті, що зумовлює такі обставин, що викликають необхідність тлумачення:
вживання термінів;
наявність в юридичних текстах спеціальних юридичних термінів;
вживання висловів, які вимагають з'ясування можливих варіантів поведінки, що ними передбачаються.
системністю норм права, що зобов'язує суб'єкта тлумачення враховувати взаємозв'язок і взаємозумовленість норм права
необхідністю забезпечення органічної єдності «духу» і «букви» закону.
Тлумачення норм права як діяльність складається з 2 основних елементів:
З'ясування — з'ясуванні суб'єктом тлумачення змісту правових норм «для себе».
Роз'яснення — не «для себе», а для інших учасників суспільних відносин, коли суб'єкт інтерпретації в усній або письмовій формі виражає своє розуміння дійсного значення відповідних правових норм.
Вопрос №107
Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту - завершальний етап (результат) тлумачення значення і змісту норм права, що настає після застосування способів тлумачення (граматичного, систематичного, телеологічного, історико-політичного, функціонального) і полягає у встановленні ступеня відповідності змісту (смислу, мети) правової норми її текстовому оформленню і вираженню, у з'ясуванні співвідношення буквального значення юридичного тексту ("букви" закону) і дійсного змісту юридичних норм ("духу" закону).